Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді на білети.doc
Скачиваний:
21
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
669.18 Кб
Скачать

7. Відповідальність за порушення законів з охорони праці та техніки безпеки.

Установле­но такі види відповідальності: дисциплінарна, адміні­стративна, кримінальна та матеріальна (для посадо­вих осіб) і громадська (для підприємств).

Дисциплінарна відповідальність полягає у накла­денні на винного адміністрацією дисциплінарного стягнення: зауваження, догани, переведення на іншу за спеціальністю роботу з меншою заробітною платою на строк до трьох місяців або зміщення на той самий строк на нижчу посаду за спеціальністю, звільнення з роботи за згодою профспілкового комітету.

До накладення дисциплінарного стягнення поруш­ник повинен дати необхідні роз'яснення. Рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржене в двотижневий строк вищестоящій поса­довій особі (або органу). Якщо протягом року після накладення стягнення особа не була піддана новому дисциплінарному стягненню, то накладене стягнен­ня анулюється. Накладення дисциплінарного стягнен­ня не перешкоджає застосуванню кримінальної відповідальності з приводу того самого порушення, якщо воно має злочинний характер.

Адміністративна відповідальність полягає у накла­денні штрафу, що стягується із заробітної плати оштра­фованої особи. Штрафи на винних накладають комісії, створені при районних державних адміністраціях та Радах народних депутатів. Накладати штрафи в адмі­ністративному порядку без звернення до адміністра­тивних комісій можуть технічні інспектори

Адміністративний штраф не може бути накладе­ний пізніше ніж через місяць з дня провини. Накла­дений адміністративний штраф, не оплачений у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови про його накладення, стягується безпосередньо із заро­бітку оштрафованого. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена в десятиденний строк районному народному суді.

Кримінальна відповідальність. Основною кримі­нальною нормою, що охороняє права працюючих, є відповідні статті Кримінального кодексу України (КК України), які визначають покарання посадових осіб за порушення правил техніки безпеки і охорони праці, законодавства про працю.

До порушень будівельних правил і правил експлуатації будівельних механізмів належать, зокрема, недодержання правил кріплення стінок, траншей і котлованів, відсутність нагляду за правильністю вста­новлення кріплення і справністю риштувань, помостів та інших пристосувань; недодержання правил виконання каменярських, бутових, цегляних, монтаж­них, зварювальних та інших видів робіт, недодержан­ня правил складування матеріалів, неправильність установлення і експлуатації будівельних машин та механізмів; відсутність або неправильне заземлен­ня електродвигунів.

Рядові робітники та службовці, які порушили пра­вила техніки безпеки, чим спричинили травмування або смертельне травмування інших робітників, несуть кримінальну відповідальність як за ненавмисне вбив­ство чи завдане ушкодження тілу.

До кримінальної відповідальності притягують по­садових осіб (майстрів, виконробів, начальників Дільниць та цехів, головних механіків, енергетиків, головних інженерів), які безпосередньо керують тими роботами, під час виконання яких було порушено правила техніки безпеки.

До кримінальної відповідальності можуть бути при­тягнуті керівники (начальники, директори) підприємств, Установ і організацій, які допустили такі порушення:

Матеріальна і громадська відповідальність. Органі­зації і громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпечністю для присутніх, зобов'язані відшкодувати заподіяні збитки.

Підприємство, власник несуть матеріальну відпо­відальність у зв'язку з виробничим каліцтвом і професійними захворюваннями у тому випадку, якщо це зумовлене порушенням адміністрацією підприємств вимог охорони праці. Вони повинні відшкодувати до бюджету державного соціального страхування видатки по виплаті потерпілим працівникам (або сім'ям померлих) допомоги і пенсії в порядку соціального стра­хування. Питання про відшкодування збитків підприємство розглядає після того, як органи соціального забезпечення призначать пенсію потерпілому праці­внику чи відмовлять у ній, а у разі його смерті розв'я­жуть питання про пенсію членам його сім'ї.