9.7. Поняття про емульсування, запарювання і зволоження утокової пряжі

Процеси емульсування, запарювання і зволоження необхідні для створення вологості пряжі до 7-9%, рівноважної структури пряжі і збільшення зачеплення між шарами пряжі на шпулі. Після такої обробки пряжа переробляється на ткацькому верстаті з меншою обривністю, з меншою кількістю зльотів і сукрутин, що сприяє підвищенню якості тканин і продуктивності процесу ткацтва.

Ці процеси здійснюють на спеціальному обладнанні: запарні камери, машини для волого-теплової обробки та ін.

Лекція 10 формування тканини на ткацькому верстаті

10.1. Класифікація ткацьких верстатів

Ткацькі верстати класифікують за наступними ознаками:

1. Залежно від виду сировини, що переробляється, верстати діляться на верстати для виготовлення бавовняних, вовняних, лляних, скляних, металевих та інших тканин. У марці верстата використовується відповідна буква: Ш – вовняні, ШЛ- шовкові, Л – лляні. Верстати для бавовняних тканин таких позначень не мають.

2. Залежно від призначення тканини верстати діляться на звичайні й спеціальні. Спеціальні призначені для виготовлення тканин спеціального призначення: технічних, ворсових, петельних, килимів, стрічок та ін. Позначається буквою: В – ворсові, М – махрові та ін.

3. Залежно від ширини тканини ткацькі верстати діляться на вузькі (тканина шириною до 140 см) і широкі. Позначається числом: 100, 120, 175, 180, 250 – верстати заправною шириною 100, 120, 175, 180, 250 см і т. ін. Для виготовлення спеціальних тканин є верстати шириною від 4 до 24 м.

4. За способом прокладання утоку в зіві верстати діляться на човникові і безчовникові. У човникових верстатах утокова нитка прокладається за допомогою човника, в якому розміщується утокове пакування – шпуля. При польоті човника через зів утокова нитка змотується зі шпулі. Позначаються буквами АТ (автоматичний ткацький). В безчовникових верстатах прокладання утокової нитки в зіві здійснюється за допомогою прокладачів різних конструкцій, які змотують уточину з нерухомого пакування – бобіни, встановленої з боку верстата. За принципом дії прокладачів утоку безчовникові ткацькі верстати діляться на рапірні (Р), пневморапірні (АТПР), пневматичні (П), гідравлічні і з малогабаритними прокладачами (мікрочовникові СТБ).

5. Залежно від устрою зівоутворюючого механізму верстати бувають:

- ексцентрикові (кулачкові) (для виготовлення тканин простих переплетень);

- кареткові (для виготовлення тканин складних переплетень із використанням до 34 ремізок);

- жакардові ( для виготовлення крупноузорчастих тканин).

6. Залежно від кількості уточин, які використовуються, верстати діляться на одночовникові (одноутокові) і багаточовникові (багатоутокові). Використовуються для виготовлення тканин з кольоровим утоком. Кількість утоків позначається цифрою.

10.2. Основні і додаткові механізми ткацького верстата

Основними робочими механізмами ткацького верстата є:

1. Зівоутворюючий механізм – переміщує нитки основи вверх і вниз для утворення зіву.

2. Бойовий механізм – прокладає утокову нитку в зів.

3. Батанний механізм – прибиває бердом утокову нитку до опушки тканини.

4. Основний регулятор – відпускає основу з навою і створює певний натяг.

5. Товарний регулятор – відводить напрацьовану тканину і переміщує основу в подовжньому напрямку.

Додаткові механізми:

1. Основоспостерігач призначений для контролю обриву одиночної основної нитки.

2. Утокова вилочка попереджає утворення пороків у тканині при обриві утокової нитки або сході її з пакування.

3. Багаточовниковий (багатоутоковий) механізм призначений для зміни човників або зміни утоків при виготовленні тканин з кольоровим утоком.

4. Шпарутки підтримують ширину тканини біля опушки, попереджаючи стягування тканини по утоку ій перекіс ниток основи.

5. Замковий механізм попереджає масовий обрив ниток основи на човникових верстатах.