B. Дегідрогеназа

C. АлАТ

D. АсАТ

E. Карбоксипептидаза

2. Під час дослідження секреторної функції шлунка виявлено гіпохлоргідрію. Активність якого ензиму при цьому знижена?

A. Дипептидази

B. Гексокінази

C. Ліпази

D. Амілази

E. Пепсину

3. Під час комплексного обстеження у шлунковому соку пацієнта виявлена речовина, наявність якої свідчить про надмірну інтенсивність процесів молочнокислого бродіння в шлунку (непрямий доказ відсутності чи низької концентрації хлоридної кислоти). Яка це речовина?

A. Пепсин

B. Молочна кислота

C. Пепсиноген

D. Ренін

E. Внутрішній фактор касла

4. у шлунковому соку пацієнта при дослідженні виявлена молочна кислота. Для її виявлення використали...

1. Бензидинову пробу

2. Реакцію Уффельмана

3. Уреазний метод

4. Реакцію з резорцином

5. Пробу Фелінга

5. у пацієнта віком 37 років під час дослідження шлункового соку його кількість була констатована як достатня, а вміст зв’язаної НСІ виявився зниженим. Виберіть найімовірнішу з комбінацій:

1. 1,5 – 2,5 л; 5 ммоль/л

2. 1,0 – 1,2 л; 40 ммоль/л

3. 3,0 – 3,5 л; 25 ммоль/л

4. 0,5 – 1,5 л; 60 ммоль/л

5. 2,5 – 3,5 л; 80 ммоль/л

Приклади тестів “Крок – 1”

1. У пацієнта діагностована недостатність ензимоутворювальної функції шлунка. Дослідження активності якого ензиму не буде інформативним при захворюваннях шлунка у дорослих:

1. Реніну

2. Пепсину А

3. Уропепсину

4. Гастриксину

5. Пепсину В

2. Пацієнтові з хронічним панкреатитом призначений інгібітор протеолітичних ензимів, які продукуються в підшлунковій залозі в неактивному стані у вигляді зимогенів. Який механізм лежить в основі активації протеолітичного ензиму трипсину?

1. Алостерична регуляція

2. Фосфорилування

3. Дефосфорилування

4. Частковий протеоліз молекули зимогену

5. Відщеплення з С-кінця гексапептиду

3.У новонародженої дитини в шлунку відбувається звурджування молока, тобто перетворення розчинних білків молока казеїнів на нерозчинні – параказеїни за участі іонів кальцію та ензиму. Який ензим бере участь у цьому процесі?

A. Секретин

B. Пепсин

C. Гастрит

D. Ренін

E. Ліпаза

4. У гастроентерологічне відділення госпіталізований хлопчик віком 7 років. Йому призначене біохімічне дослідження крові та сечі, зокрема визначення вмісту уропепсину в сечі. Уропепсин у педіатричній практиці визначають для дослідження...

1. секреторної активності залоз слизової оболонки шлунка

2. інтенсивності процесів травлення в шлунку

3. патологічних процесів у шлунку

4. моторно-евакуаторної діяльності шлунка

5. патологічних компонентів у шлунковому соку

5. під впливом мікрофлори кишок відбувається перетворення амінокислот. Цей процес носить назву гниття білків і включає такі реакції:

1. Дезамінування і декарбокси-лювання з подальшим утворенням токсичних речовин

2. Розщеплення білків до пептидів

3. Переамінування амінокислот

4. Утворення амінокислот із білків

5. Розщеплення складних білків до простих

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Патохімічний механізм розвитку виразкової хвороби шлунка при зараженні Нelicobacter руlоrі.

Література

Основна:

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 386 – 398.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 288 – 290, 357 – 363, 397 – 403.

3. Практикум з біологічної хімії. За ред. О.Я.Склярова.- Київ: Здоров’я. –2002. –298 с.

4. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф, Биологическая химия. - Москва: Медицина, 1990. - С. 238 – 240, 286 – 292, 319 – 332.

5. Практикум з біологічної хімії. За ред. О.Я.Склярова. – К. «Здоров’я», 2002, С.167 – 179.

6. Біохімічні показники в нормі і при патології / За ред. О.Я. Склярова – К.: Медицина, 2007. – 320 с.

7. Ситуаційні задачі та тести з біологічної хімії (Посібник для студентів медичних вузів)/За ред. Проф. Склярова О.Я.– Львів. 2002. – 298 с.

Додаткова:

1. биохимическая диагностика хронического рецидивирующего панкреатита (обзор литературы) / Н.Б.Губергриц, Л.А.Штода, К.Ю.Линевская и др.// Клиническая лабораторная диагностика. – 1999. - № .8. – С.3 – 10.

2. джозеф М. Хендерсон. Патфизиология органов пищеварения / Перевод с английского к.мед.н. Т.Д.Власова. Невский диалект. – С.Петербург. – 1997. – 284 с.

3. Патогенетическое, клиническое и диагностическое значение фосфолипазы А₂ в патогенезе панкреатитов (обзор литературы) / Н.Б.Губергриц, Г.М.Лукашевич, Ю.А.Загоренко и др.// Клиническая лабораторная диагностика. – 2000. – № 5. – С.3 – 9.

4. Скляров О.Я., Косий Є.Р., Скляров Є.Я. Фізіологічні та клінічні основи гастроентерології / За редакцією Є.М.Панасюка. Львів, 1997. – 335 с.

5. Современные подходы к молекулярной диагностике и типированию клинических изоляторов Helicobacter pylori / Говорун В.М., Момыналиев К.Т., Смирнова О.В. и др.// РЖГГК. – 2002. – № 3. – С.57 – 64.

6. Хомерики С.Г., Хомерики Н.М. Новые аспекты патогенетического лечения панкреатитов // Российский медицинский журнал. – 2000. – Т.8, № 7. – С. 288 – 290.

7. Циммерман Я.С., Михалева Е.Н. Язвенная болезнь и иммунная система организма // Клиническая медицина. – 2000. – № 7. – С.15 – 19.

Тема № 7. Дослідження функціональної ролі водорозчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.

Мета заняття. Засвоїти будову, загальні принципи класифікації, функціональну роль водорозчинних вітамінів. Оволодіти методами якісного та кількісного визначення водорозчинних вітамінів.

Актуальність теми. Водорозчинні вітаміни беруть участь в обміні речовин у якості коферментів і активаторів, багатьох ферментативних і неферментативних процесів. Порушення надходження, засвоєння та обміну вітамінів знижує інтенсивність енергетичного та пластичного обмінів, що супроводжується порушенням функцій низки органів зокрема кісткової та зубної тканин, зниженням імунітету до вірусних та інфекційних захворювань, втратою організмом здатності адаптуватись до різних несприятливих факторів.

Конкретні завдання.

• Трактувати роль водорозчинних вітамінів та їх активних форм як компонентів харчування у метаболічних і структурно-функціональних процесах.

• Пояснювати застосування вітамінів при патологіях системи гомеостазу.

• Оцінювати роль водорозчинних вітамінів в обміні речовин, пояснювати походження гіпо- та гіпервітамінозів, їх попередження та лікування.