3.5. Розрахунок швидкості і продуктивності

МОТАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ

Лінійну швидкість перемотування можна регулювати, змінюючи шківи на валу електродвигунів і барабанчиків.

Розрахункова лінійна швидкість перемотування:

, м/хв (1)

де v_o - окружна швидкість бобіни;

v_н – швидкість нитководія.

Продуктивність мотальних машин і автоматів визначається масою пряжі, перемотаної на них за одиницю часу.

Теоретична продуктивність мотальних машин і автоматів:

, кг/год (2)

де v - лінійна швидкість перемотування, м/хв;

t - розрахунковий час роботи (1 година);

k - кількість веретен (мотальних голівок).

Фактична продуктивність враховує простої обладнання:

, кг/год (3)

де ККЧ - коефіцієнт корисного часу, що враховує час нормованих простоїв (для мотальних машин 0,8 - 0,9).

Лекція 4 снування основної пряжі

4.1. Мета і сутність процесу снування

Метою процесу снування є одержання пакування основних ниток довжиною, яка встановлена розрахунком.

Сутність процесу снування полягає в одночасному перемотуванні з великого числа мотальних пакувань на одне загальне пакування (снувальний валик) розрахункового числа ниток основи. Таким чином, снування являє собою початкову стадію формування ткацького навою.

Снуванню піддають як сурову, так і кольорову пряжу різного волокнистого складу.

Снування здійснюється на снувальних машинах, на яких формується снувальний валик. Кожна снувальна машина має снувальну рамку (шпулярник), на якому розміщуються мотальні пакування. Місткість шпулярників різних конструкцій складає від 400 до 1000 пакувань пряжі.

4.2. Вимоги, які пред’являються

ДО ПРОЦЕСУ СНУВАННЯ

1. Натяг ниток повинен бути однаковим за величиною і постійним протягом усього часу змотування ниток з мотальних пакувань.

2. У процесі снування не повинні погіршуватися фізико-механічні показники пряжі і пряжа не повинна піддаватися різким стираючим впливам.

3. Снувальне пакування повинне мати правильну циліндричну форму намотування, а його щільність повинна бути рівномірної.

4. Усі нитки повинні мати однакову довжину.

5. Висока продуктивність процесу снування.

4.3. Види і способи снування

У залежності від виду пряжі і прийнятого технологічного плану ткацтва застосовують три способи снування: партіонний, стрічковий і секційний. Розглянемо два з них.

При партіонному снуванні на снувальний валик паралельним намотуванням намотують тільки частину ниток основи від кількості, яка необхідна для виготовлення даної тканини. Кількість ниток основи поділяють на кількість ниток на одному снувальному валику й одержують кількість валиків, необхідних для формування однієї основи, яку називають партією. Тобто при партіонному снуванні напрацьовують партію снувальних валиків. Для партіонного снування використовують машини СП-140-2, СП-180-2.

При стрічковому снуванні основні нитки намотуються на снувальний барабан окремими частинами (стрічками) послідовно одна за іншою. Після намотування заданої розрахунком кількості стрічок, необхідної для формування основи, усі стрічки одночасно перемотують зі снувального барабана на ткацький навій. Для стрічкового снування вовняної і бавовняної пряжі використовують машини СЛ-250-Ш (250 - робоча ширина барабана в см).

В залежності від способу зміни пакувань, встановлених у шпулярнику, існує два види снування - перервне і безперервне. У першому випадку зміну всіх пакувань роблять одночасно, а в другому змінюють тільки спрацьовані пакування.