- •1. Україна на початку хх століття.
- •1.Україна у складі Росії та Австро-Угорщини.
- •2.Господарство і соціальний склад населення. Господарство:
- •Соціальний склад населення:
- •3. Події російської революції 1905-1907 рр. В Україні
- •4.Земельна реформа п.Столипіна та її вплив на с/г в Україні.
- •5. Культура на початку 20 століття
- •Література і мистецтво
- •2. Результати виборів до Верховної Ради урср у 1990 році. Декларація про Державний суверенітет України.
- •1.Активізація суспільно-політичного руху, виникнення громадських та політичних організацій.
- •2.Живий ланцюг 21 січня 1990р.
- •3. Формування опозиції у Верховній Раді України, і. Юхновський, в. Чорновіл.
- •4. Послаблення впливу кпрс у суспільстві, Верховній раді.
- •План відповіді
- •План відповіді
- •2.Формування українських громадських та політичних організацій в Галичині. Їх про австрійська позиція.
- •Воєнні дії на території України у 1915-1917рр. Життя на фронті і у тилу.
- •1.Політика російської імперії в окупованій Східній Галичині та Південній Буковині.
- •2.Наступ австро-німецьких військ влітку 1915 року. Відступ російської армії.
- •3.»Брусиловський прорив»
- •Спроби реформування економіки у другій половині 60-х років та її наслідки для України.
- •1.Ідея та мета реформ Голови Ради Міністрів срср о.Косигіна
- •2.Спроби впровадження реформ в Україні. Результати і причини їх згортання.
- •Питання:
- •1.Перемога Лютневої революції в Росії, її вплив на революційні процеси в Україні.
- •3. Роль м.Грушевського в діяльності цр.
- •2 Питання:Освіта. Стан науки: здобутки та проблеми. Розвиток літератури у 70-х – 80-х рр.. Хх ст.
- •1. Умови розвитку культури. Політичний курс на «злиття націй».
- •2. Розвиток освіти і науки.
- •3. Літературний процес.
- •4. Мистецтво.
- •І та іі Універсали Центральної Ради . Їх історичне значення.
- •Прихід до влади м.С. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •Іv Універсал. Проголошення незалежності унр.
- •Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.
- •1.Гетьманський переворот. П.Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української держави.
- •2.Проголошення державної незалежності України.
- •1.Варшавська угода. Радянсько-польська війна і Україна. Ризький мир та його умови.
- •2.Опозиційний рух в Україні (1965-1985).
- •1.)Україна в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
- •1.Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Злука унр і зунр.
- •2.Стан господарства України після розпаду срср. Спроби реформування економіки.
- •1.Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С. Петлюра.
- •2.Наш край у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
- •Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •2.Наш край у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
- •1.Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С. Петлюра.
- •2.Наш край у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
- •Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •2.Наш край у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
- •1.Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917-1920рр.
- •1.Потлітика влади більшовиків у царині культури. Українізація(коренізація),її наслідки.
- •У практичному здійсненні "українізації" в Україні можна виділити такі наслідки:
- •2.Формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х на початку 90-х років.
- •1.Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •2.Визволення України від нацистських загарбників. Героїзм українського народу.
- •1.Oсобливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні
- •2.Визволення України від нацистських загарбників. Героїзм українського народу.
- •1.Адміністрвтивно-територіальні зміни після Великої Вітчизняної війни. Відновлення політики радянізації у західних областях України.
- •Етапи депортаційних заходів:
- •Радянізація на західноукраїнських землях у 1944—1950-х pp.
- •2.Повсякденне життя українців у 1964-1985 рр.
- •1.Причини проведення суцільного кооперування сільського господарства в кінці 20 -поч.30х р.Р.
- •3.Наслідки колективізації в Україні
- •1.Наслідки Великої Вітчизняної війни у Запоріжжі та Запорізькій області
- •2.Труднощі у відбудові промисловості та сільського господарства.
- •3.Темпи та результати відбудови Запорізького краю
- •1.Література та мистецтво у 30-ті роки. «Розстріляне відродження».
- •2.Кроки України на шляху до європейської інтеграції.
- •3) Вклад українського народу в перемогу над фашистами
1.Потлітика влади більшовиків у царині культури. Українізація(коренізація),її наслідки.
План відповіді:
1.Передумови та причини політики «українізації».Опір «українізації».
2.М.Скрипник,О.Шумський. Курс на «українізацію».
3.Наслідки «українізації» та її значення.
Політика коренізації ("українізації") була зумовлена багатьма зовнішніми і внутрішніми причинами:
Формуванням на міжнародній арені привабливого іміджу СРСР як держави, в котрій начебто забезпечено гармонійний і вільний розвиток радянських республік та гарантовано вільний розвиток національних меншин.
Потребою досягнення своєрідного компромісу з селянством (основною масою національних республік було селянство) та національною інтелігенцією шляхом лібералізації національних відносин.
Намаганням більшовицької партії розширити соціальну базу своєї системи, залучивши до партій і до управління республікою представників неросійських народів [В 1920 р. у ВКП(б)У українці складали лише 19%, тоді як вони становили 80% населення УСРР, і лише 11% комуністів вважали рідною мовою українську, а розмовляли нею лише 2%].
Намаганням радянського керівництва очолити і поставити під контроль процес національного відродження окраїн, щоб він не вилився в антицентробіжні спрямування.
Потребою зміцнення новоутвореного державного утворення – СРСР, наданням прав "культурно-національної автономії" хоч частково компенсувати республікам втрату їх політичного суверенітету тощо.Раднарком видав 27 липня 1923 декрет «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ», за яким українська мова запроваджувалася в усіх типах шкіл з визначеними термінами їх українізації.
Другий декрет, ухвалений ВУЦВК і Раднаркомом УССР 1 серпня 1923, «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови» зобов'язував запроваджувати українську мову на всіх щаблях державного управління.
Під час проведення українізації долався опір шовіністично налаштованих викладачів і студентів, які не бажали вивчати українську мову, переборювалися численні труднощі (нестача вчителів зі знанням української мови, підручників, навчальних посібників).
Шумський Олександр Якович - народний комісар освіти УСРР
Час на посаді:
10 липня 1919 — серпень 1919
Як нарком освіти О.Я.Шумський проводив політику українізації як освіти, так і всього партійного і державного апарату. Про це свідчать постанови 1925 р. “Про заходи термінового переведення повної українізації радянського апарату”, “Про практичні заходи до українізації радянського апарату”. В освітніх закладах запроваджувалась українська мова викладання, вводилися українознавчі дисципліни, проводилася краєзнавча робота.
Скрипник Микола Олексійович-6-й Народний комісар юстиції УСРР
Час на посаді:
1922 — 1927
Під час перебування його на цій посаді, за словами Л.А.Медвідь, “українізація” досягла своєї кульмінації” У понад 80 % загальноосвітніх школах у 1929 р. викладовою була українська мова. Українізація поширювалася й на ті республіки Радянського Союзу, де проживали українці. За часів М.О.Скрипника було засновано тисячі нових шкіл, здійснене загальне обв’язкове початкове навчання.
У цей період кілька разів перероблялися навчальні плани та програми. Було збільшено кількість годин для вивчення української мови та суспільствознавства. Велика увага приділялася розробці підручників. М.О.Скрипник затвердив новий український правопис. І багато зробив для того, щоб забезпечити видання нових підручників, написаних на основі нововведеного правопису.
Особливого розмаху набула робота у справі уніфікації навчальних планів і програм. “Уніфікувати систему народьої освіти стало завданням потрібним і заразом практично можливим, - зазначав М.О.Скрипник. - …Єдина система народньої освіти мусить бути єдина, вона мусить охоплювати всю трудящу людність нашого Союзу.
Курс «українізації»:
В Україні політика "коренізації" набрала форми "українізації". Вона зводилася до дерусифікації політичного і громадського життя(українська мова — мова публічних виступів, державного і партійного діловодства, зовнішніх проявів влади — написів, вивісок, печаток), до обов'язкового вживання української мови в установах, особливо в контактах із сільським населенням, переведення судочинства на українську мову, зміцнення позицій української школи, культури, науки (українська мова — мова початкової, середньої і вищої школи, театрів, кіно, концертів, інших видовищ, періодичної преси, книжок, зокрема наукових та підручників і т. д.). Коротко кажучи, це мала бути ліквідація русифікаторської політики та її наслідків. Для службовців, викладачів встановлювався термін (переважно один рік) переходу на українську мову. Діяли державні курси вивчення української мови і культури з випускними іспитами.