- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний)
- •Лекція 1 загальна технологія ткацького виробництва
- •1.1. Поняття про тканину і процес ткацтва
- •1.2. Схема технологічного процесу ткацького виробництва
- •1.3. Види технологічних планів ткацтва
- •Лекція 2 перемотування основної пряжі
- •2.1. Мета і сутність процесу перемотування
- •2.2. Вимоги, які пред’являються до процесу перемотування
- •2.3. Технологічні параметри процесу перемотування
- •2.4. Види і параметри пакувань пряжі
- •Лекція 3 мотальні машини і автомати
- •3.1. Класифікація мотального обладнання
- •3.2. Устрій і принцип дії мотальної машини м-150-2
- •3.3. Устрій і принцип дії
- •3.4. Устрій і принцип дії
- •3.5. Розрахунок швидкості і продуктивності
- •Лекція 4 снування основної пряжі
- •4.1. Мета і сутність процесу снування
- •4.2. Вимоги, які пред’являються
- •4.3. Види і способи снування
- •4.4. Технологічні параметри процесу снування
- •4.5. Параметри снувальних пакувань
- •Лекція 5 обладнання для снування пряжі
- •5.1. Шпулярники (снувальні рамки)
- •5.2. Устрій і принцип дії снувальної машини сп-180
- •5.3. Устрій і принцип дії
- •5.4. Розрахунок продуктивності снувальних машин
- •Лекція 6 шліхтування і емульсування основної пряжі
- •6.1. Мета і сутність процесу шліхтування
- •6.2. Вимоги, які пред’являються до процесу шліхтування
- •6.3. Приготування шліхти
- •6.4. Поняття приклею
- •6.5. Технологічна схема барабанної
- •6.6. Технологічні параметри процесу шліхтування
- •6.7. Мета і сутність процесу емульсування
- •Лекція 7 обладнання для шліхтування і емульсування основ
- •7.1. Типи шліхтувальних машин
- •7.2. Основні механізми і устрій
- •7.3. Автоматичний контроль і регулювання
- •7.4. Розрахунок швидкості і продуктивності шліхтувальної машини
- •Лекція 8 пробирання і прив’язування основної пряжі. Обладнання для пробирання і прив’язування
- •8.1. Мета і сутність процесів
- •8.2. Устрій ламелей, ремізок і берда
- •8.3. Технологічні параметри
- •8.4. Способи пробирання і прив’язування
- •8.5. Устаткування пробірно-вузлов’язального відділу
- •8.6. Швидкість і продуктивність пробірних верстатів і вузлов’язальних машин
- •Лекція 9 підготовка утокової пряжі до ткацтва
- •9.1. Мета процесу підготовки утоку до ткацтва
- •9.2. Підготовка утоку для безчовникових ткацьких верстатів
- •9.3. Підготовка утоку для човникових ткацьких верстатів
- •9.4. Устаткування для перемотування утоку
- •9.5. Технологічні параметри перемотування утоку
- •9.6. Продуктивність утоково-мотального автомата
- •9.7. Поняття про емульсування, запарювання і зволоження утокової пряжі
- •Лекція 10 формування тканини на ткацькому верстаті
- •10.1. Класифікація ткацьких верстатів
- •10.2. Основні і додаткові механізми ткацького верстата
- •10.3. Пружна система заправлення ткацького верстата
- •10.4. Технологічні параметри процесу ткацтва
- •10.5. Продуктивність ткацького верстата
- •Лекція 11 зівоутворення
- •11.1. Поняття про зівоутворення
- •11.2. Параметри зіву
- •11.3. Поняття про цикли і фази зівоутворення
- •11.4. Класифікація зівоутворюючих механізмів
- •Лекція 12 введення утокової нитки в зів
- •12.1. Способи введення утокової нитки в зів
- •12.2. Пристрої для введення утокової нитки в зів
- •12.3. Класифікація механізмів для введення утокової нитки в зів
- •12.4. Бойові механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 13 прибій утокової нитки
- •13.1. Поняття про прибій утокової нитки
- •13.2. Батанні механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 14 натяг і відпуск основи. Відвід і навивання тканини
- •14.1. Рух основи і тканини в подовжньому напрямку
- •14.2. Заправний натяг ниток основи
- •14.3. Основні гальма і основні регулятори ткацьких верстатів
- •14.4. Товарні регулятори ткацьких верстатів
- •14.5. Напрямні органи, що забезпечують
- •Лекція 15 додаткові і запобіжні механізми ткацького верстату
- •15.1. Додаткові механізми
- •15.2. Запобіжні механізми
- •Лекція 16 облік і контроль якості сурових тканин. Асортимент тканин
- •16.1. Основні технологічні операції
- •16.2. Устаткування для обліку і контролю
- •16.3. Асортимент тканин
- •Лекція 17 побудова тканин
- •17.1. Поняття переплетення
- •17.2. Заправний рисунок тканини
- •17.3. Класифікація ткацьких переплетень
- •17.4. Основні принципи побудови тканин
- •17.5. Основні принципи будови тканин
- •Лекція 18 комбіновані, складні і крупноузорчасті переплетення
- •18.1. Тканини комбінованих переплетень
- •18.2. Тканини складних переплетень
- •18.3. Тканини крупноузорчастих переплетень
17.2. Заправний рисунок тканини
Геометричне зображення технологічних умов виготовлення тканини називається заправним рисунком.
Заправний рисунок складається з чотирьох елементів:
1. Рисунок переплетення.
2. Проборка ниток основи в зуб берда.
3. Проборка ниток основи в ремізи. Вертикальні міжряддя зображують нитки основи,горизонтальні – ремізи.
4. Закон переміщення реміз – картон. В цьому елементі горизонтальні міжряддя представляють собою ремізи, а вертикальні – карти картону, або зівоутворення.
17.3. Класифікація ткацьких переплетень
Головні переплетення
Похідні від
головних
Комбіновані
переплетення
Складні переплетення
Крупноузорчасті
переплетення
17.4. Основні принципи побудови тканин
ГОЛОВНИХ ПЕРЕПЛЕТЕНЬ
До тканин головних переплетень відносяться тканини полотняного, саржевого і сатинового переплетень.
Ознаки головних переплетень:
1. Рапорти рівні (Ro = Rу).
2. Постійний зсув (S = const).
3. Якщо число одиночних основних перекриттів однієї нитки nо дорівнює 1 (nо = 1), то число утокових перекриттів nу = R – 1. Тканина з утоковим ефектом.
Якщо nу = 1, то nо = R – 1. Тканина з основним ефектом.
Особливістю тканин полотняного переплетення є наявність на лицьовій і виворотній поверхні основних і утокових перекриттів, які розташовані в шаховому порядку.
Параметри переплетення:
Rо = Rу = 2.
Sо = Sу = 1.
nо = nу = 1 (на одну нитку).
На лицьовій поверхні тканин саржевого переплетення є ярко виражена саржева діагональна лінія, яка утворюється одиночними перекриттями.
Саржа задається дробом: в чисельнику вказується число основних перекриттів на одну нитку, в знаменнику – число утокових перекриттів на одну нитку: nо / nу.
Параметри переплетення:
Rо = Rу = nо + nу.
Sо = Sу = 1.
nо = 1, nу = R – 1 (саржа з утоковим ефектом).
nу = 1, nо = R – 1 (саржа з основним ефектом).
Від’ємною особливістю тканин сатинового переплетення є наявність на лицьовій поверхні довгих основних або утокових перекриттів, які утворюють блискучу або матову поверхню. Одиночні перекриття в цих тканинах розташовані у вершинах чотирьохкутників.
Сатин задається дробом: в чисельнику вказується рапорт переплетення, а в знаменнику – зсув по основі.
Параметри переплетення:
Rо = Rу = 5.
Sо = const, Sу = const.
nо = 1, nу = R – 1 (утоковий ефект – сатинове переплетення).
nу = 1, nо = R – 1 (основний ефект – атласне переплетення).
4. 1 S R – 1.
5. R і S повинні бути взаємно простими числами.
17.5. Основні принципи будови тканин
ПОХІДНИХ ПЕРЕПЛЕТЕНЬ
Похідні від головних переплетень отримують методом посилення одиночних основних перекриттів, методом негативу або зміною знаку зсуву.
Похідні від полотняного переплетення: основні репси і напіврепси, утокові репси і напіврепси, рогожка і напіврогожка, фасонна рогожка.
На лицьовій поверхні переплетень, похідних від полотняного, є поперекові або подовжні рубці, або наявність квадратів і прямокутників.
Основні репси і напіврепси отримують шляхом посилення одиночних основних перекриттів полотняного переплетення вздовж ниток основи. Позначають дробом, де в чисельнику – степінь посилення першої нитки основи, в знаменнику – другої нитки основи:
.
Степінь посилення – це число основних перекриттів бази плюс коефіцієнт посилення.
Параметри переплетення:
1. Rо
= Rб
= 2,
.
2. У основних репсів
завжди
.
У основних напіврепсів
.
Утокові репси і напіврепси отримують шляхом посилення одиночних основних перекриттів в напрямку ниток утоку. Для першої утокової нитки посилення базового перекриття виконується справа-наліво, для другої зліва-направо. Позначають дробом, де в чисельнику – степінь посилення першої нитки утоку, в знаменнику – другої нитки утоку:
.
Параметри переплетення:
1. Rу
= Rб
= 2,
.
2. В утокових репсів
завжди
.
В утокових напіврепсів
.
Рогожки і напіврогожки отримують шляхом посилення одиночних основних перекриттів як вздовж напрямку ниток основи, так і вздовж напрямку ниток утоку одночасно. Позначаються дробом, де в чисельнику – степінь посилення першої нитки по основі і утоку, в знаменнику – другої нитки по основі і утоку.
Параметри переплетення:
Rо = Rу = У1 + У2.
У рогожках завжди У1 = У2. У напіврогожках У1 У2.
Фасонні рогожки отримують методом повторів і негативів. Базою для побудови є основні репси і напіврепси, полотняне переплетення. Фасонна рогожка задається багаточленом, який складається з дробів. В чисельнику указується число основних перекриттів, в знаменнику – число утокових перекриттів.
Похідні від саржевого переплетення: посилені і складні саржі, саржі в «ялинку», ламані і зигзагоподібні саржі, ромбовидна саржа, діагоналеві переплетення, криволінійні і тіньові саржі. Для побудови цих переплетень використовуються методи посилення основних перекриттів, складення базових переплетень, метод негатива і метод заміни знака зсуву.
Похідні від сатинового переплетення: посилені і діагоналеві сатини, відхилені і тіньові сатини. Ці переплетення отримують в основному шляхом посилення одиночних основних перекриттів як вздовж основи, так і вздовж утоку.
