2. Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.

1.Основні військові операції в др.. половині 1944року. Визволення України від німецько-фашистських загарбників.

З початком 1944р СРСР вступив у завершальний етап війни. Основні операції:

• Житомирсько-Бердичівська операція. У ході операції військами фронту були визволені території Житомирської області, велика частина Київської області, частина Вінницької та Рівненської областей.

• Корсунь-Шевченківська операція. Радянське командування, щоб продовжити наступ на Правобережній Україні, планувало оточити і ліквідувати сили супротивника в цьому районі. У свою чергу, керівництво вермахту планувало з цього плацдарму завдати удар по київському угрупованню радянських військ. Військам Червоної армії вдалось оточити і розгромити 10 німецьких дивізій.

• Рівненсько-Луцька операція. У лютому 1944 р. були визволені від окупантів Луцьк і Рівне, а в результаті подальшого наступу - Проскурів, Тернопіль, Вінниця.

• Нікопольсько-Криворізька операція. визволення Нікополя і Кривого Рогу

• Умансько-Ботошанська операція. березень - квітень 1944 р. війська Українського фронту розгромили 8-у німецьку армію і вийшли до державного кордону СРСР, перенесли бойові дії на територію Румунії - держави-сателіта нацистської Німеччини.

• Одеська операція. Війська Українського фронту за підтримкою сил Чорноморського флоту успішно здійснили Одеську операцію, у ході якої були визволені Херсон , Миколаїв , Одеса.

• Визволення Криму. Масова депортація татар, греків, вірменів, болгар з півострова. Навесні 1944 р. Ставка поставила перед військами Українського фронту, Приморської армії та Чорноморського флоту завдання розгромити військове угруповання супротивника в Криму і визволити Кримський півострів від загарбників.

8 квітня 1944 р. почалися кровопролитні бої за Крим. 12 травня Крим був цілком визволений від німецько-фашистських військ.

Однак доля багатьох жителів Криму склалася трагічно. Усе кримсько-татарське населення півострова за обвинуваченням у співробітництві з окупантами рішенням Державного Комітету Оборони (ДКО) в травні 1944 р. було примусово виселене в Середню Азію. Близько 50% загинули дорогою й у перші роки перебування на нових місцях проживання. Незабаром така ж доля спіткала грецьке, вірменське, а згодом і болгарське населення Криму.

• У результаті успішного здійснення Львівсько-Сандомирської(Липень 1944р), Яссько-Кишинівської(20-29 серпня), Карпатсько-Ужгородської операцій військами Червоної армії були визволені Львівська, Ізмаїльська області, a також Закарпатська Україна. 28 жовтня 1944 р. останні окуповані гітлерівцями території України були визволені радянськими військами.

2.Боротьба ОУН-УПА проти встановлення радянської влади в Україні.

Організа́ція украї́нських націоналі́стів (ОУН) — український громадсько-політичний рух, що ставить собі за мету встановлення Української соборної самостійної держави, її збереження та розвиток.

Украї́нська повста́нська а́рмія (УПА) — озброєне крило Організації українських націоналістів.

- Після закінчення радянсько-німецької війни діяльність УПА при сильній підтримці населення була спрямована на те, щоб перешкодити встановленню тоталітарного режиму в краї. Загони УПА контролювали значні території Західної України;

- Протягом 1944—1945 рр. уряд УРСР декілька разів звертався до повстанців з вимогою скласти зброю, обіцяючи повну безпеку й амністію.

- На кінець 40-х років загони УПА і підпілля ОУН зосередили свої сили на пропагандистській роботі та саботажі. Умови діяльності УПА-ОУН ставали неймовірно складними. Велика кількість бійців і старшин загинули в ті роки. Боротьба пішла вже на спад.

- У червні 1950 р. конференція ОУН прийняла рішення, відповідно з яким була здійснена децентралізація УПА і керівництва рухом опору.

Методи боротьби радянської влади з рухом ОУН-УПА:

• Військові операції. Проведення масових мобілізацій до лав Радянської армії, що підривало соціальну базу повстанського руху

• Облави і арешти тих, хто підозрювався у співробітництві з повстанцями

• Арешт і депортація у східні райони СРСР підозрілих у зв'язках з повстанцями, членів їхніх сімей і близьких.

• Агітація, пропаганда, ідеологічний тиск на мирне населення

• Терор над місцевим населенням

• Створення загонів самооборони

• Здійснення політики радянізації

3.Початок відбудови народного господарства на звільнених територіях України.

По мірі звільнення території від загарбників розпочалась відбудова народного господарства.

У березні 1946 р. Верховна Рада УРСР затвердила п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства на 1946-1950 pp. Нехтуючи потребами і можливостями людей, план передбачав менше ніж за 5 років (експерти вважали, що Радянському Союзу для відбудови потрібно декілька десятиліть) відбудувати зруйновані райони країни, відновити довоєнний рівень промислового і сільськогосподарського розвитку і навіть його перевищити (підвищити продуктивність праці на 36%). Таким чином, виснажене війною населення змушене було працювати на межі фізичних можливостей.

Особливості відбудови в Україні:

1) значні масштаби відбудовчих робіт, більше ніж в будь-якій іншій країні Європи;

2) розрахунок лише на власні сили і на ресурси Радянського Союзу, а не на зовнішню допомогу.

3) при відбудові ставка робилась на важку промисловість та енергетику (80% капіталовкладень) за рахунок легкої промисловості, соціальної сфери та сільського господарства (на останнє відводилось лише 7% капіталовкладень);

4) відбудова здійснювалась централізовано за чітким державним планом;

5) економіка України відбудовувалась і добудовувалась не як самостійний, замкнутий і самодостатній комплекс, а як частина загальносоюзної економічної системи.

6) вагома роль адміністративно-командної системи.

7) непропорційно велика роль ідеології, яка знаходила свій вияву широкомасштабних мобілізаційно-пропагандистських заходах — соціалістичних змаганнях, рухах передовиків і новаторів;

8) ускладнення процесу голодом 1946-1947 pp.;

9) нестача робочої сили, а особливо кваліфікованої, сучасного устаткування, обладнання і технологій.

Результати відбудовчого періоду неоднозначні. З одного боку, було загоєно рани війни, відбудовано промисловість України.З іншого боку, ціна відбудови була дуже високою. Зниження реального рівня життя, тяжкі житлові і побутові умови були характерними для більшості населення.

Іншим негативним наслідком стало остаточне розорення сільського господарства. На селян, що отримували мізерні заробітки, не поширювались соціальні гарантії, їм доводилось сплачувати великі податки. Незважаючи на репресії, надзвичайні зусилля селян, на кінець п'ятирічки так і не вдалось досягти показників довоєнного розвитку.

4.Обєднання українських земель в єдиній державі.

Хоча у війні Україна і зазнала значних збитків (зруйнований економічний потенціал, значні людські втрати), проте значно розширились її кордони, зросла політична й економічна вага республіки в СРСР, вийшла на міжнародну арену як суб'єкт міжнародного права, докорінно змінився склад населення і, що найважливіше, вперше за багато століть майже всі українські землі опинились у межах однієї держави.

• Радянсько-польський договір (серпень 1945 р.)-Польща визнала входження

до складу України західних областей (Східна Галичина, Холмщина, Підляшшя, Західна Волинь, Західне Полісся, Осяння, Лемківщина) , що відійшли від Польщі в 1939-1940pp.

• Радянсько-чехословацький договір (червень 1945р.)-Чехословаччина визнала

факт входження Закарпатської України до складу Радянської України.

• Радянсько-румунський договір (1947 р.)-Встановлено кордон з Румунією. приєднання Бессарабії та Північної Буковини до СРСР.

• Приєднання до УРСР земель Західної України, Північної Буковини і частини Бессарабії було безпосереднім наслідком пакту Молотова-Ріббентропа. Ця угода була укладена в порушення всіх норм міжнародного права. Але для українського народу дуже велике значення мало те, що майже всі землі України об'єдналися в межах однієї держави.

На територіях, що увійшли до складу України, поряд з промисловим

будівництвом, відбудовою сіл і міст здійснювалась політика радянізації,

розпочата ще в 1939-1940 pp.

У цілому, об'єднання майже всіх українських земель у складі УРСР мало позитивне значення. Однак установлений за допомогою багнетів Червоної армії тоталітарний режим завдав страждання жителям західних областей України й остаточно переконав населення цих регіонів, що своє майбутнє потрібно шукати у створенні незалежної Соборної Української держави.

Білет № 9.