- •Село за національним складом було переважно українським.
- •Причини поразки Центральної Ради.
- •14 Грудня німці залишили Київ і забрали з собою п. Скоропадського.
- •15 Серпня 1920 р. Під Варшавою польські війська перейшли в контрнаступ, завдали поразки Червоній Армії, яка понесла великі втрати й відступила, аж до лінії Коростень — Житомир — Бердичів.
- •Етапи здійснення індустріалізації:
- •Важливі риси й наслідки колективізації:
- •Характерні риси воєнних дій влітку та восени 1941 року:
- •На фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло понад 3 млн. Українців, кожен 6-й житель республіки; кожен другий із тих, хто залишився живими, став інвалідом.
- •1953-1956 Рр.. Окрім боротьби за владу, позначилися іншими кардинальними змінами:
- •Основні причини невдач реформ 60-х — перш. Пол. 80-х рр.:
- •Тоталітарна система невблаганно рухалася до свого об'єктивно-закономірного кінця:
- •Суперечливі моменти в державотворенні України:
- •Труднощі вирішення цих завдань:
- •Певні зрушення, які відбулися в становленні ринкових відносин:
- •900 Релігійних організацій в Україні створено національними меншинами . Майже половину з них складають мусульманські громади – 467 одиниць.
- •Активність зовнішньої політики та міжнародної діяльності:
- •Форма Української держави за Конституцією.
- •2. Міжнародне значення Конституції незалежної України:
- •Поняття та терміни
Форма Української держави за Конституцією.
а) за формою державного устрою — унітарна держава, хоча в її складі перебуває Автономна Республіка Крим (як складова частина системи адміністративно- територіального устрою);
б) за формою правління—республіка (переважно президентсько-парламентська, тобто змішана);
в) за формою політичного режиму — демократичне держава.
В умовах територіальних зазіхань щодо України з боку інших держав (Росія, Румунія тощо) особливо важливого значення набуває закріплення в Конституції (ст. 2) цілісності й недоторканості території України в межах існуючого кордону. В Основному Законі держави наголошується на тому, що захист територіальної цілісності України—найважливіша функція держави, всього українського народу.
Важливою ознакою державності є наявність в незалежній державі Збройних Сил, готових захистити її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість, забезпечити державну безпеку та захистити її кордони. В Конституції функції Збройних Сил України визначаються в ст. 17. Наголошується на тому, що Збройні Си- ли не можуть бути використані з метою повалення конституційного ладу, обмеження прав і свобод громадян, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності. Передбачено також Конституцією соціальний захист з боку держави військовослужбовців та всіх, хто перебуває на службі у Збройних Силах, та їх сімей.
Україна — поліетнічна, багатонаціональна держава. У зв'язку з цим особливого значення набувають ст. 10,11, 53, в яких констатуються такі важливі положення як:
а) державне сприяння консолідації і розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та ре- лігійної самобутності всіх корінних народів та національних меншин в Україні; б) державне забезпеченняі всебічного розвитку й функціонування української мови, як державної мови, в усіх сферах суспільного життя і на всій території держави, а також гарантування вільного розвитку, використання і захисту російської та інших мов національних меншин в Україні; в) державна турбота про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, що проживають за її межами.
Державна символіка України—Державний Прапор, Державний Герб, Державний Гімн, її столиця закріплені статтею 20 Конституції України.
З а п и т а н н я:
1. Як би Ви дали визначення понять: „державний суверенітет», «народний суверенітет», «національний суверенітет»?
2. Які законодавчі акти закріпили незалежність й суверенність Української держави?
3. Дайте характеристику України за формою державного устрою, формою державного правління, формою політичного режиму.
ЗНАЧЕННЯ КОНСТИТУЦІЇ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
1. Для утвердження української державності:
а) підсумовано попередній розвиток суспільства і держави, враховано досвід конституційного законодавства;
б) створено конституційно-правові передумови для політичного, економічного, соціального, духовного розвитку суспільства, зовнішньо-політичної діяльності держави:
— в політичній сфері — розподілені функції влади між трьома гілками, створені правові умови для формування багатопартійної системи та активізації діяльності громадських організацій тощо;
— в економічній сфері — закладені правові основи для формування ринкових відносин, розвитку різних форм власності, підприємництва тощо;
— в соціальній сфері особливого значення набуває закріплення соціально-правового статусу особи, соціальних прав людини, реалізації принципу соціальної справедливості в житті суспільства тощо;
— в духовній сфері — закріплено ідеологічний плюралізм, рівноправне існування будь-якої ідеології; рівноправність конфесій, свобода совісті і віросповідання; право інтелектуальної власності (не лише створювати духовні цінності, але й самому вільно розпоряджатися ними);
— в зовнішньо-політичній діяльності держави — закріплені принципи цієї діяльності, спрямовані на забезпечення національних інтересів і безпеки незалежної держави.
в) Чи не найвідмітніше значення Конституції полягає в тому, що з її прийняттям український народ юридичне закріпив втілення в життя споконвічної національної ідеї, за яку боролися десятки поколінь українців: створення незалежної соборної української держави та перетворення її в демократичну, правову і соціальну державу. Ці риси з ідеалу поступово почали перетворюватися в реальність, набувати нсзворотного характеру.