- •1. Україна на початку хх століття.
- •1.Україна у складі Росії та Австро-Угорщини.
- •2.Господарство і соціальний склад населення. Господарство:
- •Соціальний склад населення:
- •3. Події російської революції 1905-1907 рр. В Україні
- •4.Земельна реформа п.Столипіна та її вплив на с/г в Україні.
- •5. Культура на початку 20 століття
- •Література і мистецтво
- •2. Результати виборів до Верховної Ради урср у 1990 році. Декларація про Державний суверенітет України.
- •1.Активізація суспільно-політичного руху, виникнення громадських та політичних організацій.
- •2.Живий ланцюг 21 січня 1990р.
- •3. Формування опозиції у Верховній Раді України, і. Юхновський, в. Чорновіл.
- •4. Послаблення впливу кпрс у суспільстві, Верховній раді.
- •План відповіді
- •План відповіді
- •2.Формування українських громадських та політичних організацій в Галичині. Їх про австрійська позиція.
- •Воєнні дії на території України у 1915-1917рр. Життя на фронті і у тилу.
- •1.Політика російської імперії в окупованій Східній Галичині та Південній Буковині.
- •2.Наступ австро-німецьких військ влітку 1915 року. Відступ російської армії.
- •3.»Брусиловський прорив»
- •Спроби реформування економіки у другій половині 60-х років та її наслідки для України.
- •1.Ідея та мета реформ Голови Ради Міністрів срср о.Косигіна
- •2.Спроби впровадження реформ в Україні. Результати і причини їх згортання.
- •Питання:
- •1.Перемога Лютневої революції в Росії, її вплив на революційні процеси в Україні.
- •3. Роль м.Грушевського в діяльності цр.
- •2 Питання:Освіта. Стан науки: здобутки та проблеми. Розвиток літератури у 70-х – 80-х рр.. Хх ст.
- •1. Умови розвитку культури. Політичний курс на «злиття націй».
- •2. Розвиток освіти і науки.
- •3. Літературний процес.
- •4. Мистецтво.
- •І та іі Універсали Центральної Ради . Їх історичне значення.
- •Прихід до влади м.С. Горбачова. Розгортання національно-демократичного руху в Україні.
- •Іv Універсал. Проголошення незалежності унр.
- •Україна на завершальному етапі Великої Вітчизняної війни.
- •1.Гетьманський переворот. П.Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика Української держави.
- •2.Проголошення державної незалежності України.
- •1.Варшавська угода. Радянсько-польська війна і Україна. Ризький мир та його умови.
- •2.Опозиційний рух в Україні (1965-1985).
- •1.)Україна в 1919-1920рр. «Воєнний комунізм».
- •1.Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Злука унр і зунр.
- •2.Стан господарства України після розпаду срср. Спроби реформування економіки.
- •1.Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С. Петлюра.
- •2.Наш край у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
- •Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •2.Наш край у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
- •1.Внутрішня і зовнішня політика Директорії унр. С. Петлюра.
- •2.Наш край у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
- •Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •2.Наш край у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
- •1.Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність у 1917-1920рр.
- •1.Потлітика влади більшовиків у царині культури. Українізація(коренізація),її наслідки.
- •У практичному здійсненні "українізації" в Україні можна виділити такі наслідки:
- •2.Формування багатопартійності в Україні наприкінці 80-х на початку 90-х років.
- •1.Особливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні.
- •2.Визволення України від нацистських загарбників. Героїзм українського народу.
- •1.Oсобливості та наслідки радянської індустріалізації в Україні
- •2.Визволення України від нацистських загарбників. Героїзм українського народу.
- •1.Адміністрвтивно-територіальні зміни після Великої Вітчизняної війни. Відновлення політики радянізації у західних областях України.
- •Етапи депортаційних заходів:
- •Радянізація на західноукраїнських землях у 1944—1950-х pp.
- •2.Повсякденне життя українців у 1964-1985 рр.
- •1.Причини проведення суцільного кооперування сільського господарства в кінці 20 -поч.30х р.Р.
- •3.Наслідки колективізації в Україні
- •1.Наслідки Великої Вітчизняної війни у Запоріжжі та Запорізькій області
- •2.Труднощі у відбудові промисловості та сільського господарства.
- •3.Темпи та результати відбудови Запорізького краю
- •1.Література та мистецтво у 30-ті роки. «Розстріляне відродження».
- •2.Кроки України на шляху до європейської інтеграції.
- •3) Вклад українського народу в перемогу над фашистами
2.Наш край у роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
Підпільні групи:
"Ревком" - перешкоджав викраденню молоді на каторжні роботи до Німеччини. Підпільники Т.С. Жорнікова і М.Л.. Михайлов, що працювали на біржі праці, заплутували облік працездатного населення, а лікар А.В. Земляний забезпечував юнаків і дівчат довідками про непрацездатність. З самого початку своєї діяльності підпільники готувалися до збройного виступу - добивали зброю і боєприпаси, розроблялися план дій. Однак здійснити його їм не вдалося. У березні 1943р. гестапівці заарештували, а потім знищили більше 50 людей, т.ч. Л.Л. Ачкасова і Б.І. Миронова. Інші підпільники таємно з міста і повернулися вже з частинами Червоної армії.
На станції Запоріжжя-ІІ діяла ще одна підпільна група залізничників, яка саботувала ремонт рухомого складу, виводила з ладу паровози і вагони. У вересні 1943р. її члени об'єдналися з підпільниками алюмінієвого заводу, а незабаром до них приєдналася група А.І. Яремич
Німецька окупація Запорізької області. «Новий порядок».
На початку жовтня 1941 року німецько-фашистські загарбники окупували Запоріжжя. Ця окупація тривала 2 роки і 10 днів. У нашому місті встановили "новий порядок". Було встановлено жорстокий окупаційних режимів.
У місті лютували гестапівці, комендатура, поліцаї, жандармерія. Не було й дня, щоб не мучили і не вбивали людей. Ось як про це згадує один з очевидців:
"З квітня 1942 року німецько-фашистські загарбники планомірно знищували мирне населення міста Запоріжжя. Розстріли відбувалися на території радгоспів імені Сталіна, спочатку вечорами і вночі, а потім і вдень. На розстріл возили на машинах і гнали пішки, після чого підводили їх до краю яру і в упор розстрілювали ...
Частина приречених до смерті людей заставляли лягати на трупи в яру і зверху стріляли в них. Цей "новий порядок" розстрілу, введений німцями, доводилося нам бачити протягом 24-х місяців. Невдоволені розстрілами, карателі наводили своїх собак-вівчарок, які розривали тіла живих людей, привезених на розстріл. "
За два роки і десять днів окупації тут загинуло близько 35 тис мирних жителів, з Запоріжжя вивезено 58 тис чоловік. Усього місто втратило більше 100 тис осіб. Це були представники різних національностей, але все-запорожці. Фашистська помста знищувала людей гірше ніж чума, незалежно від того, діти це чи жінки, малюки або люди похилого віку. Німецький комендант оголосив по місту Запоріжжю, що "... той, хто спеціально зашкодить військові споруди або когось підштовхує на це, буде знищений, незалежно від того, буде це доросла людина чи дитина. "Щоб залякати радянських людей, фашистські влади в перші дні окупації провели масове затримання і розстрілювали ні в чому не повинних людей.
А незабаром, взимку того ж року, - ще категоричне залякування: "Згідно повідомлення військових властей, останнім часом почастішали випадки надання населення допомоги полоненим, які втекли з таборів. Військове командування вказується на неприпустимість подібних дій з боку населення. Забороняється подавати будь-яку допомогу їжею, одягом або подачею ночівлі. Порушення цього буде покарано або смертю. "
Але народ на рідній землі і смерті не боялися. Виховані комуністичної партією патріоти за власною ініціативою влаштовували підпільні організації. Після їх розстріляли. Але фашистам не вдалося навіть способами жорстокого терору позбутися нашої розвідки в Запоріжжі.
Навесні 1942 року сформувалося підпільна організація, якою керував комуніст М.Г. Гончар, минулий працівник "Запоріжсталі" підпільщики збирали зброю, готуючись до виступів на фашистів. При наближення наших військ, допомагали полоненим, біженцям, не давав фашистам розгорнути виробництво. Учасники підпілля рятували молодь від посилань в Німеччину. Все це - дії очолені М. Гончаром. Але 28 червня 1943год гестапівцям вдалося знайти підпільщиків і заарештувати більшу частину складу організації. Іншу частину підпільщиків фашисти розстріляли.
Влітку 1942 року сформувалася організація "Ревком". "Ревкомівців" спілкувалися з різними групами. Але в 1943 році гестапівці арештовують близько 50 чоловік, інші тікають.
Запорізькі плацдарми для німецько-фашистських військ мали велике значення, тому що на ньому тримався природний дніпровський кордон. Утримати Запоріжжя для німців означало зберегти під контролем середню течію Дніпра; через Запоріжжя забезпечувалися фашистські війська на Лівобережжі; на кінець утримати за собою економічні важливі райони. Значить не випадково Гітлер прибув сюди ще в лютому 1943 року, щоб саме в Запоріжжі позначити оборонну лінію і переформувати фронти. Саме тому оборонні споруди в Запоріжжі фашисти готували майже цілий рік. Всі завершувалося суцільними дротовим огорож. Довжина всієї оборонної споруди складала 18-25 км. Він був названий "Східним валом".
Але не дивлячись на хорошу підготовку, гітлерівці не змогли протистояти військам Червоної армії
12-14 жовтня 1943 року місто було відвойовано силами 8-ї гвардійської армії генерала В. Чуйкова. Штурм міста увійшов в історію як перший успішний нічний танковий штурм великого міста. Пізніше цей досвід був використаний при штурмі Зеєлівських висот під час взяття Берліну[4]. Острів Хортиця та правобережна частина міста були відвойовані до 30 грудня 1943 року. При обороні правобережної частини міста німецькі війська намагалися підірвати греблю ДніпроГЕСу, однак радянським розвідникам вдалося знешкодити дріт, який вів до вибухівки і в такий спосіб запобігти руйнуванню греблі. Пізніше подвиг радянських солдатах було увічнено у численних пам'ятниках, а їх імена - в назвах запорізьких вулиць.
Білет № 14.