Приклади тестів “Крок-1”

1. У сечі місячної дитини виявлено підвищений вміст оротової кислоти. Дитина погано набирає вагу. Які речовини потрібно використати для нормалізації метаболізму?

А. Уридин

B. Аденозин

C. Гуанозин

D.Тимідин

E. Гістидин

2. Утворення тимідилових нуклеотидів, які використовуються для біосинтезу ДНК, відбувається з дУДФ, що спершу гідролізується до дУМФ, а далі метилується. Яка сполука слугує донором метильних груп?

A. Лецитин

B. Холін

C. Метилентетрагідрофолат

D. Метіонін

E. Карнітин

3. У реакції перетворення рибози на дезоксирибозу при утворенні дезоксирибо-нуклеотидів, які використовуються для синтезу ДНК, бере участь низькомолекулярний білок тіоредоксин. Він містить дві SH-групи, що можуть переходити в окиснену форму. Який коензим використовується для відновлення тіоредоксину?

А. Коензим Q

B. ПАЛФ

C. НАДФН

D. НАДН

E. АМФ

4. Чоловіка віком 60 років прооперували з приводу раку простати. Через 2 місяці йому призначили курс хіміотерапії. До комплексу лікарських препаратів входив 5-фтордезоксіуридин – інгібітор тимідилатсинтази. Синтез насамперед якої речовини блокується під дією цього препарату?

А. іРНК

B. рРНК

C. тРНК

D. ДНК

E. Білка

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Роль аденілових нуклеотидів у регуляції активності ензимів.

Література

Основна:

1. Губський Ю.І.. Біологічна хімія. Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 270 – 283.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 448 – 462.

3. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

4. Біохімічні показники у нормі і при патології. Навчальний довідник / За ред. Склярова О.Я. – К.: Медицина, 2007. – 320 c.

5. Практикум з біологічної хімії. / За ред. О.Я.Склярова . – К.: Здоров’я, 2002. – 180 – 189 с.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия.- М.: Медицина, 1998. – С. 469 – 508.

2. Клінічна біохімія / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2006. – 432 с.

3. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. - М.: Мир, 2000. – С. 188-193.

4. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. - М.: Мир, 1993. – Т.2.- С.15 – 34.

5. Мещишен І.Ф., Яремій І.М. Особливості обміну речовин у дітей. – Чернівці: БДМА, 2003. - С.18-25.

6. Робак Т. Застосування нових аналогів пуринів в лікуванні хронічної лейкемії. (Огляд). // Укр. мед. часопис. – 1998. – №3 (5). – С. 33 – 38.

Змістовий модуль 13. Основи молекулярної генетики.

Тема № 2. Дослідження реплікації ДНК і транскрипції РНК. Біосинтез білка. Аналіз механізмів мутацій.

Мета заняття. Знати закономірності матричного синтезу нуклеїнових кислот, етапи цих процесів, механізми мутацій, репарацій, виникнення і розвитку спадкових захворювань. Вміти кількісно визначати вміст ДНК у біологічному матеріалі.

Знати загальні закономірності синтезу білків, етапи цього процесу, можливі механізми виникнення та розвитку спадкових захворювань. Засвоїти механізм дії антибіотиків та інших інгібіторів синтезу білків.

Актуальність теми. У процесі біосинтезу нуклеїнових кислот можливі різноманітні порушення нуклеотидної послідовності під впливом фізичних (нагрівання, іонізуючі, корпускулярні опромінення), хімічних (мутагени) та біологічних (віруси) факторів.

У медичній практиці широко використовують фармацевтичні препарати, що інгібують біосинтез нуклеїнових кислот і білків у прокаріотичних організмах і гальмують поділ клітин пухлин у онкологічних хворих; активують процеси синтезу нуклеїнових кислот і білків.

При вивченні даної теми важливо акцентувати увагу на сучасних досягненнях генної інженерії, у тому числі клонуванні генів, що важливо для синтезу біологічно активних речовин, діагностики багатьох захворювань, ідентифікації біологічного матеріалу.

Конкретні завдання.

• Оволодіти методом кількісного визначення ДНК в біологічному матеріалі.

• Трактувати молекулярно-біологічні закономірності збереження та передачі генетичної інформації, роль ферментних систем, що забезпечують напівконсервативний механізм реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів.

• Аналізувати наслідки геномних, хромосомних і генних мутацій, механізми дії найпоширеніших мутагенів, біологічне значення та механізми репарації ДНК (репарація УФ-індукованих генних мутацій).

• Пояснювати механізми функціонування ферментної системи транскрипції РНК.

• Пояснювати механізми функціонування білоксинтезуючої системи за участю ферментів активації амінокислот, ініціації, елонгації та термінації біосинтезу поліпептидних ланцюгів.

• Пояснювати біохімічні процеси посттрансляційної модифікації пептидних ланцюгів.

• Пояснювати вплив фізіологічно активних сполук й антибіотиків на процеси реплікації, транскрипції та трансляції.

• Трактувати механізми регуляції експресії генів на рівні транскрипції оперонів, які включають структурні та регуляторні гени, промотор та оператор.

• Трактувати біохімічні механізми генетичних рекомбінацій, ампліфікації генів, особливості регуляції експресії генів у еукаріотів.

• Пояснювати біохімічні та молекулярно-біологічні принципи методів генної інженерії, технології рекомбінантних ДНК, трансплантації генів та отримання гібридних молекул ДНК.

• Пояснювати принципи клонування генів з метою отримання біотехнологічних лікарських засобів.