Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відповіді на білети.doc
Скачиваний:
20
Добавлен:
23.08.2019
Размер:
669.18 Кб
Скачать

33

1. Поняття про охорону праці та напрями рішення питань охорони праці на будівництві.

Поняття охорони праці включає систему різних заходів та засобів: організаційно-технічних, санітар­но-гігієнічних, правових, соціально-економічних і ліку­вально-профілактичних; спрямованих на збережен­ня здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Невиконання або порушення цих заходів призводить до травм на будівництві.

Технічні заходи разом з організаційними є части­ною охорони праці й становлять техніку безпеки.

Технічні заходи — це створення належних умов праці, насамперед усунення причин, що можуть призвести до нещасних випадків, своєчасний огляд, ремонт і пра­вильне використання машин, механізмів, верстатів, інструментів, влаштування огорож над обертовими ча­стинами механізмів, захисне заземлення електроус­тановок, захист стінок траншей і котлованів.

До органі­заційних заходів належать: навчання правилам техніки безпеки та інструктаж з цих правил, постачання бу­довам плакатів, таблиць, вивчення правил з безаварі­йної організації праці на кожному робочому місці тощо.

Технічні й організаційні заходи з техніки безпеки дають змогу досягти надійної безпеки праці, поліпши­ти її організацію й запобігти нещасним випадкам на будівництві.

Санітарно-гігієнічні заходи належать до галузі ме­дицини і є виробничою санітарією. На будівництві за допомогою цих заходів запобігають загальним і про­фесійним захворюванням працівників. Санітарно-гігієнічні заходи передбачають дослідження впливу виробничих факторів на людину та встановлення до­пустимих значень цих факторів на робочих місцях, виз­начення фактичних значень конкретних параметрів виробничих факторів на робочих місцях, а також виз­начення відповідності умов на робочих місцях вимо­гам нормативних документів.

Законодавчими актами, що визначають основні по­ложення з охорони праці, є загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти, які приймаються або затверджуються іншими державними органами і Кабінетом Міністрів України, Державним комітетом України по нагляду за охороною праці, Міністерством енергетики України та іншими відомствами.

Загальними законами України, що визначають ос­новні положення з охорони праці, є Конституція Ук­раїни, Кодекс законів про працю України та Закон України «Про охорону праці».

Спеціальними законодавчими актами є міжгалу­зеві та галузеві акти про охорону праці. Це Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, Буді­вельні норми та правила, Санітарні норми, Правила будови електроустановок, та інші.

Для запобігання професійним захворюванням ро­бітників, які працюють на особливо шкідливих дільни­цях, має бути організоване лікувально-профілактичне харчування в дні роботи.

Систематично контролюють стан здоров'я усіх робітників і службовців медичні пра­цівники. Для деяких виробництв установлено обов'яз­кові періодичні медичні огляди працюючих. Залежно від їхніх наслідків планують лікувально-профілактичні оздоровчі заходи.

Особливу увагу приділяють медичному нагляду за станом здоров'я працюючих жінок і неповнолітніх, для яких установлено спеціальні пільги і гарантії охоро­ни праці. Для цієї категорії працюючих існують знач­но нижчі порівняно з чоловіками спеціальні норми перенесення вантажу.

Згідно з КЗпП при скороченому робочому дні не­повнолітнім надається гарантована місячна відпуст­ка влітку або за їхнім бажанням вона переноситься на інший час. Компенсувати і переносити відпустку не можна, за винятком випадків звільнення з роботи.

Звільняти з роботи працівників, які не досягли 18 років, на відміну від загального порядку розривання трудового договору, можна тільки за згодою район­ної (міської) комісії у справах неповнолітніх. Не доз­воляється відмовляти в прийманні на роботу вагіт­ним жінкам, а також звільняти їх з роботи.

Соціально-економічними заходами передбачають­ся економічні методи управління охороною праці: створення державного, регіональних, галузевих та підприємницьких фондів охорони праці; обов'язкове соціальне страхування працівників власником підприємства від нещасних випадків та професійних захворювань; відшкодування власником шкоди в зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоро­в'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, а також моральної шкоди, безплатна видача працівни­кам спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту тощо.