8.5. Устаткування пробірно-вузлов’язального відділу

Найбільше поширення одержало ручне на верстаті й напівмеханічне пробирання.

Верстат ПСМ-175 (ПСМ-230) складається з остову, візка для навою, каретки відбору ниток, привода, кронштейна для розміщення комплекту ремізок і ламельних рейок. Нитки основи автоматично відбираються механізмом подачі, який фіксує відібрану нитку для захвату її гачком пробірницею. На верстаті за заздалегідь підготовленою програмою відповідно до рапорту переплетення здійснюється підняття ремізок для просмикування в галева ниток основи.

Найбільше поширення одержали пересувні вузлов’язальні машини типу УП, які мають робочу ширину 125, 180, 200 і 250 см, з голковим відбором ниток. Складаються з вузлов’язальної головки й пересувної стійки із затискачами для ниток. Вузлов’язальний механізм робить відбір ниток нової й старої основ, відрізання їх, зв'язування і затягування вузла.

8.6. Швидкість і продуктивність пробірних верстатів і вузлов’язальних машин

Швидкість пробирання 50 нит/хв.

Час пробирання однієї основи:

, хв

де t_п – час на пробирання 100 ниток ( від 3,5 до 5 хв залежно від числа реміз у приладі).

Допоміжний час:

, хв

де t₁ – час на одержання приладу (1,2 хв);

t₂ – час на встановлення приладу (1,6 хв);

t₃ – час на зміну ткацького навою (1,5 хв);

t₄ – час на перевірку і закріплення кінців основи після пробирання (2,5 хв);

t₅ – час на встановлення пасету (0,5 хв);

t₆ – час на знімання приладу і встановлення пробраної основи (2 хв).

Норма виробітки пробірниці у зміну:

, кг

де Т- тривалість роботи в зміну, хв;

Т_б – час обслуговування робочого місця і на особисті потреби робітниць (20…25 хв);

М_с.тк – спрягома маса пряжі на навої, кг.

Норма виробітки за 1 годину:

, кг/ч.

Швидкість вузлов’язання 300-400 вузлів/хв.

Теоретична продуктивність вузлов’язальної машини:

, кг/год

де V_вуз – швидкість вузлов’язання, вуз/хв.

Норма продуктивності:

, кг/год

де ККЧ = 0,45.

Лекція 9 підготовка утокової пряжі до ткацтва

Утокова пряжа потрапляє на ткацькі фабрики у різних пакуваннях: початки, мотки, котушки. бобіни. Ці пакування не завжди можна використовувати на ткацьких верстатах, тому їх перемотують на пакування іншої форми і розмірів.

9.1. Мета процесу підготовки утоку до ткацтва

Метою процесів підготовки утоку до ткацтва є створення пакувань (бобін, шпуль), зручних для процесу ткацтва, і надання пряжі більшої рівноти та еластичності завдяки видаленню потовщених і потоншених місць і зняттю напружень крутіння.

9.2. Підготовка утоку для безчовникових ткацьких верстатів

Для безчовникових ткацьких верстатів необхідно утокову пряжу перемотати на бобіни. Для цього використовується таке ж мотальне обладнання, що й для перемотування основної пряжі, тому вимоги, які пред’являються для даного процесу, і технологічні параметри зберігаються.