Певні зрушення, які відбулися в становленні ринко­вих відносин:

— почався процес формування багатоукладного на­родного господарства, стали функціонувати різні ви­ди власності: 1) державні; 2) державно-асоціативні (частина вкладень—держава, частина—трудовий ко­лектив); 3) асоційовані виробництва (всі працюючі во­лодіють акціями підприємства); 4) асоційовані підприєм- ства відкритого типу (коли акції розподіляються не лише серед членів колективу, а й серед інших громадян); 5) підприємства, де основні засоби взяті в оренду тру­довим колективом (сфера обслуговування, торгівлі); 6) підприємства індивідуальної власності (кіоски, ре­монтні майстерні тощо); 7) спільні підприємства за участю іноземного капіталу. Панівні позиції належать державним та державно-асоційованим підприємствам (великі заводи, виробничі об'єднання, монополісти в своїй галузі), саме вони стримують (за незначним винятком) реформування народного господарства.

—незважаючи на вели­чезні труднощі, машинобудівний комплекс зберіг і наростив колосальний науково-технічний потенціал. Далеко не кожна країна має такі унікальні підприємства, як «Мотор-Січ» (Запоріжжя), Сумське НВО ім. Фрунзе, Азовмаш (Маріуполь), КВО ім. Антонова, КВО ім. Артема. Всі вони раніше були союзного підпорядкування, і хоча сьогодні зв'язки ро­зірвані, тут вдалося зберегти ресурсні та кадрові мож­ливості.

— Успішно реалізується програма «Український ав­томобіль»: роль в цьому Запорізького з-ду «Комунар», Львівського автобусного (випустили унікальну потужну машину на 200 місць); Дніпропетровського «Південмаша» (поставив на серійне виробництво перші партії вітчиз­няних тролейбусів); Луганського тепловозобудівного (розпочав виробництво трамваїв) тощо.

З а п и т а н н я:

1. З якими труднощами зустрілася молода незалежна Україн­ська держава, приступаючи до формування ринкових відносин?

2. Що Ви знаєте про позицію різних політичних сил щодо ре­формування економіки на ринкових засадах?

3. Як формувалася законодавча база переходу до ринкової економіки? Чи спрацювали ці закони? Якщо ні, то чому не спрацю­вали?

4. У чому полягає суть глибокої економічної кризи, у якій до сьогоднішнього дня перебуває Україна?

5. Чи можете Ви назвати хоч деякі зрушення, які відбулися в народному господарстві України на шляху до встановлення ринкових відносин?

РЕЛІГІЯ І ЦЕРКВА В УМОВАХ

НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Ключові терміни та поняття

• релігія

• церква

• свобода совісті

• поліконфесійна держава

• православ’я

• протестантизм

• релігії національних меншин

• неорелігії

• між церковні конфлікти

Релігія — складова частина духовного життя України. Вона завжди впливала на розвиток культури, моралі на­роду. В стінах церков, монастирів створювалися шедеври культури, мистецтва, книгодрукування.

Релігія і церква й сьогодні є важливим чинником духовного відродження українського народу, утвердження його менталітету, зміцнення підвалин української державності.

Релігія, церква, її діячі, як і Українська держава в цілому, пройшли тернистий шлях розвитку. Тоталітарна держава діяла методом сили і неповаги до прав людини, її переконань і віри. Значних утисків і обмежень зазнали усі церкви, віруючі та духовенство.

Здобувши незалежність, Україна засудила дії тоталі­тарної влади щодо релігії та церкви. Першим її актом було прийняття Закону «Про свободу совісті та релігій­ні організації». В новій Конституції України (ст. 35) зафіксовані чіткі гарантії свободи світогляду й віроспо­відань. В її преамбулі сказано про відповідальність не тільки перед власною совістю, нинішніми й прийдешніми поколіннями, а й перед Богом.

Україна — поліконфесійна держава. Різноманітність конфесій—складна доля українського народу. В нашій державі історично склалися чимало конфесій (всього 55 та 29,8 тис. громад різних віросповідних напрямків). Найпомітніші серед них: Українська православна церк­ва – Московський патріархат (УПЦ), Українська православна церква—Київський патріарх (УПЦ—КП), Українська автокефальна право­славна церква (УАПЦ), Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римо-католицька церква (РКЦ), єван­гельські християни-баптисти (ЄХБ), адвентисти сьомого дня, свідки Єгови, а також мусульманська, реформатська та іудаїстська релігійна організації.

Домінантою релігійного життя виступає православ'я. При цьому 52,2 відсот. загальної кількості релігійних організацій належить УПЦ-МП, УПЦ-КП, УАПЦ та іншим православним осередкам.

Кількість громад УПЦ-МП становить 10384 парафії або 36,1 відсот. Ця Церква об'єднує 36 братств, має 161 монастир, 15 духовних навчальних закладів, 5 місій та 3746 недільних шкіл. Служителями культу церква забезпечена на 83,0 відсот.

У структурі УПЦ-КП діють патріархія, 31 єпархіальне управління, 3395 релігійних громад (11,9 відсот), 34 монастирі, 23 місії, 8 братств, 16 духовних навчальних закладів та 1086 недільних шкіл. Діяльність церкви висвітлюють 25 періодичних релігійних видань.

УАПЦ має патріархію, 12 єпархіальних управлінь, 5 монастирів (12 ченців), 7 місій, 2 братства, 7 духовних навчальних закладів (258 студентів), 325 недільних шкіл. Діяльність церкви висвітлюють 7 періодичних видань. 1156 (4 відсот.) громад обслуговують 685 священнослужителів. .

УГКЦ має митрополію, 3 екзархати – Києво-Вишгородський, Одесько-Кримський та Донецько-Харківський і 15 єпархіальних управлінь, 3340 громад (11,5 відсот.), 92 монастирі, 13 духовних навчальних закладів (1581 студент), 14 місій та 2 братства. Функціонування церкви висвітлюють 25 періодичних видань.

РКЦ має у своєму складі митрополію, 9 дієцезіальних та чернечих управлінь, 863 громади (3 відсот.), 80 монастирів (635 ченців), 37 місій, 3 братства, 7 духових навчальних закладів (782 студенти), 518 недільних шкіл. Віруючих церкви обслуговують 474 священнослужителі, із них 264 іноземці. Життя і діяльність церкви висвітлюють 13 періодичних релігійних видань.

Складова протестантських організацій становить 28,7 відсот. загальної кількості релігійних організацій України.

До складу Всеукраїнського союзу об'єднань євангельських християн-баптистів (ВСОЄХБ) входить 2517 релігійних організацій, 26 регіональних та обласних управлінських структур, 1 центр, 80 місій, 3 братства, 40 духовних навчальних закладів, в яких готується близько 7 тис. майбутніх пресвітерів, дияконів, регентів та інших працівників церкви. 2367 громад обслуговують 2818 священнослужителів в т.ч. 16 іноземців. Функціонує 1338 недільних шкіл. Внутрішнє та міжнародне життя церковної спільноти висвітлюється у 15 періодичних релігійних виданнях.

Друге місце за кількістю релігійних організацій (1519) займає Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської – п'ятидесятників (ВСЦХВЄ). До його складу входять – 1 центр, 27 обласних управлінь, 50 місій, 2 братства, 1424 громади віруючих. Богослужбові відправи проводять 2152 священнослужителі, із них 12 іноземці. Майже 900 пресвітерів і дияконів проходять підготовку в 15 духовних навчальних закладах. При громадах діє 956 недільних шкіл. Питання розвитку церкви, її релігійне життя висвітлюється у 20 періодичних виданнях.

Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня (УУКЦАСД) має у своєму складі 965 релігійних організацій в т.ч., 1 центр, 9 регіональних управлінь, 2 місії, 3 духовні навчальні заклади та 949 громад. Релігійні потреби віруючих задовольняють 1102 священнослужителі, діє 662 недільні школи. Внутрішнє та міжнародне церковне життя висвітлюється в 7 періодичних виданнях.