13. Ергономіка і технічна естетика. Роль наукової організації праці у зниженні виробничого травматизму.

Ергономіка - наука про взаємодію людини і техніки на виробництві. Ергономіка вивчає використання функціональних можливостей людини в праці, відпрацьовує оптимально безпечні умови праці, що сприяють зростанню її продуктивності. Ергономіка вивчає вплив навколишнього природного середовища на людину, її працездатність, а також розробляє засоби захисту робітника від шкідливих та небезпечних явищ середовища. При цьому важливе значення мають гігієнічні вимоги, що ставляться до виробничого обладнання і спрямовані на ліквідацію пило-і газосумішей, вібрації тощо.

На людину значною мірою впливає виробниче середовище, від якого залежать безпека і нешкідливість праці.

Широко впроваджується у будівництві і на підприємствах виробнича естетика.

Естетика — наука про красу. Розрізняють естетику: виробничу, технічну.

Виробнича естетика полягає у художньому оформленні виробничої обстановки, а технічна — у художньому оформлені виробів, що виготовляються. Виробнича естетика основну увагу приділяє кольоровому оформленню виробничих приміщень (фарбування стін, стель, перекриттів, інтер'єрів), виробничого обладнання, механізмів, інструментів, створенню спеціальних декоративних прикрас, світло-кольорового клімату у виробничих приміщеннях на основі фізіологічних, психофізіологічних та гігієнічних наукових даних.

Значна роль у виробничій естетиці належить кольору. Колір може заспокоювати чи збуджувати, створювати гармонію і спричиняти потрясіння. Кольори мають робити поле зору людини більш світлим, роз­вантажувати зір, удосконалювати робоче місце, підтримувати робочий ритм, компенсувати запахи, виробничі шуми. Тому до кольору ставляться високі вимоги, задовольнити які можна, лише враховуючи психофізіологічні дії кольорів.

Різні кольори дають неоднаковий психофізіологічний і емоційний ефекти. Є холодні кольори (зелений, зелено-блакитний, синій), які знижують зорове напруження, діють заспокійливо. Ці кольорові тони застосовують, виконуючи розумову чи фізичну працю, яка вимагає більшої зосередженості. Під час інших робіт застосовують теплі кольори (жовтий, оранжево-жовтий), що створюють враження тепла і збуджують.

Насамперед потрібно забезпечити нормальний процес зору, тобто створити оптимальні умови для основних функцій ока: гостроти зору, стійкості чіткого бачення, контрастної чутливості, швидкого розрізнення, умов адаптації тощо. Всі ці функції вимагають відповідних умов освітлення. У створенні комфортних умов праці для деяких видів робіт і виробництв великого значення надають правильно підібраній музиці.

14. Порядок розслідування і облік нещасних випадків на виробництві.

Нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого робітник втратив працездатність на один день і більше або його перевели на іншу роботу на один день і більше відповідно до медичного висновку, оформляється актом за формою Н-1.

За правильне і своєчасне розслідування і облік нещасних випадків, а також за виконання заходів, зазначених в акті, відповідають керівники організацій, начальники цехів, виконроби, майстри.

Якщо адміністрація відмовляється оформити акт за формою Н-1 або якщо потерпілий не згоден із змістом акта, конфлікт розглядає профспілковий комітет підприємства не пізніше ніж у семиденний строк з часу подання заяви. У разі незгоди остаточне обов'язкове рішення виносить технічний інспектор Держнаглядохоронпраці, або суд.

Усі нещасні випадки (за винятком групових і смертельних) розслідує комісія у складі начальника відділу хорони праці (інженер чи особа, що виконує його обов'язки), начальника цеху (головний спеціаліст), уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці чи представника профспілки.

Комісія протягом трьох діб має розслідувати обставини і причини нещасного випадку, скласти акт за формою Н-1, направити його для розгляду і затвердження керівнику підприємства. Акти зберігаються на тому підприємстві, де взято на облік нещасний випа­док, протягом 45 років. Після закінчення тимчасової непрацездатності потерпілого керівник підрозділу, де стався нещасний випадок, заповнює п.15 акта про наслідки нещасного випадку й направляє повідомлення про це профспілковому комітету, началь­нику відділу охорони праці підприємства та технічно­му інспектору праці.

Нещасні випадки, що сталися на будівництві чи підприємстві з робітниками і службовцями, направленими іншою організацією, а також з учнями, що проходять виробничу практику під керівництвом технічного персоналу будівництва, розслідує та враховує організація, де вони сталися, з зазначенням в акті (п. 13.1) підприємства, що направило потерпілих.

Нещасні випадки, що сталися з учнями, які проходять виробничу практику під керівництвом технічного персоналу навчального закладу на виділеній організацією дільниці, розслідують і обліковують навчальні заклади.

Акт за формою Н-1 заповнюють чорнилом без підчищень, виправлень, чітко за всіма пунктами. При цьому слід додержуватись таких вимог: у п.2.2 назви вказувати відповідно до загальноприйнятої термінології, наприклад: арматурний, бетонний, деревооброб­ний, збірний; у п. 11 коротко охарактеризувати умови праці та дії потерпілого та зазначити, що і як виконував потерпілий. Якщо він працював на облад­нанні, то слід зазначити, чи відповідало воно правилам безпеки, а також його тип, модель, заводовиготовлювач, рік випуску. Потрібно викласти, як виник нещасний випадок, чим і яка частина тіла травмована. Якщо це був опік, то вказати, чим він був спричинений, наприклад: розплавленим металом, агресивною рідиною (якою). Зазначають також, хто організовував роботи і керував ними.

У п.11.2 треба викласти основні причини: технічна (відсутність огорож або попереджувальних пристроїв, несправність обладнання, недосконалість заходів індивідуального захисту тощо) або організаційні (недо­свідченість ушкодженого, неправильний спосіб робіт, відсутність засобів індивідуального захисту тощо).

У п.12 фіксують технічні й організаційні заходи щодо усунення причин нещасного випадку.

У п. 15 травматологічні наслідки нещасного випадку треба записувати відповідно до діагнозу, зафіксова­ного в листку непрацездатності. На основі акта адмі­ністрація організації складає за спеціальними формами звіт про травми, що сталися внаслідок нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом.

До звіту заносять лише ті нещасні випадки, які спри­чинили втрату працездатності потерпілого більш як на три дні, включаючи смертельні та групові нещасні випадки. Звіт підписують керівник підприємства і представник профспілки. Його складають у строки, зазначені у формі звіту, і подають по одному примірнику у вищестоящі організації (трест, управління) та у статистичні управління. Відповідальні за стан техніки безпеки особи мають щомісяця аналізувати ефективність проведених заходів щодо запобігання нещасним випадкам і давати свої рекомен­дації керівникам організацій.