Контроль виконання лабораторної роботи

1. З наведених амінокислот, що містять гідроксильну групу, одна має найбільше значення у формуванні структури колагену та органічного матриксу зуба. Яка це амінокислота?

A.Оксипролін

B.Тирозин

C.Серин

D.Треонін

E. Гомосерин

2. Органічний матрикс емалі представлений багатьма сполуками, зокрема, білками. До специфічних білків емалі належать…

A. Енаелін та амелогенін

B. Колаген

C. Еластин

D. Протеоглікани

E. Альбуміни

3. Для формування мінерального матриксу твердих тканин зуба необхідна висока концентрація фосфат-іонів, які утворюються в процесі гідролізу фосфорноефірних зв’язків за участі лужної фосфатази. Які катіони є активаторами цього процесу?

A. Цинк

B. Магній

C. Ферум

D. Кальцій

E. Натрій

Приклади тестів “Крок-1”

1. У дитини спостерігається порушення формування емалі та дентину зубів через знижений вміст іонів кальцію в крові. Дефіцит якого гормону може спричинити такі порушення?

A. Паратгормону

B. Трийодтироніну

C. Тиреокальцитоніну

D. Соматотропіну

E. Тироксину

2. Карієс може виникати внаслідок дії на емаль багатьох чинників. Синтез якого компонента забезпечує найвищу резистентність емалі до карієсу?

A. Фторапатиту

B. Гідроксіапатиту

C. Хлорапатиту

D. Колагену

E. Карбонатного апатиту

3. Зубний камінь – це патологічний звапнілий утвір на поверхні зубів. Головним джерелом надходження мінеральних речовин при формуванні під’ясенного зубного каменю є :

A. Ясенна рідина

B. Ротова рідина

C. Слина

D. Плазма крові

E. Сироватка крові

Література:

Основна:

1. Біохімічні показники у нормі і при патології. Навчальний довідник / За ред. Склярова О.Я. – К.: Медицина, 2007. – 320 c.

2. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі / За ред. О.Я. Склярова. – Львів:, 2006. – 272 с.

3. Тарасенко Л.М., Григоренко В.К., Непорада К.С. Функціональна біохімія: підручник. 2-е вид., доп. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 384 с.

4. Яремій І.М., Мещишин І.Ф. Біохімія органів ротової порожнини: Навчальний посібник для студентів, які навчаються за спеціальністю „Стоматологія”. Чернівці: Медуніверситет, 2008. – 184 с.

5. Лекційний матеріал.

Додаткова:

1. Биология полости рта / Е. В. Боровский, В. К. Леонтьев. – Изд. 2-е, стер. – М. : Мед. кн. ; Н. Новгород : Изд-во НГМА, 2001. – 303 с.

2. Вавилова Т.П. Биохимия тканей и жидкостей полости рта: учебное пособие, 2-е изд., испр. и доп. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008 – 208 с.

3. Паворознюк В.В., Мазур И.П. Костная система и заболевания парадонта. – К.: Здоров’я, 2003. – 446 с.

Тема № 15. Біохімія м’язової та нервової тканин. Порушення обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічних розладах.

Мета заняття. Знати склад і біохімічні особливості метаболізму м’язової та нервової тканин, їх функціонування в нормі і при деяких патологіях. Вміти кількісно визначати креатинін і креатин у сечі для діагностики деяких захворювань. Оволодіти методом визначення холінестерази.

Актуальність теми. М’язовій та нервовій тканинам властивий специфічний метаболізм в залежності від віку людини та патологічних станів, викликаних як ендогенними, так і екзогенними факторами. Особливе місце в клініці займають біохімічні методи дослідження патологічних процесів у м’язах, зокрема визначення креатиніну в сечі. При багатьох захворюваннях нервової системи і особливо при стресах важливо знати вміст не тільки нейромедіаторів, а й активність відповідних їм ензимів, наприклад, ацетилхолінестерази в сироватці крові.

Конкретні завдання.

• Аналізувати біохімічний склад м’язів, роль білків у побудові їх структури.

• Пояснювати молекулярні механізми м’язового скорочення

• Аналізувати біохімічні основи енергозабезпечення м’язів, роль АТФ і креатинфосфату в даних процесах.

• Пояснювати особливості хімічного складу білої і сірої речовин мозку.

• Трактувати особливості метаболізму нервової системи.

• Пояснювати молекулярні механізми дії нейромедіаторів. Аналізувати біохімічну основу порушень обміну медіаторів і модуляторів головного мозку при психічних розладах.