Контроль виконання лабораторної роботи

1. У пацієнта спостерігається кровоточивість ясен, болі в м’язах і суглобах, підшкірні точкові крововиливи. Яким із перерахованих методів можна виявити у сечі вітамін С?

A. Феррихлоридна проба

B. Проба з міддю

C. Реакція з тіосечовиною

D. Бромхлороформна проба

E. Реакція з натрію 2,6 – дихлорфеноліндофенолом

2. Відсутність якого вітаміну призводить до порушення гідроксилування амінокислот лізину та проліну?

A. Вітамін С

B. Вітамін Е

C. Вітамін К

D. Вітамін А

E. Вітамін D

3. До складу яких коферментів входить вітамін В₆?

A. ТПФ, ТДФ

B. ПАЛФ, ПАМФ

C. ФМН, ФАД

D. НАД, НАДФ

E. КоАSH, НАДФ

4. При тривалому лікуванні хворих на туберкульоз ізоніазидом виникають порушення, пов’язані з недостатністю вітаміну В₆. Яка причина такого стану ?

5. За добу у людини виділяється 10 мг вітаміну С. Чи достатньою мірою забезпечений організм цим вітаміном ?

6. У хворого з сечею виділяється підвищена кількість піровиноградної кислоти. Про недостатність яких вітамінів в організмі це свідчить ?

Приклади тестів “Крок-1”

1. Біохімічні функції водорозчинних вітамінів реалізуються за рахунок перетворення їх на коферментні форми. На яку з приведених коферментних форм перетворюється вітамін РР?

A. ФМН

B. ФАД

C. ПАЛФ

D. НАД

Е. ТПФ

2. У хворого спостерігається біль по ходу великих нервових стовбурів і підвищений вміст пірувату в крові. Перетворення якого вітаміну на активну коферментну форму порушене?

A. С

B. В₁

C. В₆

D. К

E. РР

3. В організмі людини більшість вітамінів зазнають певних перетворень. Який вітамін бере участь в утворенні коферменту ацетилування (КоА-SH)?

A. Тіамін

B. Рибофлавін

C. Пантотенова кислота

D. Нікотинамід

E. Фолієва кислота

4. Вкажіть, який з перерахованих вітамінів входить до складу коферментів дегідрогеназ циклу трикарбонових кислот:

А. Біотин

В. Рутин

С. Пантотенова кислота

D. Аскорбінова кислота

Е. Нікотинамід

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Процеси кровотворення та їх регуляція коферментними формами вітаміну В₁₂ та фолієвої кислоти.

Література Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

2. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

3. Біохімічні показники у нормі і при патології. Навчальний довідник / За ред. Склярова О.Я. – К.: Медицина, 2007. – 320 c.

4. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 297 с.

5. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

6. Клінічна біохімія: Підручник / Д.П. Бойків, Т.І. Бондарчук, О.Л. Іванків та ін.; За ред. О.Я. Склярова. – К.: Медицина, 2006. – 432 с.

Додаткова:

1. Ангельскі С., Якубовскі З., Домінічак М. Г. Клінічна біохімія. – Сопот, 1998. – 451 с.

2. Березов Т. Т., Коровкин Б. Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1990. – С. 147 – 163.

3. Бышевский А.Ш., Терсенов О.А. Биохимия для врача. – Екатеринбург: Уральский рабочий, 1994. – 384 с.

Тема № 8. Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій.

Мета заняття. Засвоїти будову, загальні принципи класифікації, функціональну роль жиророзчинних вітамінів, вітаміноподібних сполук, антивітамінів, біологічно активних добавок. Оволодіти методами якісного та кількісного визначення жиророзчинних вітамінів.

Актуальність теми. Жиророзчинні вітаміни беруть участь в обміні речовин як регулятори багатьох ферментативних і неферментативних процесів.

Порушення засвоєння та надходження вітамінів в організм або патологія їх обміну знижує інтенсивність низки біохімічних процесів, що супроводжується порушенням функцій низки органів, кісткової та зубної тканин, зниженням імунітету, порушенням антиоксидантного статусу ротової рідини, нормального функціонування клітин епітелію ротової порожнини, а також втратою організмом здатності адаптуватись до різних несприятливих факторів.

Конкретні завдання.

• Трактувати роль жиророзчинних вітамінів та їх попередників як компонентів харчування у метаболічних і структурно – функціональних процесах.

• Пояснювати застосування антивітамінів як інгібіторів ферментів при інфекційних захворюваннях та при патологіях системи гомеостазу.

• Оцінювати роль жиророзчинних вітамінів в обміні речовин, пояснювати походження гіпо- та гіпервітамінозів, їх попередження та лікування.

• Пояснювати роль вітаміноподібних речовин у метаболізмі.