- •1. Поняття про охорону праці та напрями рішення питань охорони праці на будівництві.
- •2. Основні законодавчі документи з охорони праці.
- •3. Фінансування заходів з охорони праці.
- •4. Обов’язки інженера по техніці безпеки.
- •5. Система стандартів безпеки праці. Нормативні документи з техніки безпеки в будівництві.
- •6. Організація і проведення оперативного контролю.
- •7. Відповідальність за порушення законів з охорони праці та техніки безпеки.
- •8. Комплексне, перспективне і оперативне планування з охорони праці.
- •9. Організація інструктажів і навчання по питаннях з охорони праці.
- •10. Охарактеризуйте метеорологічні умови, що діють на організм людини.
- •11. Фактори, що характеризують умови праці.
- •12.Виробниче освітлення і його вплив на безпечні умови праці.
- •13. Ергономіка і технічна естетика. Роль наукової організації праці у зниженні виробничого травматизму.
- •14. Порядок розслідування і облік нещасних випадків на виробництві.
- •15. Основні заходи з охорони праці при розробці календарних планів у будівництві.
- •16. Поняття про виробничий травматизм, його види, професійні захворювання, нещасні випадки.
- •17. Основні питання «Положення про розслідування та облік і нещасних випадків на виробництві.
- •18. Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •19. Вимоги охорони праці до організації будівельного майданчика.
- •21. Електробезпека на будівельному майданчику.
- •22. Небезпечні зони на будівельному майданчику.
- •23. Основні заходи з охорони праці при проектуванні бгп (буд генпланів).
- •24. Санітарно-гігієнічні вимоги при проектуванні промислово-комунальних та сільськогосподарських об'єктів.
- •25. Фактори, що негативно впливають на організм людини.
- •26. Засоби колективного та індивідуального захисту працюючих під час виконання будівельно-монтажних робіт.
- •27. Роботи, на які видається наряд-допуск.
- •28. Техніка безпеки при арматурних роботах.
- •29.Заходи безпеки при забиванні паль.
- •30. Техніка безпеки при кам'яних роботах.
- •31.Техніка безпеки при монтажі каркасних, панельних і блочних будівель.
- •32. Захист трубчастих риштувань від блискавки.
- •33. Техніка безпеки при покрівельних роботах
- •34. Заходи безпеки при експлуатації будівельних машин
- •35. Сигналізація на будівельних кранах.
- •36.Техніка безпеки при експлуатації риштувань та помостів.
- •37. Техніка безпеки під час виконання земляних робіт.
- •38. Техніка безпеки під час капітального ремонту та при реконструкції будівель і споруд.
- •39.Техніка безпеки при виконанні облицювальних робіт.
- •40. Техніка безпеки при бетонних та опалубних роботах
- •41. Техніка безпеки при виконанні штукатурних робіт.
- •42.Техніка безпеки при монтажі дерев'яних будівельних конструкцій
- •43. Техніка безпеки при виконанні малярних робіт.
- •44. Техніка безпеки при виконанні склярських робіт.
- •45. Організація безпеки праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт.
- •46. Вібрація і захист від неї.
- •47. Отруйні речовини і заходи захисту від професійних отруєнь.
- •48. Пил та заходи захисту працюючих від його впливу.
- •49. Безпечна організація праці при складуванні матеріалів і виробів.
- •50. Самозаймання речовин
- •51. Організація пожежної безпеки в Україні.
- •52. Евакуація людей при виникненні пожежі
- •54. Основні характеристики процесу горіння.
- •57. Пожежний зв'язок і сигналізація
- •58. Пожежні автомобілі.
- •59. Завдання пожежної безпеки, її значення у життєдіяльності людини.
- •60. Первинні засоби гасіння пожеж.
- •62. Протипожежні розриви між будівлями і спорудами
43. Техніка безпеки при виконанні малярних робіт.
Зовнішні малярні роботи виконують з риштувань або колисок. Робітники, які фарбують металоконструкції чи світлові ліхтарі на висоті, повинні користуватися запобіжними поясами. Внутрішні малярні роботи виконують з інвентарних помостів.
Застосовуючи фарби, що виділяють шкідливі пари, у будівлях потрібно відчинити вікна, забезпечити добру вентиляцію або наскрізне провітрювання приміщень. Під час роботи з нітрофарбами користуються респіраторами, після її закінчення миють руки теплою водою з милом. Категорично заборонено курити. Перебування людей у пофарбованих приміщеннях не повинно перевищувати 4 год. Робітники, які працюють з небезпечними речовинами, через кожні три місяці проходять медичний огляд, їх обов'язково забезпечують ізолюючими пристосуваннями та теплою водою для миття рук. Виконуючи малярні роботи розпилюванням фарб, треба вжити заходів проти пожеж та вибухів парів. При фарбуванні внутрішніх поверхонь цистерн застосовують переносні вентилятори.
Під час варіння та розігрівання оліфи, воску, каніфолі та інших матеріалів потрібно запобігати попаданню вологи у посуд, в якому варять, а також розбризкуванню і займанню оліфи, воску тощо. Заповнювати казан, в якому варять оліфу, слід не більше ніж на 3/4 його об'єму, а температура розчинника повинна бути нижчою від температури кипіння.
Роботи з нітрофарбами виконують надворі або в приміщенні, де є припливно-витяжна вентиляція. Курити та використовувати вогонь у таких місцях заборонено.
Робітників, які працюють у колерній майстерні, забезпечують індивідуальними засобами, а майстерню обладнують припливно-витяжною вентиляцією.
Перхлорвінілові лакофарбові матеріали і розчинники для них отруйні, тому зберігати їх потрібно у вогнестійких, заглиблених у землю приміщеннях з припливно-витяжною вентиляцією. Електродвигуни повинні бути вибухобезпечними, а вимикачі — винесені в безпечне місце. Працювати з перхлорвініловими сполуками слід у протигазах і з примусовою подачею повітря.
Стару олійну фарбу всередині приміщення випалюють за допомогою паяльних ламп при постійному наскрізному провітрюванні.
Порожню тару від лакофарбових матеріалів виносять в окреме приміщення. Фарбуючи покрівлю, користуються запобіжними поясами, страхувальними мотуз
Очі захищають від пилу, пари, фарбового аерозолю захисними окулярами, а шкіру —спеціальними пастами та мазями, які після роботи насухо витирають; тіло миють теплою водою з милом.
44. Техніка безпеки при виконанні склярських робіт.
Основними причинами травматизму під час виконання цих робіт є порізи рук, пошкодження очей, падіння з висоти тощо. Оскільки не можна різати скло, внесене з морозу, мокре і не обігріте, його розкроюють, як правило, централізовано, в спеціально обладнаному приміщенні, на спеціальних столах розміром 1 х 3 м, оббитих повстю. Відходи скла складають у ящики. Глухі віконні рами склять до їхнього установлення, монтаж та протирання скла фрамуг виконують із застосуванням запобіжного пояса. При склінні багатоповерхових будівель скло повинно подаватися механізовано, а також має бути визначена небезпечна зона, що охороняється. Вітринне скло підвозять і розвантажують механізовано, його переносять листами, а встановлюють з риштувань чи підвісних колисок. Світлові ліхтарі та вікна верхнього освітлення склять з драбин завширшки не менш як 60 см, на які через кожні 30...40 см прибивають поперечні бруски перерізом 4x6 см, які повинні мати гаки для закріплення.