Частина I. Схема історії хвороби
1.1. Основоположники терапевтичної школи
М
УДРОВ
Матвій Якович
1776-1831
Основоположник клінічної
медицини в Росії, професор
Московського університету,
професор і директор Московського
Клінічного інституту
«БАТЬКО РОСІЙСЬКОЇ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ШКОЛИ»
• заклав основи анамнестичного методу в медицині;
уперше ввів методику наукового опитування хворого й написання історії хвороби;
розробив схему клінічного дослідження пацієнтів;
показав роль органів чуттів в оцінці стану хворого;
запропонував індивідуальне лікування хворого: «…лікувати треба не хворобу, а хворого», «кожний хворий вимагає особливого лікування, хоча хвороба та сама»;
вніс значний вклад у розвиток вищої медичної освіти - ввів практичні заняття для студентів з патологічної і порівняльної анатомії;
основоположник профілактичного напрямку в медицині та у військовій гігієні.
ЗАХАР'ЇН
Григорій Антонович
1829- 1897
Великий російський клініцист
засновник знаменитої московської
терапевтичної школи
ЗАХАР'ЇНСЬКИЙ МЕТОД РОЗПИТУ – анамнез, доведений «... до висоти мистецтва» – став найважливішим елементом формування й характерною рисою московської терапевтичної школи, що розвивала передові традиції вітчизняної клінічної медицини: профілактичний напрямок, індивідуальний підхід до хворого;
• розглядав організм людини як єдність фізичного й психічного, причому фізичне, матеріальне – первинно, а психічне – його похідна;
• створив самостійну кафедру діагностики (пропедевтичної терапії);
Боткін Сергій Петрович
1832-1889
Російський лікар-терапевт,
основоположник фізіологічного
напрямку в клінічній медицині,
суспільний діяч
• Уперше в Росії створив експериментальну лабораторію для
дослідження фізіологічної й фармакологічної дії лікарських речовин,
заклавши основи експериментальної фармакології, терапії й патології
в Росії;
• увів у клініку лабораторні дослідження й поняття «функціональний діагноз»;
• створив клініку «нового типу», заснованих на досягненнях сучасної
фізіологи й лабораторно-експериментальні дослідження;
• відкрив першу в історії безкоштовну амбулаторію й лікарню для лікування хворих (нині лікарня ім. С.П. Боткіна);
• визначив мету клінічної медицини як «…попередження хвороб, ..лікування розвиненої хвороби й полегшення страждання хворої ..людини».
1.2. Методи обстеження хворого.
СХЕМА ІСТОРІЇ ХВОРОБИ
«QUI BENE DIAGNOSCIT - BENE CURAT»
СХЕМА ІСТОРІЇ ХВОРОБИ
Уперше запропонована вітчизняним клініцистом М.Я. Мудровим, удосконалена Г.А. Захар'їним і С.П. Боткіним.
Паспортна частина
Скарги хворого
Розпит щодо загального самопочуття
Розпит за органами та системами
Анамнез захворювання (anamneis morbi)
Анамнез життя (anamnesis vitae)
Об'єктивне дослідження хворого (status praesens objectivus)
Попередній діагноз
План обстеження хворого:
обов'язкові дослідження (для хворих будь-якої патології);
спеціальні дослідження (при ураженні конкретної системи): серцево-судинної, травної, дихальної, сечовидільної, опорно-рухової, ендокринної тощо)
Результати додаткових досліджень:
лабораторні (назва, дата, результати, висновок);
інструментальні (назва, дата, результати, висновок);
консультації фахівців (дата, висновок)
11. Обґрунтування клінічного діагнозу (основного, ускладнення основного, супутнього).
12. План лікування
13. Щоденники спостереження
14. Епікриз (лікарський висновок, у якому охарактеризовані
особливості захворювання й результати проведеного лікування)