Теоретичні питання
Вітаміни, як незамінні біологічно-активні компоненти харчування, що необхідні для організму людини. Історія відкриття вітамінів. Розвиток вітамінології в Україні.
Причини екзо- та ендогенних гіпо- та авітамінозів.
Вітаміни В1 і В2, їх будова, біологічна роль, джерела для людини, добова потреба. Ознаки гіповітамінозу.
Будова, властивості вітаміну Н та пантотенової кислоти. Їх участь в обміні речовин, основні джерела, добова потреба. Роль КоА в обмінних процесах.
Антианемічні вітаміни (В12, фолієва кислота), їх будова, участь в обміні речовин, джерела для людини, добова потреба, ознаки гіповітамінозу.
Вітаміни В6 та РР, їх будова, біологічна роль, джерела для людини, добова потреба, ознаки гіповітамінозу.
Вітаміни С і Р, їх будова, біологічна роль, джерела для людини, добова потреба. Функціональний зв’язок між вітаміном Р та вітаміном С. Прояви недостатності в організмі людини.
Застосування водорозчинних вітамінів у стоматології.
Практична робота
Дослід 1. Феррихлоридна проба на піридоксин.
Принцип методу. При додаванні до розчину піридоксину розчину хлорного заліза утворюється комплексна сполука типу феноляту заліза, яка має характерний червоний колір.
Матеріальне забезпечення: водний розчин піридоксину, 5 % розчин FeCl3, пробірки.
Хід роботи. До 5 крапель водного розчину піридоксину додають 1 краплю 5 % розчину FeCl3 і збовтують. Рідина забарвлюється в червоний колір.
Пояснити отриманий результат і зробити висновок.
Клініко-діагностичне значення. У нормі вміст даного вітаміну в крові людини становить ~ 0,6 мкмоль/л, у сироватці – 0,4 мкмоль/л. Основною метаболічно активною формою вітаміну В6 є фосфорний ефір піридоксалю – піридоксаль-5-фосфат (ПАЛФ). Обмежену біологічну дію виявляє піридоксамін-5-фосфат (ПАМФ), який бере участь тільки в реакціях переамінування. Вказані коферменти входять до низки ферментів, які каталізують транспорт амінокислот через клітинні мембрани; реакції переамінування, декарбоксилування, десульфування, знешкодження біогенних амінів, синтезу гемопротеїнів і сфінголіпідів. При нестачі даного вітаміну розвивається неврастенічний синдром, еритема тильної частини кистей рук, шиї, грудної клітки, гіперкератоз, сухість та блідість губ, можливий біль у м’язах по ходу нервів.
Дослід 2. Визначення вмісту аскорбінової кислоти в сечі як показника забезпеченості організму вітаміном С.
Принцип методу. Аскорбінова кислота за певних умов легко віддає пару електронів і протонів, а, отже, є добрим відновником. Інші речовини – окисно-відновні індикатори при переході з окисненої форми у відновлену здатні змінювати своє забарвлення. Так, 2,6-дихлорфеноліндофенол при взаємодії з аскорбіновою кислотою відновлюється і змінює забарвлення з синього на рожеве.
Матеріальне забезпечення: досліджувана сеча, концентрована СН3СООН, 2,6-дихлорфеноліндофенол, дистильована вода, колбочки, піпетки, бюретка.
Хід роботи. У дві колбочки відмірюють по 5 мл свіжої сечі, додають 5 крапель концентрованої СН3СООН і одну з них титрують 2,6-дихлорфеноліндофенолом до утворення стійкого рожевого забарвлення. Розчин 2,6-дихлорфеноліндофенолу приготований так, що 1 мл його реагує з 0,1 мг аскорбінової кислоти. Середній добовий діурез становить 1500 мл. Визначивши кількість затраченого на титрування 2,6-дихлорфеноліндофенолу, розраховують кількість вітаміну С, яка виділяється з сечею за добу.
Розрахунок кількості вітаміну С проводять за формулою:
де: 1500 – добовий діурез в мл;
а – кількість вітаміну С, що відповідає витраченому на титрування 2,6-дихлорфеноліндофенолу;
5 – кількість сечі в мл, яку досліджують.
Зробити висновок.
Клініко-діагностичне значення. В нормі у крові дорослої людини вміст аскорбінової кислоти становить 39,7 – 113,6 мкмоль/л. Для оцінки С-вітамінної забезпеченості організму в клінічній практиці визначають вміст аскорбінової кислоти у крові та сечі, у харчовій промисловості її вміст відповідно у продуктах харчування.
При багатьох захворюваннях органів травної системи порушується всмоктування вітамінів у кров і посилюється процес розпаду вітамінів у травному тракті. Це спостерігається при виразковій хворобі, гастриті, ентериті, холециститі тощо.
Аскорбінова кислота і продукти її розпаду виводяться з організму із сечею. У здорової людини за добу із сечею виводиться 20 – 35 мг або 113,55 – 170,33 мкмоль вітаміну С. Підвищений розпад аскорбінової кислоти зустрічається при гіпоацидному гастриті, виразковій хворобі, ентериті. Виділення вітаміну С нижче від норми свідчить про С-гіповітаміноз. Авітаміноз С призводить до виникнення захворювання – цинги, супроводжується синюшністю губ, нігтів, кровоточивістю ясен, блідістю і сухістю шкіри, точковими підшкірними крововиливами, розхитуванням і випадінням зубів, болями в суглобах, повільним загоєнням ран.