2. Особливості обліку необоротних активів.

Витрати з наймання транспорту для перевезення необоротних активів не збільшують вартість придбаних необоротних активів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Суми податку на додану вартість, які сплачуються при отриманні (купівлі) необоротних активів, не враховуються до вартості необоротних активів і відносяться на фактичні видатки за кодом економічної класифікації видатків, що призначені для придбання цих активів, або відносяться до податкового кредиту (якщо це передбачене чинним законодавством).

Витрати на капітальний ремонт не відносяться на збільшення вартості необоротних активів, а відносяться на видатки за відповідними кодами економічної класифікації.

Облік необоротних активів (за винятком бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, білизни, постільних речей, одягу та взуття, матеріалів довготривалого використання) ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбання необоротних активів, відноситься одразу на видатки установи.

Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковуються за груповим обліком та номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, (у тому числі і на повторні палітурні роботи), на збільшення вартості книг не відносяться і списуються на видатки за відповідними кодами економічної класифікації.

Необоротні активи, що не мають матеріальної форми, обліковуються за первісною собівартістю їх придбання чи створення.

Надходження необоротних активів супроводжується відкриттям інвентарних карток, присвоєнням їм інвентарних номерів та проведенням необхідних записів у регістрах аналітичного обліку.

Для білизни, постільних речей, одягу, взуття та малоцінних необоротних матеріальних активів встановлюються номенклатурні номери.

Вартість придбаних необоротних активів фондується на пасивному балансовому субрахунку 401 “Фонд у необоротних активах за їх видами”.

На необоротні активи установ та організацій, що утримуються за рахунок бюджетних коштів амортизаційні відрахування не проводяться, а здійснюються нарахування зносу.

3.Оцінка необоротних активів бюджетних установ.

У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються необоротні активи, розподіляється на:

• первісну вартість;

• Балансову (залишкову) вартість;

• відновлювальну.

Первісна вартість – це вартість, що історично склалася, тобто собівартість за фактичними витратами на їх придбання, спорудження та виготовлення.

Балансова (залишкова) вартість – це первісна вартість за вирахуванням суми нарахованого зносу.

Відновлювальна вартість – це первісна вартість, змінена після переоцінки.

Зміна первісної (відновлювальної) вартості необоротних активів проводиться у разі індексації їх первісної вартості відповідно до чинного законодавства, а також при добудівлі, дообладнанні, реконструкції, частковій ліквідації відповідних об’єктів та модернізації, яка призвела до додаткового укомплектування необоротних активів.

Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів проводиться згідно з коефіцієнтом індексації, який визначається за формулою, передбаченою пунктом 8.3.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

У формулі застосовується індекс інфляції року, який щорічно визначається Державним комітетом статистики України. Індексація первісної (відновлювальної) вартості груп необоротних активів може проводитися за самостійним рішенням керівника установи. При проведенні індексації одночасно проводиться індексація суми зносу, нарахованого на необоротні активи, яка склалася на момент проведення індексації.

Зміна вартості необоротних активів після проведення індексації не є підставою для переведення їх на інший субрахунок.

Зміна первісної вартості необоротних активів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів.

Якщо вартість окремих видів необоротних активів після індексації значно відрізняється від аналогічних нових зразків, то вартість цих необоротних активів необхідно привести у відповідність до вартості аналогічних нових зразків, що діють на дату проведення індексації на ці види активів.

Переоцінка необоротних активів бюджетних установ проводиться постійно діючою комісією (далі – комісія), яка призначається наказом керівника установи щорічно і діє протягом року у складі:

- керівника або заступника керівника установи (голова комісії);

- головного бухгалтер чи його заступника (в установах, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена,

- керівників груп обліку (в установах. які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інші працівники бухгалтерії, які здійснюють облік необоротних активів;

-особи, на яку покладена відповідальність за збереження необоротних активів;

- інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці необоротних активів і встановлюються нові ціни. При встановленні цін на однотипні предмети, вони (ціни) у межах одного головного розпорядника бюджетних коштів установи повинні бути однаковими.

Якщо залишкова вартість об’єкта необоротних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість додається до його первісної (переоціненої ) вартості без зміни суми зносу об’єкта.

За результатами переоцінки комісією складається акт про зміну вартості необоротних активів, який затверджується керівником установи.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу необоротних активі заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об’єктивність визначення реальної вартості активів – на керівника і голову комісії.

Найменування змістових модулів	Питання для самостійного вивчення та форма виконання	Кіль кість годин	Літератур ні джерела №, с.
Змістовий модуль 5 Облік необоротних активів	1.Аналітичний облік основних засобів . 2.Порядок побудови інвентарних та номенклатурних номерів . 3. Аналітичний облік переміщення та вибуття необоротних активів. 4. Заповнення інвентарних карток обліку основних засобів (практичне завдання). 5. Складання актів на списання об’єктів необоротних активів (практичне завдання). 6.Завдання, значення і терміни проведення інвентаризації (оформити в таблиці). 7.Порядок проведення інвентаризації (конспект). 8. Інвентаризація необоротних активів. 9. Складання інвентаризаційного опису, визначення та відображення на рахунках бухгалтерського обліку результатів інвентаризації (практичне завдання). 10.Складання відомості нарахування зносу необоротних активів (практичне завдання).	22	[ 1-5 ], [ 6, с.284-309, 330-334 ], [ 17] , [ 18] , [ 19] , [ 20 ], [ 23 ], [ 26 ], [ 27 ], [ 33 ], [ 34 ]