Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
базові поняття.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
20.11.2018
Размер:
97.28 Кб
Скачать

Базові знання теми глосаРіЙ інформаційно-комунікаційна культура

Види інформації: числова, текстова, графічна, звукова, складна.

Інтерактивні комунікації — це в основному відносини або взаємодія, що базується на використанні обчислювальної техніки. Користувач може одержати доступ до запропонованої інформації в будь-який час, у будь-якому місці, вільно й багаторазово, на місці (автономно) або з іншого місця мережним шляхом (неавтономно). Використання інтерактивних комунікацій припускає наявність комп'ютера. До автономних комунікацій ставляться дискети, лазерні диски й ін. Неавтономні носії комунікацій працюють у системі онлайн, наприклад, інтернет-комунікації.

Інформатика - науковий напрямок, що вивчає моделі, методи й засоби збору, збереження, обробки й передачі інформації. Теоретична інформатика представляє науку про структури, які опираються на математику й логіку. Практична інформатика вивчає інформаційні процеси й пов'язані з ними явища в техніку, природі й суспільстві. Інформатика опирається на теорію інформації (математичні методи й опис передачі й обробки даних, штучний інтелект (сукупність моделей і методів, які забезпечують моделювання прийняття рішень людиною), електроніку (технічну базу інформатики) і семіотику (комплекс напрямків, які вивчають знакові системи).

Інформація (лат. informatio – виклад, роз'яснення) – це сукупність даних, які передаються від джерела інформації до адресата (споживачеві інформації).

Інформаційна культура - нова категорія культури; це вміння цілеспрямовано працювати з інформацією й використати для її одержання, обробки й передачі інформаційні технології, сучасні технічні засоби й методи. Будучи найважливішої складової культури в цілому, інформаційна культура є продуктом різноманітних творчих здатностей людини.

До складу інформаційної культури входять:

  • компетентність у розумінні природи інформаційних процесів;

  • гуманістично-орієнтована інформаційна сфера особистості (мотиви, потреби, мети, прагнення, світогляд);

  • розвинена інформаційна рефлексія; відстеження людиною своєї діяльності по присвоєнню інформаційної культури й усвідомлення тих внутрішніх змін, які в ньому відбуваються;

  • творчість в інформаційному поводженні.

Вона має на увазі наявність умінь:

  • вибирати й формулювати мети, здійснювати постановку завдань;

  • легко й швидко вирішувати найрізноманітніші завдання на комп'ютері, подібно тому, як істинно грамотна людина може вільно читати й писати;

  • знаходити інформацію в різних джерелах; користуватися автоматизованими системами пошуку, зберігання й обробки інформації;

  • виділяти в інформації головне і другорядне; упорядковувати, систематизувати, структурувати дані й знання;

  • бачити інформацію в цілому, а не фрагментарно; установлювати асоціативні зв'язки між інформаційними повідомленнями;

  • інтерпретувати інформацію; переводити візуальну інформацію у вербальну знакову систему й навпаки;

  • широко використати моделювання для вивчення різних об'єктів й явищ; робити аналіз інформаційних моделей;

  • застосовувати різні види формалізації інформації; використати для аналізу досліджуваних процесів й явищ бази знань, системи штучного інтелекту й інші інформаційні технології;

  • розробляти ефективні алгоритми й реалізовувати їх на комп'ютері;

  • інтерпретувати й аналізувати отримані результати; передбачати наслідки прийнятих рішень.

Інформаційна культура запозичить і використає досягнення багатьох наук: кібернетики, теорії інформації, математики, теорії проектування баз даних і ряду інших дисциплін.. До загальної інформаційної комп'ютерної культури доцільно віднести навички використання обчислювальної техніки й ерудицію в області створених для цього професійних прикладних програм (уміння адекватно формализувати наявні в людини знання й уміння; уміння адекватно інтерпретувати формалізовані описи). Спеціальна інформаційна культура припускає формування єкстраполяційних умінь - уміння переносити наукові методи інформаційних технологій у гуманітарне середовище, у результаті чого досягається креативний показник інформаційної компетенції: уміння позиціювати себе, як інформаційно компетентного гуманітарія - у контексті конкретно поставленого професійного завдання.

Інформаційна взаємодія - процес взаємодії двох і більше суб'єктів, метою й основним змістом якого є зміна наявної інформації хоча б в одного з них.

Інформаційна діяльність - діяльність, що забезпечує збір, обробку, зберігання, пошук і поширення інформації, а також формування інформаційного ресурсу й організацію доступу до нього.

Інформаційний пошук – будь-який метод одержання даних з носія інформації. Інформація може зберігатися в базах даних, з яких витягається по запиті користувача.

Інформаційні ресурси - окремі документи й окремі масиви документів в інформаційних системах: бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, інших видах інформаційних систем.

Інформаційна система – будь-яка комп'ютерна система, що може здійснювати обробку, збереження й перетворення даних; організаційно впорядкована сукупність документів (масивів документів) і інформаційних технологій, у тому числі з використанням засобів обчислювальної техніки й зв'язку, що реалізують інформаційні процеси.

Інформаційне середовище – це насамперед засіб комунікації між людьми. Властиво, і зберігання інформації - це комунікація майбутнього з минулим, а збір і пошук інформації - засобу її правильної адресації. Інформацію, що зберігається в інформаційному середовищі, прийнято називати інформаційним ресурсом.

Інформаційна технологія - сукупність методів, виробничих і програмно-технологічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує збір, зберігання, обробку, вивід і поширення інформації. Інформаційні технології призначені для зниження трудомісткості процесів використання інформаційних ресурсів. Поняття "інформаційна технологія" ототожнюється з поняттям "комп'ютерна технологія", але більше правомірним представляється вживання терміна "електронна інформаційна технологія", що включає: телекомунікації (персональні комп'ютери, цифрові й лазерні відеодискові системи, більші проекційні пристрої, телебачення).

Учені виділяють три етапи роботи в системі інформаційних технологій:

  • архівний - етап нагромадження й архівування інформації;

  • "адаптивний" - етап "пристосування" інформації до цілям;

  • "новаційний": етап експериментів.

Інформаційні послуги - послуги, орієнтовані на задоволення інформаційних потреб користувачів шляхом надання інформаційних продуктів.

Комунікація - шлях повідомлення; форма зв'язку (радіо, телефон, телеграф); акт спілкування, зв'язок між двома й більше індивідами, заснована на взаєморозумінні; повідомлення інформації однією особою іншому або ряду осіб. У широкому змісті - обмін інформацією між індивідами за посередництвом загальної системи символів. Комунікація - “спілкування”, що (при відповідних обставинах) здобуває характер масовості, якщо певна інформація (текст, як умовне визначення повідомлення ЗМІ) поширюється на велику кількість людей. Стандартна модель масової комунікації має п'ять компонентів: джерело - кодування - повідомлення - декодування - комутант (одержувач).

Комп'ютерні телекомунікації - термін "комп'ютерні телекомунікації" позначає комп'ютерні мережі зв'язку, що здійснюють дистанційну передачу даних між комп'ютерами. Комп'ютерні мережі підрозділяються на локальні й глобальні. Локальні мережі зв'язують користувачів, вилучених максимум на кілька кілометрів, частіше ж - перебувають в одному будинку або працюючих в одній організації. Глобальні мережі поєднують комп'ютери, розташовані в різних містах і країнах. Комп'ютерні телекомунікації дозволяють швидко передавати інформацію в будь-якому її виді (цифрові дані, текст, графіка, звук, відео й т.д.). Завдяки цій технології люди одержали можливість доступу до їхньої інформації, що цікавить, поза залежністю від того, де вони живуть.

Масова комунікація - процес поширення інформації (знань, духовних цінностей, моральних і правових норм і т.п.) за допомогою технічних засобів (печатка, радіо, кінематограф, телебачення, Інтернет) на більші розосереджені аудиторії. Як й у будь-якому виді спілкування, тут можна виділити наступні компоненти: комунікатор (той, хто повідомляє інформацію); аудиторія (ті, кому говорять, повідомляють інформацію); канал - технічний засіб, за допомогою якого здійснюється передача повідомлення.

Мультимедіа-технології – це складна, багатопрофільна сукупність медіа-засобів й електронних мереж, способів формування й реалізації комунікативних можливостей

Зворотний зв'язок - це реакція одержувача на повідомлення джерела. Зворотний зв'язок робить комунікацію динамічним двостороннім процесом.

Телеконференція - метод проведення дискусій між групами користувачів. Для проведення телеконференції кожен користувач належний мати доступ до персонального комп'ютера, включеному в мережу.

Технічні засоби масової комунікації - технічні засоби поширення масової комунікації (печатка, радіо, телебачення, Інтернет).

Функції "технічних" засобів масової інформації (Інтернету, телебачення, радіо) забезпечуються:

  • виробництвом сигналу (конструкція сигналу);

  • комутацією (тимчасове зберігання даних);

  • прийомом сигналу (зворотне форматування).