- •Міністерство освіти і науки україни
- •Конспект лекцій (опорний)
- •Лекція 1 загальна технологія ткацького виробництва
- •1.1. Поняття про тканину і процес ткацтва
- •1.2. Схема технологічного процесу ткацького виробництва
- •1.3. Види технологічних планів ткацтва
- •Лекція 2 перемотування основної пряжі
- •2.1. Мета і сутність процесу перемотування
- •2.2. Вимоги, які пред’являються до процесу перемотування
- •2.3. Технологічні параметри процесу перемотування
- •2.4. Види і параметри пакувань пряжі
- •Лекція 3 мотальні машини і автомати
- •3.1. Класифікація мотального обладнання
- •3.2. Устрій і принцип дії мотальної машини м-150-2
- •3.3. Устрій і принцип дії
- •3.4. Устрій і принцип дії
- •3.5. Розрахунок швидкості і продуктивності
- •Лекція 4 снування основної пряжі
- •4.1. Мета і сутність процесу снування
- •4.2. Вимоги, які пред’являються
- •4.3. Види і способи снування
- •4.4. Технологічні параметри процесу снування
- •4.5. Параметри снувальних пакувань
- •Лекція 5 обладнання для снування пряжі
- •5.1. Шпулярники (снувальні рамки)
- •5.2. Устрій і принцип дії снувальної машини сп-180
- •5.3. Устрій і принцип дії
- •5.4. Розрахунок продуктивності снувальних машин
- •Лекція 6 шліхтування і емульсування основної пряжі
- •6.1. Мета і сутність процесу шліхтування
- •6.2. Вимоги, які пред’являються до процесу шліхтування
- •6.3. Приготування шліхти
- •6.4. Поняття приклею
- •6.5. Технологічна схема барабанної
- •6.6. Технологічні параметри процесу шліхтування
- •6.7. Мета і сутність процесу емульсування
- •Лекція 7 обладнання для шліхтування і емульсування основ
- •7.1. Типи шліхтувальних машин
- •7.2. Основні механізми і устрій
- •7.3. Автоматичний контроль і регулювання
- •7.4. Розрахунок швидкості і продуктивності шліхтувальної машини
- •Лекція 8 пробирання і прив’язування основної пряжі. Обладнання для пробирання і прив’язування
- •8.1. Мета і сутність процесів
- •8.2. Устрій ламелей, ремізок і берда
- •8.3. Технологічні параметри
- •8.4. Способи пробирання і прив’язування
- •8.5. Устаткування пробірно-вузлов’язального відділу
- •8.6. Швидкість і продуктивність пробірних верстатів і вузлов’язальних машин
- •Лекція 9 підготовка утокової пряжі до ткацтва
- •9.1. Мета процесу підготовки утоку до ткацтва
- •9.2. Підготовка утоку для безчовникових ткацьких верстатів
- •9.3. Підготовка утоку для човникових ткацьких верстатів
- •9.4. Устаткування для перемотування утоку
- •9.5. Технологічні параметри перемотування утоку
- •9.6. Продуктивність утоково-мотального автомата
- •9.7. Поняття про емульсування, запарювання і зволоження утокової пряжі
- •Лекція 10 формування тканини на ткацькому верстаті
- •10.1. Класифікація ткацьких верстатів
- •10.2. Основні і додаткові механізми ткацького верстата
- •10.3. Пружна система заправлення ткацького верстата
- •10.4. Технологічні параметри процесу ткацтва
- •10.5. Продуктивність ткацького верстата
- •Лекція 11 зівоутворення
- •11.1. Поняття про зівоутворення
- •11.2. Параметри зіву
- •11.3. Поняття про цикли і фази зівоутворення
- •11.4. Класифікація зівоутворюючих механізмів
- •Лекція 12 введення утокової нитки в зів
- •12.1. Способи введення утокової нитки в зів
- •12.2. Пристрої для введення утокової нитки в зів
- •12.3. Класифікація механізмів для введення утокової нитки в зів
- •12.4. Бойові механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 13 прибій утокової нитки
- •13.1. Поняття про прибій утокової нитки
- •13.2. Батанні механізми ткацьких верстатів
- •Лекція 14 натяг і відпуск основи. Відвід і навивання тканини
- •14.1. Рух основи і тканини в подовжньому напрямку
- •14.2. Заправний натяг ниток основи
- •14.3. Основні гальма і основні регулятори ткацьких верстатів
- •14.4. Товарні регулятори ткацьких верстатів
- •14.5. Напрямні органи, що забезпечують
- •Лекція 15 додаткові і запобіжні механізми ткацького верстату
- •15.1. Додаткові механізми
- •15.2. Запобіжні механізми
- •Лекція 16 облік і контроль якості сурових тканин. Асортимент тканин
- •16.1. Основні технологічні операції
- •16.2. Устаткування для обліку і контролю
- •16.3. Асортимент тканин
- •Лекція 17 побудова тканин
- •17.1. Поняття переплетення
- •17.2. Заправний рисунок тканини
- •17.3. Класифікація ткацьких переплетень
- •17.4. Основні принципи побудови тканин
- •17.5. Основні принципи будови тканин
- •Лекція 18 комбіновані, складні і крупноузорчасті переплетення
- •18.1. Тканини комбінованих переплетень
- •18.2. Тканини складних переплетень
- •18.3. Тканини крупноузорчастих переплетень
16.3. Асортимент тканин
Асортимент тканин, що випускаються текстильною промисловістю, дуже різноманітний і постійно міняється. Тому розібратися в ньому можна тільки при наявності класифікації тканин за наступними основними ознаками.
За видом використаної сировини тканини діляться на 4 основні групи: бавовняні, вовняні, шовкові, лляні.
За призначенням тканини діляться на:
- одежні (білизняні, сукняні, пальтові і т.д.);
- побутові (меблево-декоративні, ковдри, килими і т.д.);
- технічні (пожежні рукава, фільтри, взуттєві, медичного призначення і т.д.).
За волокнистим складом тканини діляться на 3 групи:
- однорідні (в основі і утоці використовуються волокна одного виду, без домішок або з додаванням не більш 10% інших видів волокон);
- неоднорідні (в основі і (або) утоці використовується пряжа різних систем прядіння і нитки різного роду);
- змішані (основа і уток складаються із суміші волокон різного виду).
За видами переплетення тканини діляться на:
- прості (виготовлені головними переплетеннями);
- дрібноузорчасті (виготовлені похідними і комбінованими переплетеннями);
- зі складними переплетеннями, які складаються з декількох систем ниток основи й утоку;
- крупноузорчасті (жакардові), візерунок яких утворюється різною комбінацією переплетень тканин усіх попередніх груп.
За характером обробки тканини діляться на:
- сурові;
- розшліхтовані;
- оброблені.
Крім того, у ткацтві одержують пістряві тканини, для виготовлення яких в основі і утоці використовують нитки різних кольорів, і меланжеві тканини, отримані із сумішної пряжі, волокна якої заздалегідь пофарбовані в різні кольори.
За торговельним прейскурантом всі бавовняні тканини розділені на:
1. Ситцеві. 11. Ворсові.
2. Бязеві. 12. Хустки.
3. Білизняні. 13. Рушники.
4. Сатинові. 14. Сурові тканини.
5. Сукняні. 15. Ковдри.
6. Одежні. 16. Технічні тканини.
7. Підкладкові. 17. Штучні вироби.
8. Пістряві тканини. 18. Марлеві.
9. Тикові тканини. 19. Тарні і пакувальні.
10. Меблево-декоративні.
Для вовняних, шовкових і лляних тканин є свої торговельні прейскуранти.
Лекція 17 побудова тканин
17.1. Поняття переплетення
Кожна тканина має певне переплетення. Під переплетенням розуміють взаємне розташування ниток основи і утоку в тканині.
При канвовому способі зображення переплетень нитки основи представляють вертикальними міжряддями, а нитки утоку – горизонтальними міжряддями. Якщо основа на лицьовій поверхні розташована над утоком, то таке розташування називається основним перекриттям (заштрихована клітина). Якщо уток розташований над основою – утокове перекриття (не заштрихована клітина).
Переплетення визначається двома характеристиками: рапортом і зсувом.
Під рапортом розуміють число ниток, після якого відбувається повторення порядку чергування перекриттів.
Під зсувом розуміють число ниток, на яке зміщується одиночне основне перекриття нитки, що розглядається, відносно одиночного основного перекриття попередньої нитки.