2.Застосування маніпулятивних технологій в телевізійних новинах при висвітленні резонансних суспільно-політичних подій

Завдання дослідження цілком конкретне: прояснити, як саме презентувалися телебаченням ключові чи, як зараз прийнято казати, знакові події з огляду на розміщення основних політичних сил, тобто яким чином їм здійснювалася сегментація позицій та гравців на політичному полі.

У даному огляді:

1) показником статусу події виступає увага до нього в програмі новин;

2) показником позиції політичних суб’єктів – надання їм слова в ефірі, чи, говорячи мовою журналістів, «синхрон».

16 Вересня 2002 р.

(огляд дослідження авторського колективу Академії української преси та Інституту соціології під керівництвом Н.Костенко та В.Іванова).

16 вересня 2002 р. Цікаве тим, що у цей день відбулася акція опозиції «Повстань, Україно!».

Про очевидну значущість події 16 вересня (вже в силу своєї масовості і географічної представленості) свідчить той факт що їй було приділено 30% часу усього вечірнього потоку новин. Місце події в структурі новин. Масову акцію протесту, організовану опозиційними силами 16 вересня, більшість каналів представило як одну з провідних новин дня, що уступила лідерство лише повідомленню про участь Президента в європейському самміті в Зальцбурзі. Тільки телеканал Інтер відсуває масову подію на 4-і місце, віддаючи пріоритет ще двом повідомленням про міжнародну діяльність керівництва країни

Важливість події, обумовлена часом його висвітлення в новинах, варіюється, але залишається значної у всіх програмах: Новий канал та СТБ присвячують йому майже половину всього часового обсягу новин (41-43%), УТ-1 і ICTV – 30%, великі новинні омнібуси на каналах Інтер і 1+1 – у межах п’ятої-четвертої частини (20-24%).

До характеристик важливості події належить географічне представництво акції, - про що повідомили всі канали з обов’язковим висвітленням великомасштабних виступів у Києві та Львові, а також селективним підходом у відношенні інших територій (репортажі з Південного регіону на УТ-1 і менш великих міст – Луцька та Луганська на 1+1).

Розмах події фіксується за офіційними даними: усі новинні програми посилаються на оцінки міліції, не надаючи оцінок організаторів чи натякаючи на їх надмірне завищення. Утім, офіційні дані також не позбавлені суперечливості, що особливо стосується Донецька, де чисельність учасників акції коливається від «п’яти десятків» (Інтер) до 2000 (СТБ).

Не звертаючись в даному огляді до характеристик соціальних змістів і символічного оснащення презентації події, скажемо лише про деякі особливості каналів у цьому відношенні Вже в іншій конфігурації канали групуються в залежності від того, як вони ідентифікують дану подію, намічаючи вектор його бажаного оцінювання (звичайно, у вступній частині чи словами ключових фігур):

УТ-1 і Новий канал визначають подію з перспективи громадян, називаючи її «акцією цивільної непокори» (УТ-1) чи «масовими акціями протесту» (Новий канал);

Інтер та СТБ – з перспективи влади, підкреслюючи її співвіднесеність із владою (“найчисленніший захід противників Президента» – СТБ, чи те, що саме тут «влада й опозиція витримують іспит на міцність»);

1+1 та ICTV - з перспективи опозиції («година Х», розрекламована опозицією, – 1+1, “акції протесту опозиції” – обидва канали).

Проте, сюжети новин по своєму трактують ці намічені перспективи. Приміром, “перспектива громадян” обертається “турботою про громадян з боку влади”, тобто ідеєю контролю і т.п. Політичні гравці

Повідомлення про подію насичені візуальними і текстовими оцінками учасників з обох боків, включаючи сумнів та явну іронію телеканалу («народний піар», «в інциденті постраждав тільки ніс депутата і т.і.» ). Мабуть, прийом тривіалізації патетики не торкнувся тільки міліції, єдиного «бездоганного» героя за словами одного з учасників акції (1+1). Усі канали одностайно висловилися з приводу коректних дій міліції стосовно демонстрантів й підкреслили мирний характер самої маніфестації.

Схожа єдність стосувалася і фіксації незручностей, доставлених громадянам масовою процесією (транспортні пробки, закриття магазинів у центрі міста). Тільки СТБ і 1+1 повідомили про деякий подив людей підвищеною пильністю міліції напередодні заходу.

Основні гравці персоніфіковані 13-ю політичними фігурами, які отримали трибуну в телеефірі і які представляють дві конфронтуючі сили: опозицію та державні структури. Розподіл часу прямої мови чи «синхрона» усіх повідомлень про масову акцію 16-го вересня свідчить щонайменше про три типи важливості самих персонажів. П’ятірку ведучих, чиї особисті висловлення займають по 10-15% усього «синхрона», складають з однієї сторони представники Адміністрації Президента й Уряду (В.Медведчук, А.Кінах, В.Семиноженко), з іншого боку – лідери опозиції О.Мороз і П.Симоненко. Фігурами особливого вибору можна вважати трьох державних посадових осіб (І.Чиж, А.Іщенко та О.Савченко, який представляв МВС), а також лідера “Нашої України” В.Ющенко. Час, наданий їм для висловлення власної точки зору на подію, займає по 5-9% усіх виступів із цього приводу. Третя група поєднує народних депутатів, що координують акцію на місцях (по 2% усього «синхрона»). Справедливості заради варто сказати, що частина з них говорить в ефірі виключно про роботу міліції.

Лідер опозиції Юлія Тимошенко фактично залишається для телеканалів персоною нон-грата: її присутність у події зафіксована двома великими планами в “Репортері” і декількома фоновими кадрами. У цілому, час, коли говорить опозиція, що ініціювала акцію, і час, відведений телебаченням для точки зору державних структур, співвідносяться як третина і дві третини (38% vs. 62%).