1.)Україна в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».

1)Установлення радянської влади в 1919 р. На початку 1919 р. радянські війська здобули вирішальну перемогу в боротьбі з Директорією. 3 січня 1919 р. Червона армія зайняла Харків куди переїхав Тимчасовий робітничо-селянський уряд України. 6 січня була проголошена Українська Соціалістична Радянська Республіка. До травня 1919 р. Червона армія встановила контроль майже над усією територію України, що входила до складу Російської імперії. III Всеукраїнський з'їзд Рад (6-10 березня 1919 р.) обрав радянську форму державності. В Україні вдруге була встановлена радянська влада.

2)Суть, зміст і мета політики «воєнного комунізму. «Воєнний комунізм» - система надзвичайних заходів керування економікою, що проводилася більшовиками в 1918-1921 pp. (з 1919 р. - в Україні).Метою політики «воєнного комунізму» були: побудова комунізму насильницькими методами, мобілізація ресурсів для боротьби з противниками радянської влади, підготовка до світової соціалістичної революції.Політика «воєнного комунізму» містила в собі: одержавлення економіки, припинення товарно-грошових відносин, введення продрозкладки (примусове вилучення продовольства у селянства), загальної трудової повинності, введення зрівняльної оплати праці ,мілітаризацію суспільства, скасування комунальних платежів, плати за проїзд в транспорті тощо.У 1919 р. політика «воєнного комунізму» була введена в Україні.

3)Політика більшовиків у 1920р. На початку 1920 р. радянська влада в Україні була встановлена втретє . Більшовики створили надзвичайні органи влади-революційні комітети (ревкоми). Ще в грудні 1919 р. у Москві був створений Всеукраїнський революційний комітет (Всеукрревком), якому передавалася законодавча і виконавча влада. У лютому 1920 p. у зв'язку з виборами до Рад усіх рівнів Всеукрревком і ревкоми на місцях ліквідувалися, і всі владні повноваження переходили до Рад.Вибори до Рад відбувалися під контролем більшовиків, тому вони одержали 80% місць у губернських виконкомах і 70% місць у повітових виконкомах.У 1920 р.Кремль намагався створити враження про зміну своєї політики стосовно України:

- проголошувалося визнання незалежності УСРР;

- була дана обіцянка ширше враховувати інтереси середнього селянства, забезпечити добровільність у створенні комун.

На ділі проголошення цих «змін», особливо стосовно визнання незалежності України, мало демагогічний характер. У 1920 р. в Україні затвердилася політична диктатура КП(б)У в формі радянського режиму.Більшовики продовжили політику «воєнного комунізму». До продзагонів було мобілізовано 15 тис. робітників. Влітку 1920 р. продрозкладку здійснювала 1-а Кінна армія С. Будьонного.Значно поширилася націоналізація підприємств, фактично була згорнута приватна торгівля. Ліквідувалися поміщицькі господарства; створювалися радгоспи (їм було відведено понад 1 млн десятин землі) і комуни, куди селяни не бажали вступати. Відповідно до закону про землю від 5 лютого 1920 р., конфіскована поміщицька земля віддавалася працюючим селянам без викупу. Поміщиків не тільки позбавляли землі та інвентарю, але і виселяли разом із сім'ями з маєтків.

4)«Червоний терор». Становлення більшовицького режиму супроводжувалося посиленням «червоного терору». У 1919 р. була створена Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК), яку з квітня 1919 р. очолив М. Лацис. Створювалися «народні суди» й революційні трибунали, робітничо-селянська міліція.Фізично знищувалися «класові вороги»: поміщики, капіталісти, офіцери царської армії,члени антирадянських партій, священики, представники інтелігенції, селяни та ін. Правові і моральні норми не бралися до уваги. Методами «червоного терору» були: військова блокада, захоплення заручників, кругова порука, виселення сімей, масові страти. Знищувалися як реальні супротивники більшовиків, так і випадкові люди. Особливо багато жертв було серед повстанців-махновців, селян півдня України.Цього часу в Україні створювалася система примусових робіт і перші концтабори,через які в 1920-1921 pp. пройшли 25-30 тис. чоловік.

Продрозкла́дка— система примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів в 1918-21 роках, введена рішеннями Раднаркому у  Радянській Росії і поширена на територію Української Народної Республіки військовою силою. Ця система зобов'язувала селян здавати державі за твердими цінами надлишки хліба та інших продуктів.

Комітети незаможних селян(КНС,комнезам)— орган радянської влади на селі в Україні в 1920—1933 роках.

Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, другий радянський уряд України, проголошений 28 листопада 1918 р. в Курську, створений на підвалинах ВЦВРК для політичного завуалювання інтервенції РРФСР проти УНР.(Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки)

Рада народних комісарів-найвищий орган виконавчої влади(уряд)Радянської України (УСРР,УРСР) у 1919-1946 роках, попередник Ради Міністрів УРСР.

Всеукраїнський центральний виконавчий комітет (ВУЦВК) — найвищий законодавчий, розпорядчий, виконавчий та контролюючий орган державної влади УСРР у період між Всеукраїнськими з'їздами рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Діяв з 1917 по 1938 рік.

2.) Прийняття Конституції України 1996 року та її історичне значення

1)Україна має давні конституційні традиції:

-за часів Київської Русі й Галицько-Волинського князівства діяла «Руська Правда».

-під час перебування українських земель у складі Литви і Польщі діяли «Литовські Статути» (1529, 1566, 1588 рр.)

-у роки Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького основними правовими актами були універсали гетьмана,

-з 1654 р. - Березневі статті, що визначали автономний статус України в складі Московської держави.

-акти що визначали правовий статус України в складі Московської держави, були Переяславські статті, Московські статті, Глухівські статті, Коломацькі статті, «Рішительні пункти».

-Конституція П.Орлика

-Конституція УНР

-у радянській Україні діяли чотири Конституції - 1919, 1929, 1937 1978 рр.

2) Новітній конституційний процес в Україні нерозривно пов'язаний з відновленням української державності. Він почався з настанням «горбачовської перебудови».16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР приймає Декларацію про державний суверенітет України, в якій «проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах» Із 385 депутатів, присутніх на засіданні Верховної Ради, за Декларацію проголосували — 355, проти — чотири, не взяли участі у голосуванні — 26 Також у цей день приймається постанова Верховної Ради Української РСР Про День проголошення незалежності України.Незважаючи на прийняття Декларації про державний суверенітет та оголошення Дня незалежності, Україна надалі залишається у складі Союзу РСР, але з цього часу починає діяти незалежніше З початком путчу, Державним комітетом по надзвичайному стану в СРСР Президія Верховною Радою Української РСР 20 серпня 1991 року приймає постанову Про Заяву Президії Верховної Ради Української РСР , а 22 серпня Указом Президії Верховної Ради Української РСР Про скликання позачергової сесії Верховної Ради Української РСР скликається позачергова сесія. Позачергова сесія Верховної Ради України 24 серпня розглянула надзвичайно важливі для долі народу питання: про політичну ситуацію в республіці й заходи, які необхідно вжити. Проголосити 24 серпня 1991 року Україну незалежною демократичною державою. З моменту проголошення незалежності чинними на території України є тільки її Конституція, закони, постанови Уряду та інші акти законодавства республіки. 1 грудня 1991 року провести республіканський референдум на підтвердження акта проголошення незалежності. 26 серпня Президія Верховної Ради Української РСР приймає Постанову Про Звернення Президії Верховної Ради України до громадян України всіх національностей. 26 червня Президент України оприлюднив Указ про проведення 25 вересня Всеукраїнського референдуму, щодо прийняття Конституції України. Цей крок Президента, що міг привезти до розпуску Верховної Ради, змусив її шукати компроміс і прискорив конституційний процес. 28 червня 1996 р. після 2 діб напруженої безперервної роботи Верховна Рада України прийняла Конституцію України - Основний Закон нашої суверенної держави. 3)Конституція включає 161 статтю і 14 розділів (15-й розділ містить «Перехідні положення»). Конституція України має найвищу юридичну силу. Вона визначає форму правління, державний устрій, політичний режим України як незалежної, суверенної, правової держави. Зміст: загальні засади;права, свободи та обов’язки людини і громадянина;вибори ,референдум;Верховна Рада України;президент України; Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади;прокуратура; територіальний устрій України;Автономна Республіка Крим;місцеве самоврядування; Конституційний суд України ;внесення змін до Конституції України;прикінцеві положення;перехідні положення.

Білет № 12.