Контроль виконання лабораторної роботи

1. При аналізі крові хворого визначені залишковий азот і сечовина. Частка сечовини в залишковому азоті значно зменшена. Для захворювання якого органа характерний даний аналіз?

А. Нирки

В. Серце

С. Кишка

D. Печінка

Е. Шлунок

2. У хворого на гломерулонефрит спостерігається азотемія. На яку речовину припадає найбільше азоту?

А. Креатинін

В. Амінокислоти

С. Сечова кислота

D. Сечовина

Е. Амонійні солі

3. Вміст альбумінів у плазмі крові – 15 г/л. Як називається такий стан та які його наслідки для організму?

4. У хворих з постійною протеїнурією можуть з’явитися набряки. Пояснити причину такого стану.

5. Як за вмістом залишкового азоту крові та загального азоту сечі диференціювати ретенційну і продукційну азотемії? Приклади тестів „Крок-1”

1. У пацієнта вміст загального білка в плазмі крові в межах норми. Які серед наведених показників вірогідні для цього випадку?

А. 35 – 45 г/л

В. 50 – 60 г/л

С. 55 – 70 г/л

D. 65 – 85 г/л

Е. 85 – 95 г/л

2. При дослідженні крові хворого виявлено значне збільшення активності МВ-форми КФК (креатинфосфокінази) та ЛДГ₁. Яка патологія найбільш імовірна?

А. Ревматизм

В. Інфаркт міокарда

С. Холецистит

D. Панкреатит

Е. Гепатит

3. У хворого діагностовано хворобу Вільсона-Коновалова, за якої спостерігається виділення іонізованої міді з сечею, відкладання її в органах і тканинах. Порушення синтезу якого білка плазми крові є найбільш вірогідною причиною цього захворювання?

А. Трансферину

В. Гаптоглобіну

С. Церулоплазміну

D. Пропердину

Е. Кріоглобуліну

4. Для транспортування СО₂ із тканин до легенів необхідна участь ферменту:

А. Декарбоксилази

В. Карбоангідрази

С. Карбоксилази

D. Каталази

Е Цитохромоксидази

5. Людина тривалий час перебувала в умовах високогір’я. Які зміни в її крові будуть спостерігатися?

А. Збільшення кількості лейкоцитів

В. Зменшення кількості лейкоцитів

С. Збільшення спорідненості гемоглобіну до кисню

D. Зменшення частоти пульсу

Е. Зменшення спорідненості гемоглобіну до кисню

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Оцінка показників азотистого обміну та зміни вмісту азотовмісних небілкових компонентів крові

Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

2. Гонський Я. І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

3. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – 528 с.

4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

5. Клінічна біохімія. / За ред. проф. Склярова О.Я. – К.: Медицина, 2004. – 295 с.

6. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 297 с.

Додаткова:

1. Ангельські С., Якубовскі З., Домінічак М.Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.

2. Бышевский А.Ш.,Терсенов О. А. Биохимия для врача. Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – 384 с.

3. Бишевський А.Ш., Терсенов О.А., Біохімія для лікаря. – Київ, Укр. центр духовної культури, 2001. – 395 с.

4. Камышников В.С. Клинические лабораторные тесты от А до Я и их диагностические профили / МЕДпрессинформ – Москва, 2005. – 320 с.

Тема № 10. Дослідження згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Біохімічні закономірності реалізації імунних процесів.

Мета заняття. Знати роль компонентів згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем в підтриманні агрегатного стану крові. Давати характеристику біохімічним компонентам імунної системи, знати біохімічні механізми виникнення імунодефіцитних станів.

Актуальність теми. Згортання крові є складним фізіологічно-біохімічним процесом, захисною реакцією організму на крововтрату. Знання біохімічної характеристики згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові є необхідними для розуміння механізмів підтримання агрегатного стану крові за умов норми та при численних захворюваннях (у тому числі зубо-щелепної системи), а також для їх своєчасної корекції фармпрепаратами.

Конкретні завдання.

• Трактувати біохімічні механізми функціонування згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові.

• Оволодіти методами дослідження системи згортання крові та фібринолізу, вміти трактувати отримані результати.

• Характеризувати клітинні та біохімічні компоненти імунної системи.

• Пояснювати механізми виникнення імунодефіцитних станів.