О

Розглянути стандартні умови процентних ф’ючерсів

сновні стандартні умови процентних ф’ючерсів:

• сума контракту – сумарна номінальна вартість боргових цінних паперів, що є базовим активом ф’ючерсу;

• місяць поставки – місяць, в якому передбачається виконання зобов’язань сторін за контрактом;

• останній день торгівлі ф’ючерсом – день, до якого (включно) проводиться торгівля ф’ючерсами і можна ліквідувати позицію шля­хом укладення офсетного контракту (з наступного дня починається процедура виконання зобов’язань за контрактом шляхом поставки базових цінних паперів або проведення грошового взаєморозрахунку);

• регламент поставки – правила, що визначають порядок вико­нання зобов’язань сторонами ф’ючерсу в процесі реальної поставки та оплати цінних паперів (передбачається виключно для поставних ф’ючерсів).

Ознайомитись з технологією використання маржових рахунків для сторін ф’ючерсного контракту

Одразу після укладення ф’ючерсу і його реєстрації організатором обидві сторони (покупець і продавець) повинні внести початкову маржу на спеціальні рахунки.

Початкова маржа – обов’язковий гарантійний внесок, що сплачує сторона ф’ючерсу в день його укладення. Після закриття ф’ючерсної позиції цей внесок повертається; проценти на нього при цьому не нараховуються.

Рахунок, на який зараховується початкова маржа і в подальшому проводяться взаєморозрахунки учасника ф’ючерсного контракту, називається маржовим (маржинальним, рахунком з використанням маржі). Кошти з цього рахунку використовуються для оплати виграшу контрагента за ф’ючерсним контрактом у випадку зміни ф’ючерсної ціни.

Розрахунок виграшу (програшу) проводиться за підсумками кожного торгового дня. Сума виграшу перераховується з маржового рахунку сторони, яка програла, на рахунок сторони, яка виграла. Таким чином, у однієї сторони утворюється надлишок грошових коштів на рахунку понад суму початкової маржі, який можна знімати і використовувати на власні потреби, а у іншої сторони – нестача грошей до суми початкової маржі, яку необхідно ком­пенсувати шляхом внесення додаткової суми грошових коштів – варіаційної маржі (додаткового гарантійного внеску). Для зниження частоти перерахування варіаційної маржі і економії відповідних операційних витрат на активних ф’ю­черсних ринках передбачається встановлення розміру міні­мального залишку на маржовому рахунку учасника контракту – маржі, що підтримується. Вимога внесення варіаційної маржі надсилається учаснику лише в тому випадку, коли залишок коштів на його рахунку падає нижче, ніж маржа, що підтримується.

О

Розглянути сутність опціону

пціон – строковий контракт, відповідно до якого одна із сторін одержує право купити або продати базовий актив за встановленою фіксованою ціною в майбутньому.

Контракт має дві сторони:

• набувач опціону – особа, яка купує опціон і таким чином набуває право купити або продати базовий актив;

• виписувач опціону – особа, яка продає (виписує) опціон і бере на себе зобов’язання забезпечити реалізацію права набувача.

Для біржових опціонів також передбачається участь третьої сторони – організатора торгівлі (так само, як для ф’ючерсів). Внаслідок цієї участі досягається знеособлення контрактів, коли набувач і виписувач не знають один одного і взаємодіють з організатором.

За одержане право набувач опціону сплачує виписувачу винагороду – опціонну премію, яка фактично є ціною опціону і не підлягає поверненню у випадку, якщо набувач не використовує одержане право (залишає контракт без виконання – не купує або не продає базовий актив).

Зобов’язання набувача і виписувача опціону нерівноцінні:

• набувач опціону зобов’язаний своєчасно сплатити опціонну премію;

• виписувач опціону – виконати свої контрактні зобов’язання у разі, якщо того вимагатиме набувач, у зв’язку з чим виписувач повинен гарантувати виконання своїх зобов’язань шляхом застави грошей або цінних паперів.

Набувач опціону має можливість обрати один з трьох варіантів рішень щодо його використання:

• використати своє право за опціоном, виставивши вимогу виписувачу про виконання контрактних зобов’язань;

• продати опціон третій особі (новому набувачу) – така можливість обумовлюється властивістю опціону обертатися на ринку;

• залишити контракт без виконання у випадку, якщо таке виконання є для нього невигідним.