Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ligachova_n_chernenko_s_telebachen...doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
19.08.2019
Размер:
1.75 Mб
Скачать

8. Як давно, на ваш погляд, українське новинне телебачення припинило розвиток:

1998

7

18%

1999

6

16%

2000

7

18%

2001

2

5%

2002

1

3%

воно і зараз розвивається

10

26%

Розвиток відбувається. Він іде за якоюсь складною функцією, де під впливом різних чинників тимчасові злети чергуються з тимчасовими ж провалами, але процес іде.

Украинское телевидение всегда отображало мнение руководителей страны, областей и городов.

Справа в тому, що поява 1+1, а потім Нового, чи СТБ і ICTV, поява нових новинних програм – це були етапи розвитку, вони давали дещо інакші новини, ніж їх попередники, але справа в тому, що вони теж не є на всі 100% якісними, якщо це можливо взагалі. Я оптиміст, думаю, що ТБ все ж розвивається, що там є достойні професіонали, які згодом (але коли – через 5, 10, 15 років?) будуть робити якісне ТБ. Не можна сказати, що розвиток припинився, але він іде різними темпами – то скоріше, то уповільнюється, то навіть повертає назад...

Потрібно розглядати кожен канал окремо. “Вікна опівночі” Скрипіна, на мою думку, були останнім острівцем потонувшим у цьому говні

Проте певні негативні віхи можна відзначити – вихолощення у 2001 році новин на СТБ, відхід з “Нового” Андрія Шевченка, прихід на ПЛЮСИ “темничної” ідеології) Також можна відзначити й позитивні моменти – активність окремих журналістів, стійкість новинної команди ПЛЮСІВ (інколи допускаються образливі для влади “ляпсуси”)

9. У 2002-му році, на думку авторів дослідження, ми стали свідками того, як на ТБ використовують для маніпуляцій навіть класичні прийоми якісної журналістики (наприклад, принцип представлення двох точок зору нівелюється прийомом „останнього слова” – коли „правильна” точка зору завжди йде останньою і вона є коментарем не проблеми, а саме „неправильної” точки зору. Також викладені ТБ дві точки зору можуть стосуватися другорядних проблем, і не відображати Суті конфлікту, і таке інше).

Запропонуйте – з урахуванням вже висловленої вами думки стосовно інтенсивності використання нинішнім ТБ тих чи інших маніпулятивних прийомів – найбільш актуальні на сьогодні форматні принципи Відкритої інформаційної технології, які б робили процес виробництва новин максимально прозорим для самих журналістів і - для глядачів. Саме відсутність в новинах та щотижневиках таких форматних процедур мала б давати одразу сигнал „SOS, маніпуляція!”.

1) Резкое повышение уровня профессионализма и компетентности политических тележурналистов.

2) Подбор экспертов и показ интересных (а не только "нужных" и "своих") политиков. 3)Тележурналист должен иметь свою точку зрения на события, репортаж следует делать с обьективных позиций.

4) Не злоупотреблять так называемым интерактивом. Иметь свежие мысли, новых экспертов и политиков, не ангажированных и с оригинальным видением проблем, компетентнтных и т.д.

Обов’язкова подача двох чи навіть трьох коментарів протилежних сторін учасників події, присутність різних аналітиків, відсутність особистісних оцінок журналістів, а лише подача фактів.

1. Подання журналістами конкретних фактів (чи відповідає новина на класичні п’ять питань журналістики?) 2.Надання слова безпосередньо головним учасникам події

Це практично неможливо. Оскільки інформаційну політику формує власник телеканалу, а це нічого спільного не має з цензурою, яка на мою думку може бути тільки державною функцією. Ми маємо приклад ББС з її стандартом незалежності, і реальним висвітлення останніх президентських виборів в Україні, коли представництво цієї радіокомпанії в Україні інтенсивно агітувало за Мороза. І де тут контроль. Навіть в часи КПРС, журналіст, який мав на це сміливість, міг друкувати інформацію, скажімо про “зелених”, якщо правильно знаходив форму подачі і підтримку керівників ЗМІ. Так саме це робиться і зараз. Це підтверджує інтенсивність виступу так званої опозиції на каналах ТРК “Ера”, і навіть вихід їх власних програм. Головне створити “фішку”, яку будуть вимушені обговорювати, і ввести її в “обіг”. Невміння призвело до набуття “темників” та “кольчужних питань” величезного розголосу.

В сформульованому вами запитанні вже використовуються прийоми маніпуляцій в соціологічному опитуванні, оскільки подається стверджувальна точка зору авторів дослідження... принцип представлення двох точок зору не вирішує суті проблеми, особливо коли мова йде про економічні та політичні сюжети

Відсутність конкуренції між службами новин телеканалів (коли у всіх те саме, тільки різними словами) є таким сигналом.

Незалежність власників від влади. Відкрита редакційна політика. Угоди журналістів з редакціями.

Визначена, прозора редакційна політика, різноманітні обличчя тих, хто коментує події, будучи їх безпосереднім учасником, більше якісної аналітики, але не прямолінійних інтерпретацій

Треба просто подавати події такими, якими вони є - без ретуші, без замовних коментарів, без підглядань на різні “інформативні” листки з будь-яких адміністрацій. Не потрібно робити “своїх” доморощених і замовних останніх слів у стилі Кисельова, коли вже відразу включаться, як ви кажете, сигнал SOS. Редакціям варто шукати свої оригінальні новинні теми, а не орієнтуватися виключно на агенції (які, на мою думку, маніпульовані, як будь-який канал).

Таких важелів на даному етапі розвитку українського суспільства немає

Ці принципи прості. На телебаченні мають бути приблизно однаковою мірою висловлені усі важливі точки зору, і висловлені саме тими людьми, які є ньюзмейкерами в даному питанні, а не статистами, які мають до того опосередковане відношення. Коментар, взятий у особи, що представляє якийсь один спектр, без коментаря з "іншого боку" має вважатися проявом непрофесіоналізму. Закінчення сюжету не повинно містити тенденційних оціночних суджень. Також на телебаченні частіше має відбуватися діалог у прямому ефірі між реальними лідерами. Однак, слід брати до уваги, що самі лише технології, сам лише формальний підхід до справи не врятують. У телебаченні просто потрібні люди, якомога більше людей, які б більш відповідально ставилися до свого слова, і им просто було б гидко казати в ефір брехню. Також дуже потрібно, щоб їм не довелося розплачуватися за ці свої "вподобання"

Разве что увеличение объема ссылок на интернет, как на альтернативу подконтрольным СМИ. С одной стороны, это всегда при желании дает возможность_проверить подлинность информации, с другой – приобщает все большее число зрите лей к интернету, а значит и к большему объему получаемой информации. Помимо этого можно было бы сказать и о создании института независимых экспертов, но в условиях нашей страны это чревато. В чем мы уже не единожды убеждались

Зробити це я вважаю зовсім неможливо, бо головний чинник - система цнот, яка існує в країні, та за якою живуть як власники ЗМІ так і журналісти

Розмови про повну прозорість — утопія. Можна лише говорити про деякі форми представлення інформації, які б зменшували маніпулятивний тиск. Це, насамперед, чітке відокремлення фактів від коментарів шляхом, наприклад, виведення на екран двох колонок тексту, в одній з яких перелічувалися б події, а в іншій — їх причини, причому не ймовірні, а ті, які встановлені компетентними органами. За підміну реальних причин ймовірними має бути встановлена відповідальність ЗМІ. Це не виключає обговорення ймовірних причин тих чи тих подій, але такого роду матеріали повинні даватись у відповідних рубриках

Головне, чого не можна допускати в новинах – політичної реклами у різних формах. Але ми не зможемо “захиститися” від маніпуляцій форматом. Тут працює цілий комплекс проблем – журналістська етика, професіоналізм, позиція власників, влади і т.і. В авторитарній державі не може бути нормальних теленовин.

Найбільш демократичний формат – це дискусія у прямому ефірі. А у новинах – обов'язкові коментарі справжніх опонентів. Тобто, коли виходить сюжет про блокування голосування в парламенті з боку опозиції, то має бути надано слово офіційному представнику опозиції...

Обґрунтованість, приклади, професійність, оригінальність, яскрава картинка, представлення більше трьох точок зору та ін.

Умовна назва рубрики новинної рубрики “Трибуна опозиції”: кількахвилинний коментар важливих подій дня, тижня лідерами парламентської опозиції (керівниками їхніх прес-служб) у прямому ефірі. Такі коментарі мають завершувати випуск новин, тим самим унеможливлюючи наступні „правильні” коментарі ведучих програм.

Расположение новостей по степени их важності и актуальності. При наличии комментария, необходимость использования точек зрения равнозначных политических фигур с соблюдением их паритетності, в том числе и в хронометраже Отказ от навязанных стереотипов, типа „констуктивное большинство” или „деструктивное меньшинство” Отказ от практики умалчивать важные события с надеждой показать их показать в ночных выпусках.Сюжеты на разных телеканалах не могут быть практически одинаковыми. К примеру, один и тот же комментарий Тигипко.

Вся суть маніпулювання полягає в знаходженні обхідних шляхів. Тому форматні процедури тут не дуже допоможуть. Найчастіше у нас створення потрібного образу відбувається за допомогою спеціального підбору емоційно забарвленої лексики, відеоряду тощо. На мій погляд, суттєво покращити ситуацію можна лише, якщо вдасться добитися ефірного часу на УТ-1, відданого альтернативній творчій групі. Тоді можливе буде якесь порівняння, і таким чином глядач буде краще поінформованим, а маніпулювати стане важче.

Коли чесно, не знаю. У нас усе відбувається за принципом “закон - як дишло” і будь-які “форматні принципи” при потребі можуть бути або проігноровані або “підкориговані”. Потрібна загальна зміна “правил гри”, коли цінуватиметься професійність і особиста позиція, а не “вміння вчасно пристосуватися до ситуації і точно виконати вказівку зверху”. Інакше журналістика і надалі лишатиметься “обслуговуючим інструментом”.

Мені важко дати відповідь на це запитання, оскільки я не є журналістом. Як глядачеві мені б хотілося знати „автора” передачі новин, тобто – хто, власне, є кінцевою „відповідальною інстанцією” новинної передачі. Адже хоча фільм теж є продуктом колективної творчості, ми все ж знаємо, що „кінцевою інстанцією” є режисер. У передачі новин ця „кінцева інстанція”, відповідальна за „продукт” у цілому, не акцентована, швиденько проскакує у титрах, які навряд чи хто встигає прочитати. Якщо ж у кінці передачі новин чітко сказати, хто є конкретно відповідальний за випуск новин – можливо, це матиме хоча б якийсь моральний вплив. Можливо, когось це зупинить, бо не кожному захочеться мати одіозну репутацію а-ля Піховшек

Наличие сигнала "SOS, манипуляция!"  в передачах - недостижимая мечта. Единственная возможность получения свободной информации - создание независимых, самоокупаемых каналов, газет. Как пример, наличие интернета позволяло (не знаю, как в будущем,) узнавать правдивую информацию. Кстати,  в свою очередь, интернет используют для дезинформации.

Обов’язкова наявність експертних свідчень з двох або більше саме зацікавлених, а не сторонніх точок зору, звертаючи увагу на те, що експерти мають бути: кваліфіковані, володіти питанням, говорити по суті і відеоряд має відповідати змістові слів. Повнота картини та перебігу події, обов’язкова вказівка на її причини та початок.

- Вироблення такої методики – утопія. Потрібне запровадження справжньої конкуренції між різними телеканалами, конкурентний розвиток програм радіо новин та газет.

Відкрита новинна редакційна політика телеканалів, опублікована на веб-сайті

Зменшення дикторського формату, збільшення журналістських репортажів, де візуальний ряд є домінуючим

Найкращий форматний принцип - якісні новини, суспільні передачі. Тобто, якщо хтось робить неякісний продукт, то треба спочатку робити продукт якісний, потім (тільки потім!) забороняти неякісний продукт. Це краще зробити зусиллями тих, хто робить якісний продукт і потерпає від інформаційних спекулянтів. Критика (заборона, засудження, протест) сама по собі не буде мати жодного ефекту, бо вона нічого не створює.

Можливий лише єдиний на сьогодні засіб – перехід до формату репортажів та виготовлення окремих якісних аналітичних програм (з можливістю вибору). Не можна сьогодні поєднувати ці два формати одночасно – за таких умов маніпуляції не уникнути

Никакие форматные принципы не помогут.На мой взгляд – надо добиваться экономической самостоятельности СМИ, которая невозможна без поднятия уровня жизни украинцев. Пока большинство людей будет занято удовлетворением своих самых примитивных потребностей – независимые СМИ будут невостребованы.

Я газетний журналіст, а не телевізійний, тому можу навести лише точку зору стороннього глядача. Вважаю, що тут простих готових рецептів нема. Самі ж написали, що усталені форматні технології теж можуть бути предметом маніпулювання. Дві, навіть три точки зору можна так підібрати, що істину годі й шукати. Навіть особистості багато важать. Хіба мало дурнів можна знайти в опозиції і розумних людей – у блоці влади? Наслідок дискусії неважко передбачити… Інша річ, якщо у простому новинному сюжеті явно проглядає чиясь позиція. Навіть інтонацією можна багато що зробити. З цим явно не все гаразд. Але, на мій погляд, боротьба за якісь форматні принципи приречена, допоки наші ЗМІ залежні.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]