Наскільки маніпулятивні технології впливають на думку глядачів?

Впливають досить відчутно

19

50%

Майже не впливають

15

39%

Не впливають зовсім

0

0%

Не відповіли

4

10%

Якщо взяти до уваги результати, яких на минулих виборах досягли "віртуальні" політичні об’єднання (близько 10% голосів), можна зробити висновок, що маніпулятивні технології охоплюють досить значний сегмент електорату.

Маніпулятивні технології в Україні доволі примітивні, це видно неозброєним оком.

Я б сказала, що істина знаходиться десь посередині між „впливають досить відчутно” та „майже не впливають”. Впливають, але не так відчутно, як хотілося б тим, хто адресує відповідну інформацію. Ті, хто постійно слідкують за новинами, вже давно навчилися дивитися між кадрів та читати між строк. Проте певна дозована вибіркова інформація, наприклад, про корупцію, факти зловживання владою, негативні „архівні матеріали” з життя колись великих сприймаються і негативно відбиваються на іміджі тих самих „великих”. Дозована інформація, неповна інформація здатна підкорегувати, а то й спотворити масові уявлення про діяльність тих чи інших політичних сил, створити певні ілюзії щодо їх бездіяльності, або навпаки, агресивності і.т. ін

Водночас, як не парадоксально, це негативно відбивається і на іміджі влади як такої, зменшує рівень довіри до неї, підводячи всі персоналії під єдиний знаменник: „всі вони однакові”. Хоча на повідомлення на зразок того, що „хтось вкрав щось дуже велике” вже звертають мало уваги - зворотній бік кумулятивних ефектів.

Така специфіка людської психіки: інформації, отриманій зоровим шляхом, довіряють більше. Однак, останнім часом існує тенденція до втрати населенням довіри до телеінформації. Таким чином, телеманіпуляції, зберігаючи значний вплив, усе ж втрачають свою всесильність, яку вони мали в 90-их роках. До класу "телезомбі" в Україні належать не більше 10% населення - здебільшого люди, яки не впливають на реальне життя в країні. Цим людям, яких брутально обдурюють, по-людськи можна лише поспівчувати.

Промивання мізків, яке почалося вже досить давно, схоже на вірус, до якого населення встигло пристосуватися. Низька якість PR технологій та їх халтурне втілення дало можливість навіть необізнаному глядачу розпізнавати фальш й навчитися її декодувати, тобто фільтрувати. Крім того, у дорослого населення з радянських часів, а особливо після Чорнобиля, виробилась на генетичному рівні недовіра до офіційного телебачення (новин). Оптимізму додають й результати останніх парламентських виборів.

Впливають, принаймні на моїх батьків, друзів, з якими я часто дивлюсь ТБ, слухаю радіо.

В суспільстві існує високий рівень недовіри до влади та політичних сил, що її підтримують, на користь яких, як правило, і використовуються маніпулятивні технології на телебаченні. Свою роль відіграє і наявність альтернативних щодо центральних телеканалів джерел інформації про політичні події.

Розмовляючи з людьми з регіонів, я часто дивуюсь, наскільки викривлено вони сприймають ситуацію. Коли я пробую вияснити, звідки в них такі погляди, найчастіше виявляється, що вони сформовані під впливом УТ-1 або «Інтера». Хоча з іншого боку, можна було б чекати вищої результативності таких методів з огляду на тотальність явища. Про обмеженість впливу свідчать результати виборів до Верховної Ради та показники недовіри до ЗМІ, які дають соціологічні опитування. Думаю, радянська призвичаєність до брехні у ЗМІ й навички читання між рядками дуже допомагають досвідченому глядачеві викрити спроби маніпулювання.

Під час виборів мала нагоду працювати з листами громадян, а також відслідковувала усі технології, які масово продукувалися основними телеканалами. Спостерігалася чітка залежність інтонації листів громадян від того, що на них лилося з телеекранів. Якщо бути відвертим, близько 50% респондентів реагували на “подразнення”, з них – 30% вірили і звинувачували, 20% намагалися виправдати «критикованих». (щоправда, це мої власні спостереження, які на соціологічну достовірність не претендують)

З деяких питань впливають досить відчутно – наприклад, у питанні ставлення до НАТО, США та інших питаннях, які не мають безпосереднього стосунку до інтересів глядачів і де вони не мають власного життєвого досвіду. А у тих питаннях, де вже сформована власна думка – майже не впливають (ставлення до Кучми, оцінка економічного становища у Україні тощо).

Бо глядач навчився думати і розуміти

Бо наші телеглядачі в значній своїй масі (практично 80-90 %) не вміють відрізнити правдиву новину від технології промивання мозків. А це стимулює телевізійників та їх замовників використовувати ці технології

Маніпулятивні технології, що їх застосовують телеканали, мають значний вплив через характер самого телебачення. Телебачення має кілька каналів впливу, зокрема головний для людини – візуальний. Відповідно, телеглядач вірить тому, що чує, а тим паче – тому, що при цьому бачить

Бо вони дуже низького рівня, цей рівень набагато нижчий за рівень середнього телеглядача.

Досить низький політичний та освітньо-культурний рівень глядацької аудиторії, маніпулювання відбувається одразу по всьому фронту (центральні ТБ та друковані ЗМІ), тому застосовується ефект тотального гіпнозу.

Впливають, але не настільки відчутно, про що засвідчили результати минулорічних виборів

Зрители скептически относятся к тому, о чем рассказывают СМИ, даже если они не понимают, кому выгодно так или иначе преподнести виртуальную новость. Надеюсь, что многие живут своим умом.

Результатом маніпулювання інформацією стало, перш за все, те, що 10 років потенціал України і добробут громадян не прогресують, а громадська думка ігнорується всіма владними структурами, що не є ознакою існування поняття демократії в принципі. В країні не існує виконавчого механізму реалізації принципів демократії.

З розмов знайомих, які є активними споживачами телевізійних новин і водночас непричетні до діяльності ЗМІ

- підсвідомо розпізнають маніпулятивні технології

6

16%

- свідомо розпізнають маніпулятивні прийоми

6

16%

-не розпізнають маніпуляцій, і сприймають все за „чисту монету”

5

13%

-не розпізнають маніпуляцій, але й не дуже довіряють інформації з ТБ

18

47%

- глядачі взагалі не розуміють, про що йдеться в політичних новинах українського ТБ

2

5%

Частина глядачів свідомо розпізнає маніпуляції, частина підсвідомо, а частина сприймає все за правду (я таких знаю).

Різні категорії глядачів по-різному сприймають маніпуляції, на них спрямовані. Практично кожна із перерахованих вище позицій у тій чи іншій мірі присутня. Я б сформулював відповідь так: “ Більшість населення маніпуляцій не розпізнає, але підсвідомо їх відчуває, через що й не довіряє інформації на ТБ”.

50/50. Усе залежить від доступності для людей різних джерел інформації, в тому числі – і незалежних та Інтернет-видань. Більшість людей підсвідомо відчувають, що їм брешуть, але не знають, де правда, кому вірити. А головне – вони відчувають власну безпорадність хоч якось вплинути на ситуацію. За відсутності інформації мимоволі починаєш орієнтуватися на доступні джерела інформації. А оскільки в багатьох випадках (особливо по селах) цей перелік обмежується першою програмою радіо, УТ-1, рідше – додається „Інтер” та „1+1”, то “формування громадської думки” іде досить однобоко, але – в “потрібному напрямку”. Судячи з настроїв простих людей, не можна відкидати можливість, що перед наступними виборами деякі нинішні “соратники” Кучми спробують зробити з нього чергового „офірного цапа” на кшталт Лазаренка, і на білому коні в’їхати в Білий дім на Банковій.

Все залежить від рівня освіти. Глядач освічений у більшості своїй маніпулятивні прийоми розпізнає, не освічений – ні. Проте й серед останніх у разі, коли інформація не збігається з їхньою думкою, їй віри не ймуть (скажімо, коли пенсіонеру втовкмачують, як зростає економіка в Україні, він лише дратується: „Як, собаки, брешуть!”)

Є можливість підсвідомого розуміння деякої частини аудиторії, що ними намагаються маніпулювати. Зовсім небагато людей усвідомлюють факт маніпулювання (здебільшого це самі журналісти, політологи, громадські активісти тощо). Існує також досить стабільний відсоток людей, які не довіряють інформації з ТБ традиційно. Проте для більшості людей сучасні маніпуляції з інформацією (особливо якщо вони здійснені якісно) проходять повз їхньої уваги та розуміння.