- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний)
- •Лекція 1 загальна технологія ткацького виробництва
- •1.1. Поняття про тканину і процес ткацтва
- •1.2. Схема технологічного процесу ткацького виробництва
- •1.3. Види технологічних планів ткацтва
- •Лекція 2 перемотування основної пряжі
- •2.1. Мета і сутність процесу перемотування
- •2.2. Вимоги, які пред’являються до процесу перемотування
- •2.3. Технологічні параметри процесу перемотування
- •2.4. Види і параметри пакувань пряжі
- •Лекція 3 мотальні машини і автомати
- •3.1. Класифікація мотального обладнання
- •3.2. Устрій і принцип дії мотальної машини м-150-2
- •3.3. Устрій і принцип дії
- •3.4. Устрій і принцип дії
- •3.5. Розрахунок швидкості і продуктивності
- •Лекція 4 снування основної пряжі
- •4.1. Мета і сутність процесу снування
- •4.2. Вимоги, які пред’являються
- •4.3. Види і способи снування
- •4.4. Технологічні параметри процесу снування
- •4.5. Параметри снувальних пакувань
- •Лекція 5 обладнання для снування пряжі
- •5.1. Шпулярники (снувальні рамки)
- •5.2. Устрій і принцип дії снувальної машини сп-180
- •5.3. Устрій і принцип дії
- •5.4. Розрахунок продуктивності снувальних машин
- •Лекція 6 шліхтування і емульсування основної пряжі
- •6.1. Мета і сутність процесу шліхтування
- •6.2. Вимоги, які пред’являються до процесу шліхтування
- •6.3. Приготування шліхти
- •6.4. Поняття приклею
- •6.5. Технологічна схема барабанної
- •6.6. Технологічні параметри процесу шліхтування
- •6.7. Мета і сутність процесу емульсування
- •Лекція 7 обладнання для шліхтування і емульсування основ
- •7.1. Типи шліхтувальних машин
- •7.2. Основні механізми і устрій
- •7.3. Автоматичний контроль і регулювання
- •7.4. Розрахунок швидкості і продуктивності шліхтувальної машини
- •Лекція 8 пробирання і прив’язування основної пряжі. Обладнання для пробирання і прив’язування
- •8.1. Мета і сутність процесів
- •8.2. Устрій ламелей, ремізок і берда
- •8.3. Технологічні параметри
- •8.4. Способи пробирання і прив’язування
- •8.5. Устаткування пробірно-вузлов’язального відділу
- •8.6. Швидкість і продуктивність пробірних верстатів і вузлов’язальних машин
- •Лекція 9 підготовка утокової пряжі до ткацтва
- •9.1. Мета процесу підготовки утоку до ткацтва
- •9.2. Підготовка утоку для безчовникових ткацьких верстатів
- •9.3. Підготовка утоку для човникових ткацьких верстатів
- •9.4. Устаткування для перемотування утоку
- •9.5. Технологічні параметри перемотування утоку
- •9.6. Продуктивність утоково-мотального автомата
- •9.7. Поняття про емульсування, запарювання і зволоження утокової пряжі
- •Лекція 10 формування тканини на ткацькому верстаті
- •10.1. Класифікація ткацьких верстатів
- •10.2. Основні і додаткові механізми ткацького верстата
- •10.3. Пружна система заправлення ткацького верстата
- •10.4. Технологічні параметри процесу ткацтва
- •10.5. Продуктивність ткацького верстата
- •Лекція 11 зівоутворення
- •11.1. Поняття про зівоутворення
- •11.2. Параметри зіву
- •11.3. Поняття про цикли і фази зівоутворення
- •11.4. Класифікація зівоутворюючих механізмів
- •Лекція 12 введення утокової нитки в зів
- •12.1. Способи введення утокової нитки в зів
- •12.2. Пристрої для введення утокової нитки в зів
- •12.3. Класифікація механізмів для введення утокової нитки в зів
- •12.4. Бойові механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 13 прибій утокової нитки
- •13.1. Поняття про прибій утокової нитки
- •13.2. Батанні механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 14 натяг і відпуск основи. Відвід і навивання тканини
- •14.1. Рух основи і тканини в подовжньому напрямку
- •14.2. Заправний натяг ниток основи
- •14.3. Основні гальма і основні регулятори ткацьких верстатів
- •14.4. Товарні регулятори ткацьких верстатів
- •14.5. Напрямні органи, що забезпечують
- •Лекція 15 додаткові і запобіжні механізми ткацького верстату
- •15.1. Додаткові механізми
- •15.2. Запобіжні механізми
- •Лекція 16 облік і контроль якості сурових тканин. Асортимент тканин
- •16.1. Основні технологічні операції
- •16.2. Устаткування для обліку і контролю
- •16.3. Асортимент тканин
- •Лекція 17 побудова тканин
- •17.1. Поняття переплетення
- •17.2. Заправний рисунок тканини
- •17.3. Класифікація ткацьких переплетень
- •17.4. Основні принципи побудови тканин
- •17.5. Основні принципи будови тканин
- •Лекція 18 комбіновані, складні і крупноузорчасті переплетення
- •18.1. Тканини комбінованих переплетень
- •18.2. Тканини складних переплетень
- •18.3. Тканини крупноузорчастих переплетень
2.2. Вимоги, які пред’являються до процесу перемотування
1. Отримане мотальне пакування повинне мати рівноважне намотування і правильну будову, що забезпечить високу швидкість змотування в наступних технологічних процесах.
2. При перемотуванні не повинні погіршуватися фізико-механічні показники пряжі.
3. Параметри процесу перемотування (швидкість, натяг, щільність намотування) повинні підтримуватися постійними.
4. З'єднання кінців пряжі повинне здійснюватися міцним правильним вузлом, що проходить через направляючі органи технологічного устаткування і не погіршує зовнішній вигляд тканини.
5. Мінімальна кількість відходів пряжі.
6. Висока продуктивність процесу перемотування.
2.3. Технологічні параметри процесу перемотування
Лінійна швидкість перемотування залежить від лінійної щільності нитки, її волокнистого складу і фізико-механічних показників. Швидкості перемотування, що рекомендуються: для бавовняної пряжі 700 - 1200 м/хв, для вовняної гребінної 600 - 800 м/хв, для шерстяної 300 - 600 м/хв, для лляної 300 - 750 м/хв, для хімічних ниток 300 - 500 м/хв.
Натяг нитки при перемотуванні забезпечує збереження заданої форми бобіни, щільність намотування і визначає її обривність. Натяг створюється за рахунок сил, що виникають у балоні змотування, за рахунок тертя нитки в напрямних мотального устаткування і за рахунок тертя в натяжному приладі.
Величина натягу, як правило, не перевищує 10 - 15% від розривного навантаження нитки і регулюється шляхом комбінації вантажних шайб натяжного приладу.
Ширина контрольно-очисної щілини встановлюється в залежності від товщини нитки і складає 1,5 - 2,5 її діаметра.
Щільність намотування залежить від натягу і швидкості перемотування і встановлюється відповідно до рекомендацій довідкової літератури. Для бавовняної пряжі складає 0,4 - 0,42 г/см3.
Обривність при перемотуванні приймається з досвіду роботи підприємств і складає 4 обр./млн. м нитки. Залежить від товщини нитки, роду волокна, швидкості перемотування, конструкції робочих органів, їхнього технічного стану і параметрів налагодження.
Витяжка виникає за рахунок постійного впливу на нитки розтягувальних зусиль у процесі переробки на технологічному устаткуванні, являє собою приріст довжини нитки в порівнянні з її первісною довжиною і складає 0,3%. Результатом цього є потоншення пряжі, тобто деяке зменшення фактичної лінійної щільності.
2.4. Види і параметри пакувань пряжі
Мотальні пакування за будовою намотування поділяються на два види: паралельного і хрестового намотування.
Паралельне намотування отримується у випадку, коли витки нитки укладаються паралельно один одному. При цьому кут нахилу витків практично дорівнює нулю. Таке намотування має нестійку будову, тому пряжа при такому намотуванні намотується на основу з фланцями (котушки). Для цього застосовуються спеціальні машини паралельної мотки.
Хрестове намотування отримується у випадку, коли витки нитки укладаються з певним кутом нахилу (до 15 - 20%). За рахунок великих кутів схрещування (два кути нахилу) витки наступних шарів утримують від зсуву витки попередніх шарів. Це дозволяє формувати пакування без фланців - бобіни.
За формою мотальні хрестові бобіни поділяються на бобіни циліндричної і конічної форми. Маса таких пакувань складає 1,5 - 2 кг. Для їхнього формування використовують хрестомотальні машини й автомати.