- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний)
- •Лекція 1 загальна технологія ткацького виробництва
- •1.1. Поняття про тканину і процес ткацтва
- •1.2. Схема технологічного процесу ткацького виробництва
- •1.3. Види технологічних планів ткацтва
- •Лекція 2 перемотування основної пряжі
- •2.1. Мета і сутність процесу перемотування
- •2.2. Вимоги, які пред’являються до процесу перемотування
- •2.3. Технологічні параметри процесу перемотування
- •2.4. Види і параметри пакувань пряжі
- •Лекція 3 мотальні машини і автомати
- •3.1. Класифікація мотального обладнання
- •3.2. Устрій і принцип дії мотальної машини м-150-2
- •3.3. Устрій і принцип дії
- •3.4. Устрій і принцип дії
- •3.5. Розрахунок швидкості і продуктивності
- •Лекція 4 снування основної пряжі
- •4.1. Мета і сутність процесу снування
- •4.2. Вимоги, які пред’являються
- •4.3. Види і способи снування
- •4.4. Технологічні параметри процесу снування
- •4.5. Параметри снувальних пакувань
- •Лекція 5 обладнання для снування пряжі
- •5.1. Шпулярники (снувальні рамки)
- •5.2. Устрій і принцип дії снувальної машини сп-180
- •5.3. Устрій і принцип дії
- •5.4. Розрахунок продуктивності снувальних машин
- •Лекція 6 шліхтування і емульсування основної пряжі
- •6.1. Мета і сутність процесу шліхтування
- •6.2. Вимоги, які пред’являються до процесу шліхтування
- •6.3. Приготування шліхти
- •6.4. Поняття приклею
- •6.5. Технологічна схема барабанної
- •6.6. Технологічні параметри процесу шліхтування
- •6.7. Мета і сутність процесу емульсування
- •Лекція 7 обладнання для шліхтування і емульсування основ
- •7.1. Типи шліхтувальних машин
- •7.2. Основні механізми і устрій
- •7.3. Автоматичний контроль і регулювання
- •7.4. Розрахунок швидкості і продуктивності шліхтувальної машини
- •Лекція 8 пробирання і прив’язування основної пряжі. Обладнання для пробирання і прив’язування
- •8.1. Мета і сутність процесів
- •8.2. Устрій ламелей, ремізок і берда
- •8.3. Технологічні параметри
- •8.4. Способи пробирання і прив’язування
- •8.5. Устаткування пробірно-вузлов’язального відділу
- •8.6. Швидкість і продуктивність пробірних верстатів і вузлов’язальних машин
- •Лекція 9 підготовка утокової пряжі до ткацтва
- •9.1. Мета процесу підготовки утоку до ткацтва
- •9.2. Підготовка утоку для безчовникових ткацьких верстатів
- •9.3. Підготовка утоку для човникових ткацьких верстатів
- •9.4. Устаткування для перемотування утоку
- •9.5. Технологічні параметри перемотування утоку
- •9.6. Продуктивність утоково-мотального автомата
- •9.7. Поняття про емульсування, запарювання і зволоження утокової пряжі
- •Лекція 10 формування тканини на ткацькому верстаті
- •10.1. Класифікація ткацьких верстатів
- •10.2. Основні і додаткові механізми ткацького верстата
- •10.3. Пружна система заправлення ткацького верстата
- •10.4. Технологічні параметри процесу ткацтва
- •10.5. Продуктивність ткацького верстата
- •Лекція 11 зівоутворення
- •11.1. Поняття про зівоутворення
- •11.2. Параметри зіву
- •11.3. Поняття про цикли і фази зівоутворення
- •11.4. Класифікація зівоутворюючих механізмів
- •Лекція 12 введення утокової нитки в зів
- •12.1. Способи введення утокової нитки в зів
- •12.2. Пристрої для введення утокової нитки в зів
- •12.3. Класифікація механізмів для введення утокової нитки в зів
- •12.4. Бойові механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 13 прибій утокової нитки
- •13.1. Поняття про прибій утокової нитки
- •13.2. Батанні механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 14 натяг і відпуск основи. Відвід і навивання тканини
- •14.1. Рух основи і тканини в подовжньому напрямку
- •14.2. Заправний натяг ниток основи
- •14.3. Основні гальма і основні регулятори ткацьких верстатів
- •14.4. Товарні регулятори ткацьких верстатів
- •14.5. Напрямні органи, що забезпечують
- •Лекція 15 додаткові і запобіжні механізми ткацького верстату
- •15.1. Додаткові механізми
- •15.2. Запобіжні механізми
- •Лекція 16 облік і контроль якості сурових тканин. Асортимент тканин
- •16.1. Основні технологічні операції
- •16.2. Устаткування для обліку і контролю
- •16.3. Асортимент тканин
- •Лекція 17 побудова тканин
- •17.1. Поняття переплетення
- •17.2. Заправний рисунок тканини
- •17.3. Класифікація ткацьких переплетень
- •17.4. Основні принципи побудови тканин
- •17.5. Основні принципи будови тканин
- •Лекція 18 комбіновані, складні і крупноузорчасті переплетення
- •18.1. Тканини комбінованих переплетень
- •18.2. Тканини складних переплетень
- •18.3. Тканини крупноузорчастих переплетень
4.4. Технологічні параметри процесу снування
Лінійна швидкість снування залежить від виду і властивостей пряжі, типу пакувань і обладнання, яке застосовується. Швидкості снування, що рекомендуються: для бавовняної пряжі 600 - 1000 м/хв; для вовняної гребінної 500 - 700 м/хв; для вовняної апаратної 400 - 600 м/хв; для лляної 500 - 700 м/хв; для хімічних ниток 400 - 600 м/хв.
Натяг ниток при снуванні має дуже велике значення. Неоднаковий натяг ниток, які снуються, зберігається і передається на наступні операції підготовки ниток до ткацтва, а також є однією з причин нерівномірного натягу ниток на ткацькому верстаті, що погіршує якість тканин. Необхідний рівень натягу створюється натяжними приладами. На снувальних рамках установлюються натяжні прилади різних конструкцій, найбільш розповсюдженими з них є шайбові.
Число ниток на снувальному валику визначається за різними методиками для сурових тканин і для пістрявих тканин. При розрахунку числа ниток на валику враховується ємність шпулярника.
Щільність намотування на снувальному валику більше щільності намотування на мотальній бобіні, тому що на валику формується паралельне намотування. Величина щільності намотування приймається відповідно до рекомендацій довідкової літератури і складає 0,5 - 0,52 г/см3.
Обривність при снуванні приймається з досвіду роботи підприємств і складає 2 обр./млн. м нитки.
Витяжка при снуванні складає 0,2%.
4.5. Параметри снувальних пакувань
Снувальний валик являє собою котушку великих розмірів із фланцями, на яку намотуються нитки паралельним намотуванням. Розміри валика (відстань між фланцями) залежать від заправної ширини машини. Наприклад, для снувальних машин із заправною шириною 180 см відстань між фланцями також дорівнює 180 см.
Лекція 5 обладнання для снування пряжі
5.1. Шпулярники (снувальні рамки)
Шпулярники призначені для установки мотальних бобін і забезпечення необхідного натягу ниток під час снування. У залежності від виду снування з нерухомих пакувань - перервне і безперервне - шпулярники за конструкцією поділяються на два типи: для перервного і безперервного снування.
Шпулярники являють собою металевий каркас, на якому встановлені бобінотримачі, ниткопровідники, натяжні прилади і пристрої, що сигналізують про обрив нитки.
Для перервного снування застосовують шпулярники Ш-608, Ш-616-2. Кожний з цих шпулярників має відповідно 608 і 616 парних бобінотримачів, установлених на поворотних стійках, які у момент зміни ставки бобін повертаються на 180 .
При безперервному снуванні пряжа змотується по черзі з двох бобін: робочої і запасної. Кінець нитки робочої бобіни зв'язаний з початком нитки запасної бобіни. Заміну порожніх патронів роблять на ходу машини. Цим забезпечується безперервність процесу снування.
Снувальні машини для стрічкового снування СЛ-250-Ш обладнуються шпулярниками місткістю 288 бобін. Для прискорення перезаправлення бобін шпулярники мають 3 запасні секції.
5.2. Устрій і принцип дії снувальної машини сп-180
Найбільше поширення в ткацькому виробництві одержав партіонний спосіб снування.
У партіонних снувальних машинах снувальний валик одержує рух від електродвигуна за допомогою клиноремінної передачі. Снувальний валик встановлюється в пінолі снувальної машини, які одержують рух в осьовому напрямку від спеціального електродвигуна за допомогою черв'ячних і зубчастих передач.
Укочуючий валик одержує рух за рахунок тертя об снувальний валик. Укочуючий валик рівномірно притискається до поверхні снувального валика, чим забезпечується правильна циліндрична форма намотування і необхідне ущільнення.
Мірильний валик обертається від тертя об нитки основи, що рухаються, і передає рух через зубчасті передачі тахогенератору і десятковому лічильнику довжини снування. За допомогою тахогенератора регулюється сталість лінійної швидкості снування.
Для знімання напрацьованого снувального валика і подачі порожнього валика на машині встановлений механізм знімання.
Для швидкої зупинки снувальної машини здійснюється двостороннє гальмування снувального, укочуючого і мірильного валиків одночасно за допомогою гальмових колодок.