Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 469 – 544.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 448 – 506.

3. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

4. Біохімічні показники у нормі і при патології. Навчальний довідник / За ред. Склярова О.Я. – К.: Медицина, 2007. – 320 c.

5. Клінічна біохімія: Підручник / Д.П.Бойків, Т.І.Бондарчук, О.Л.Іванків та ін. За ред. О.Я Склярова. - К.:Медичина, 2006. – 432 с.

Додаткова:

1. Баранов В.С. Генная терапия – медицина ХХІ века // Соросовский образовательный журнал. – 1999. – № 3. – С. 63 – 68.

2. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 469 – 498, 511 – 544.

3. Жиравецький М.І. Методи детекції нуклеїнових кислот в діагностиці статевих трансмісивних хвороб // Лаб. діагностика. – 2001. – № 1. – С. 28 – 34.

4. Кінах М.В., Луцик Б.Д., Захарія К.А. Лабораторна діагностика захворювань, які передаються статевим шляхом. – Львів, 2004. – 176 с.

5. Кольман Я., Рем К. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – С. 234 – 259.

6. Поцелуева Л.А. Место нуклеазной активности в противовирусной защите (обзор) // Казанский медицинский журнал. – 1995. – т. 76. – № 3. – С. 231 – 233.

7. Романенко В.М., Свистунов І.В., Лавниненко О.О. Полімеразна ланцюгова реакція: принципи, досягнення,перспективи використання у діагностиці урогенітальних інфекцій // Лаб. діагностика. – 1998. – № 4 (6). – С. 45 – 52.

Змістовий модуль 14. Молекулярні механізми дії гормонів білкової природи на клітини-мішені. Регуляція метаболізму.

Тема 3. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білкової природи на клітини-мішені.

Мета заняття. Вивчити біохімічні та фізіологічні функції гормонів і біорегуляторів у системі міжклітинної інтеграції життєдіяльності організму людини. Знати структуру гормонів білково-пептидної природи, похідних амінокислот та стероїдних гормонів, їх функції, механізми дії на клітини-мішені. Знати молекулярні механізми дії гормонів білково-пептидної природи та похідних амінокислот (катехоламінів) на клітини-мішені за участі сигнальних молекул-посередників. Засвоїти методи якісного визначення інсуліну, адреналіну та тироксину в біологічних рідинах.

Актуальність теми. Вивчення молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів необхідне студентам для розуміння ролі ендокринної системи у регуляції метаболічних процесів всередині клітин. Розуміння біохімічних механізмів реалізації впливу гормонів на активність внутрішньоклітинних систем дозволяє пояснити причини, які лежать в основі патологічних станів, викликаних розладами у функціонуванні ендокринних залоз та клітин-мішеней, а також формує у студентів підходи до корекції гіпо- або гіперфункцій залоз внутрішньої секреції.

Конкретні завдання.

• Трактувати роль гормонів та біорегуляторів місцевої дії у системі міжклітинної інтеграції.

• Пояснювати механізм дії гормонів на клітини-мішені у залежності від їх структури.

• Трактувати дію гормонів білково-пептидної природи та похідних амінокислот (катехоламіни) на клітини-мішені за участі сигнальних внутрішньоклітинних посередників.

• Аналізувати зміни обміну речовин та біохімічних показників, які характеризують обмін вуглеводів, білків і ліпідів при порушеннях функціонування ендокринних залоз та узагальнювати прогностичну оцінку цих порушень.