С

З’ясувати статус та основні завдання саморегулівних організацій на рцп

аморегулівна організація (СРО) – недержавний інститут-регулятор, що створюється як добровільне неприбуткове об’єднання професійних учасників РЦП, яке має на меті захист інтересів своїх членів, інтересів власників цінних паперів та інших учасників ринку.

Основні завдання СРО:

• розробляти та впроваджувати правила, стандарти та вимоги до здійснення операцій на РЦП, що є обов’язковими для її членів;

• контролювати діяльність своїх членів та інших учасників ринку в межах своєї компетенції;

• забезпечувати представництво своїх учасників і захищати їх професійні інтереси;

• організовувати професійну підготовку і підвищення кваліфікації фахівців учасників, проводити їх сертифікацію;

• надавати дозволи особам, які здійснюють професійну діяльність на РЦП;

• збирати, узагальнювати та аналізувати статистичну інформацію про професійну діяльність;

• інформувати учасників про законодавство з цінних паперів, надавати їм окремі консалтингові послуги;

• розв’язувати суперечки, що виникають між учасниками, тощо.

Діяльність СРО суттєво доповнює діяльність державних інститутів-регуляторів РЦП. Найбільшою СРО в Україні є „Перша фондова торгова система” (ПФТС).

Основні терміни:

Ринок цінних паперів; випуск (розміщення), обіг та погашення цінних паперів; фінансовий ринок; прозорість та відкритість ринку; хеджування; первинний та вторинний ринок цінних паперів; грошовий та фондовий ринок; касовий та строковий ринок; традиційний та комп’ютеризований ринок; стихійний та організований ринок; біржовий та організований поза­біржовий ринок цінних паперів; учасники ринку цінних паперів; основні та допоміжні операції з цінними паперами; професійні види діяльності на ринку цінних паперів; регулювання ринку цінних паперів; правове та економічне регулювання ринку; міжнародне, державне та внутрішнє регулювання ринку цінних паперів; саморегулівна організація.

Література:

Основна: [2], [4], [11 – 17].

Додаткова: [19], [25], [37], [40], [42], [49], [53], [54], [56], [59], [61], [62].

Тема 2. Загальна характеристика цінних паперів

Ц

Засвоїти визначення поняття „цінні папери”. Розглянути юридичний та економічний підхід до характеристики сутності цінних паперів

інні папери – документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошове, або інше майнове право і визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила (видала), і власником та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

Сутність цінних паперів може характеризуватися з позиції юридичного (формального) та економічного підходу:

Юридичний підхід:

• цінні папери є титулами майнових прав – юридичною основою і носіями сукупності (комплексу) майнових прав, що встановлюються для особи-власника цінних паперів;

• цінні папери є особливим видом майна, що може набуватися у власність, виступати об’єктом цивільно-правових відносин.

Економічний підхід:

• цінні папери є фіктивним капіталом – особливою формою існування капіталу, відмінною від його товарної, виробничої та грошової форми, що може передаватися замість нього самого, обертатися на ринку як товар і приносити дохід;

• цінні папери є фінансовими інстру­ментами – контрактами, які одно­часно призводять до виникнення (збільше­ння) фінансових активів у одного суб’єкта і фінансових зобов’язань або інструментів власного капіталу в іншого