- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний)
- •Лекція 1 загальна технологія ткацького виробництва
- •1.1. Поняття про тканину і процес ткацтва
- •1.2. Схема технологічного процесу ткацького виробництва
- •1.3. Види технологічних планів ткацтва
- •Лекція 2 перемотування основної пряжі
- •2.1. Мета і сутність процесу перемотування
- •2.2. Вимоги, які пред’являються до процесу перемотування
- •2.3. Технологічні параметри процесу перемотування
- •2.4. Види і параметри пакувань пряжі
- •Лекція 3 мотальні машини і автомати
- •3.1. Класифікація мотального обладнання
- •3.2. Устрій і принцип дії мотальної машини м-150-2
- •3.3. Устрій і принцип дії
- •3.4. Устрій і принцип дії
- •3.5. Розрахунок швидкості і продуктивності
- •Лекція 4 снування основної пряжі
- •4.1. Мета і сутність процесу снування
- •4.2. Вимоги, які пред’являються
- •4.3. Види і способи снування
- •4.4. Технологічні параметри процесу снування
- •4.5. Параметри снувальних пакувань
- •Лекція 5 обладнання для снування пряжі
- •5.1. Шпулярники (снувальні рамки)
- •5.2. Устрій і принцип дії снувальної машини сп-180
- •5.3. Устрій і принцип дії
- •5.4. Розрахунок продуктивності снувальних машин
- •Лекція 6 шліхтування і емульсування основної пряжі
- •6.1. Мета і сутність процесу шліхтування
- •6.2. Вимоги, які пред’являються до процесу шліхтування
- •6.3. Приготування шліхти
- •6.4. Поняття приклею
- •6.5. Технологічна схема барабанної
- •6.6. Технологічні параметри процесу шліхтування
- •6.7. Мета і сутність процесу емульсування
- •Лекція 7 обладнання для шліхтування і емульсування основ
- •7.1. Типи шліхтувальних машин
- •7.2. Основні механізми і устрій
- •7.3. Автоматичний контроль і регулювання
- •7.4. Розрахунок швидкості і продуктивності шліхтувальної машини
- •Лекція 8 пробирання і прив’язування основної пряжі. Обладнання для пробирання і прив’язування
- •8.1. Мета і сутність процесів
- •8.2. Устрій ламелей, ремізок і берда
- •8.3. Технологічні параметри
- •8.4. Способи пробирання і прив’язування
- •8.5. Устаткування пробірно-вузлов’язального відділу
- •8.6. Швидкість і продуктивність пробірних верстатів і вузлов’язальних машин
- •Лекція 9 підготовка утокової пряжі до ткацтва
- •9.1. Мета процесу підготовки утоку до ткацтва
- •9.2. Підготовка утоку для безчовникових ткацьких верстатів
- •9.3. Підготовка утоку для човникових ткацьких верстатів
- •9.4. Устаткування для перемотування утоку
- •9.5. Технологічні параметри перемотування утоку
- •9.6. Продуктивність утоково-мотального автомата
- •9.7. Поняття про емульсування, запарювання і зволоження утокової пряжі
- •Лекція 10 формування тканини на ткацькому верстаті
- •10.1. Класифікація ткацьких верстатів
- •10.2. Основні і додаткові механізми ткацького верстата
- •10.3. Пружна система заправлення ткацького верстата
- •10.4. Технологічні параметри процесу ткацтва
- •10.5. Продуктивність ткацького верстата
- •Лекція 11 зівоутворення
- •11.1. Поняття про зівоутворення
- •11.2. Параметри зіву
- •11.3. Поняття про цикли і фази зівоутворення
- •11.4. Класифікація зівоутворюючих механізмів
- •Лекція 12 введення утокової нитки в зів
- •12.1. Способи введення утокової нитки в зів
- •12.2. Пристрої для введення утокової нитки в зів
- •12.3. Класифікація механізмів для введення утокової нитки в зів
- •12.4. Бойові механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 13 прибій утокової нитки
- •13.1. Поняття про прибій утокової нитки
- •13.2. Батанні механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 14 натяг і відпуск основи. Відвід і навивання тканини
- •14.1. Рух основи і тканини в подовжньому напрямку
- •14.2. Заправний натяг ниток основи
- •14.3. Основні гальма і основні регулятори ткацьких верстатів
- •14.4. Товарні регулятори ткацьких верстатів
- •14.5. Напрямні органи, що забезпечують
- •Лекція 15 додаткові і запобіжні механізми ткацького верстату
- •15.1. Додаткові механізми
- •15.2. Запобіжні механізми
- •Лекція 16 облік і контроль якості сурових тканин. Асортимент тканин
- •16.1. Основні технологічні операції
- •16.2. Устаткування для обліку і контролю
- •16.3. Асортимент тканин
- •Лекція 17 побудова тканин
- •17.1. Поняття переплетення
- •17.2. Заправний рисунок тканини
- •17.3. Класифікація ткацьких переплетень
- •17.4. Основні принципи побудови тканин
- •17.5. Основні принципи будови тканин
- •Лекція 18 комбіновані, складні і крупноузорчасті переплетення
- •18.1. Тканини комбінованих переплетень
- •18.2. Тканини складних переплетень
- •18.3. Тканини крупноузорчастих переплетень
Лекція 14 натяг і відпуск основи. Відвід і навивання тканини
14.1. Рух основи і тканини в подовжньому напрямку
НА ТКАЦЬКОМУ ВЕРСТАТІ
При формуванні тканини на ткацькому верстаті нитки основи змотуються з навою, огинають скало, проходять через ремізки і бердо і переплітаються нитками основи, утворюючи тканину. Тканина огинає грудницю, вальян і намотується на товарний валик.
Щоб процес тканиноформування протікав безупинно, необхідно готову тканину відводити з робочої зони верстата. Цю функцію виконує товарний регулятор. При відводі тканини в робочу зону верстата підводять нові ділянки основи. Довжина основи, яка змотується з навою, повинна відповідати її довжині, яка запрацьовується в тканину. Однак при формуванні елемента тканини нитки основи, переплітаючись із нитками утоку, вигинаються і здобувають у тканині хвилеподібну форму, тобто для напрацювання тканини певної довжини потрібна трохи більша довжина основи. Це явище називається уробіткою основи.
Уробітка основи виражається у відсотках і визначається за формулою:
де Lо – довжина основи, необхідна для виготовлення відрізка тканини, м;
Lт – довжина відрізка тканини, м.
Величина уробітки залежить від лінійної щільності ниток, переплетення тканини і становить приблизно 3 – 10%.
14.2. Заправний натяг ниток основи
Для забезпечення нормального протікання технологічного процесу формування тканини і одержання тканини заданої будови основні нитки при заправленні їх на ткацький верстат повинні мати певну оптимальну величину натягу, який називається заправним (початковим) натягом. Величина натягу розраховується на одну нитку і приблизно становить: для легких шовкових тканин 5 – 15 сН, для середніх тканин з різних волокон 15 – 50 сН, для важких тканин 50 – 150 сН, для дуже важких (брезент та ін.) 200 – 500 сН.
При відхиленні величини заправного натягу від оптимальної погіршуються умови формування тканини на верстаті, порушується нормальна будова тканини, а при значному відхиленні величини натягу процес ткацтва стає неможливим. Необхідну величину заправного натягу для кожної конкретної тканини визначають експериментальним шляхом і забезпечують механізмами натягу і відпуску основи.
14.3. Основні гальма і основні регулятори ткацьких верстатів
За принципом дії механізми відпуску і натягу основи діляться на дві групи: основні гальма і основні регулятори.
В основних гальмах заправний натяг основи створюється за рахунок гальмуючої сили, що діє на навій. Такою силою може бути сила ваги вантажу (вантажні гальма), пружна сила пружини (пружинні гальма), сила тертя гальмівної шайби навою по гальмівній колодці (гальмо тертя) та ін.
На автоматичних верстатах типу АТ і пневматичних використовуються основні гальма з автоматичним регулюванням натягу основи, які змінюють силу гальмування ткацького навою при зміні діаметра намотування, внаслідок чого натяг основи зберігається постійним.
Основні регулятори регулюють довжину основи, що звивається з навою. Обертання навою проводиться спільною дією натягу основи і спеціального механізму.
За принципом дії основні регулятори діляться на регулятори незалежної дії (позитивні) і регулятори залежного дії (негативні). Позитивні регулятори відпускають з навою постійну заздалегідь розраховану довжину основи незалежно від її натягу. Негативні регулятори відпускають з навою основу, довжина якої залежить від величини натягу. При збільшенні натягу основи регулятор відпускає більшу довжину, при зменшенні – меншу. Застосовуються на безчовникових ткацьких верстатах.