- •1. Поняття про охорону праці та напрями рішення питань охорони праці на будівництві.
- •2. Основні законодавчі документи з охорони праці.
- •3. Фінансування заходів з охорони праці.
- •4. Обов’язки інженера по техніці безпеки.
- •5. Система стандартів безпеки праці. Нормативні документи з техніки безпеки в будівництві.
- •6. Організація і проведення оперативного контролю.
- •7. Відповідальність за порушення законів з охорони праці та техніки безпеки.
- •8. Комплексне, перспективне і оперативне планування з охорони праці.
- •9. Організація інструктажів і навчання по питаннях з охорони праці.
- •10. Охарактеризуйте метеорологічні умови, що діють на організм людини.
- •11. Фактори, що характеризують умови праці.
- •12.Виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці.
- •13. Ергономіка і технічна естетика. Роль наукової організації праці у зниженні виробничого травматизму.
- •14. Порядок розслідування і облік нещасних випадків на виробництві.
- •15. Основні заходи з охорони праці при розробці календарних планів у будівництві.
- •16. Поняття про виробничий травматизм, його види, професійні захворювання, нещасні випадки.
- •17. Основні питання «Положення про розслідування та облік і нещасних випадків на виробництві.
- •18. Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •19. Вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика.
- •21. Електробезпека на будівельному майданчику.
- •22. Небезпечні зони на будівельному майданчику.
- •23. Основні заходи з охорони праці при проектуванні бгп (буд генпланів).
- •24. Санітарно-гігієнічні вимоги при проектуванні промислово-комунальних та сільськогосподарських об'єктів.
- •25. Фактори, що негативно впливають на організм людини.
- •26. Засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт.
- •27. Роботи, на які видається наряд-допуск.
- •28. Техніка безпеки при арматурних роботах.
- •29.Заходи безпеки при забиванні паль.
- •30. Техніка безпеки при кам'яних роботах.
- •31.Техніка безпеки при монтажі каркасних, панельних і блочних будівель.
- •32. Захист трубчастих риштувань від блискавки.
- •33. Техніка безпеки при покрівельних роботах
- •34. Заходи безпеки при експлуатації будівельних машин
- •35. Сигналізація на будівельних кранах.
- •36.Техніка безпеки при експлуатації риштувань та помостів.
- •37. Техніка безпеки під час виконання земляних робіт.
- •38. Техніка безпеки під час капітального ремонту та при реконструкції будівель і споруд.
- •39.Техніка безпеки при виконанні облицювальних робіт.
- •40. Техніка безпеки при бетонних та опалубних роботах
- •41. Техніка безпеки при виконанні штукатурних робіт.
- •42.Техніка безпеки при монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
- •43. Техніка безпеки при виконанні малярних робіт.
- •44. Техніка безпеки при виконанні склярських робіт.
- •45. Організація безпеки праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт.
- •46. Вібрація і захист від неї.
- •47. Отруйні речовини і заходи захисту від професійних отруєнь.
- •48. Пил та заходи захисту працюючих від його впливу.
- •49. Безпечна організація праці при складуванні матеріалів і виробів.
- •50. Самозаймання речовин
- •51. Організація пожежної безпеки в Україні.
- •52. Евакуація людей при виникненні пожежі
- •54. Основні характеристики процесу горіння.
- •57. Пожежний зв'язок і сигналізація
- •58. Пожежні автомобілі.
- •59. Завдання пожежної безпеки, її значення у життєдіяльності людини.
- •60. Первинні засоби гасіння пожеж.
- •62. Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
32. Захист трубчастих риштувань від блискавки.
Дія блискавки поділяється на первинне і повторне її проявлення. До. первинних належить безпосередній контакт блискавки з риштуваннями, до повторних — електростатична індукція, електромагнітний вплив струму грозового розряду та електромагнітні хвилі, що спричинюють виникнення високих потенціалів, шкідливих для людей. У цьому випадку для захисту людей передбачають блискавковідводи, що складаються з блискавкоприймачів, струмовідводів і заземлювачів.
Для блискавкоприймачів застосовують металеві труби діаметром 60 мм та завдовжки не менш 3,5 м, які з'єднують з верхніми кінцями стояків. Кінець труби сплющують та заварюють. Струмовідводами є стояки риштувань, а також можуть бути стрижньові і тросові блискавкоприймачі. Кількість блискавкоприймачів встановлюють з урахуванням загальної довжини риштувань, висоти блискавковідводів та захисної зони, яка дорівнює не менше ніж 2 м над рівнем робочого настилу, а відстань між блискавкоприймачами не перевищує 20 м.
Якщо немає постійних заземлювачів, то ними можуть бути металеві труби діаметром 60...70 мм, які забивають у землю та з'єднують між собою дротом та смуговою сталлю завтовшки не менш як 6 мм. Кількість труб та глибина, на яку їх заглиблюють, залежить від характеру і вологості грунту. Опір заземленню для металевих трубчастих риштувань повинен бути не більше як 10...20 Ом. Якщо стояк металевих рештувань знаходиться в аемлі і цим створюється опір заземленню не більш як 15 Ом, то виконувати спеціальне заземлення не обов'язково.
33. Техніка безпеки при покрівельних роботах
Основними причинами травматизму покрівельників є:
падіння з висоти,
опіки гарячою смолою,
порізи рук покрівельною сталлю,
удари по руках молотком.
Виконувати ці роботи можна лише після перевірки виконробом, майстром разом з бригадиром надійності несучих конструкцій покрівлі і огорож. При похилах покрівлі більш як 200 робітники застосовують запобіжні пояси і надійно закріплені трапи завширшки не менш як 0,3 м з поперечними планками для упирання ніг. Розміщувати матеріали на покрівлі можна тільки у відведених проектом місцях, для чого призначені переносні майданчики.
Під час перерв інструменти та матеріали закріплюють або прибирають з покрівель. Елементи покрівлі і окремі деталі подають уже заготовленими. Не можна працювати на даху під час голольоду, туманів, грози та вітру швидкістю понад 15 м/с. При виконанні робіт на м'яких покрівлях з рулонних матеріалів на мастиках та ізоляційних робіт покрівельників захищають від дії шкідливих речовин, а також від опіків.
Особливу увагу приділяють вимогам безпеки праці під час приготування бітумних мастик і поставлення їх на робоче місце. Котли повинні бути справними, щільно закриватись кришками, що не горять, і мати прилади для замірювання температури. Не можна використовувати у роботі бітумні мастики з температурою, вищою 180°С. Котли встановлюють з невеликим похилом у бік, протилежний топці, на відведених для цього майданчиках. Завантажувати котел більш ніж на 3/4 об'єму (при приготуванні холодних мастик на 2/3 об'єму) забороняється. Відстань до найближчих будівель та складів повинна бути не меншою ніж 30 м, а до побутових приміщень —15 м. Біля кожного котла постійно має бути комплект протипожежних засобів. Сировину й паливо розміщують на відстані, не меншій ніж 5 м від котла.
Готуючи бітумні мастики, спочатку в котел завантажують бітум марки Б-ІІІ, а після того як він розплавиться і почне пінитись, додають невеликими шматками бітум марки БЛЛ Сирий і холодний бітум добавляти в гарячу масу не можна, щоб запобігти його викиданню з котла. Бітумну мастику подають бітумопроводом чи спеціальними машинами, а в разі необхідності переносять в закритих конусних бачках із щільними кришками. Наповнюють бачки не більш ніж на 3/4 об'єму. При виконанні цементно-піщаної гідроізоляції перед перекачуванням розчину випробовують установки на воді під тиском 1,5 МПа протягом 30 хв.