2. 6. Аналіз якості виконання контрактних зобов’язань із закордонними партнерами

Зобов’язання за контрактами потрібно виконувати за термінами поставок товарів відповідно до якості товарів (не враховуючи інших зобов’язань, що також підлягають безумовному виконанню). За матеріалами річного звіту підприємства (розділ «Зовнішньоекономічна діяльність») визначають узагальнювальний коефіцієнт протермінованих зобов’язань за формулою:

,

де SK_пр – експортна вартість товарів за всіма контрактами, протермі­но­ваними протягом року; SK_e – сума всіх контрактів з експорту, що підлягають виконанню за цей рік. Показник протермінування визна­чають по всьому експорту за рік, за країнами експорту і за товарами. При цьому показники за звітний рік порівнюють із показниками за поперед­ній рік, на яку суму і де змінилась вартість та фізичний обсяг експорту, а також середні експортні ціни.

Якщо підприємство поставляє товари нижчої якості, тоді закордонний покупець ставить претензії щодо якості, які, як правило, задовольняють, що спричиняє збитки і послаблює позиції підприємства як експортера. Як узагальнювальний критерій при оцінюванні роботи підприємства щодо якості товарів можна використовувати показник відсоткового співвідно­шення суми задоволених рекламацій до вартості поставлених товарів. Окрім цього, аналізують і самі рекламації.

Конкурентоздатність товарів та послуг необхідно розуміти як їх здатність витримати порівняння з аналогічними товарами та послугами інших виробників і бути реалізованими за цінами не нижчими за середні ринкові. Рівень конкурентоздатності товарів та послуг визначає сукупність різних техніко-економічних чинників, серед яких: якість і собівартість, форма та методи торгівлі, ціни, умови і терміни поставок та транспор­тування, відповідність вимогам і умовам місцевого ринку, види та форми розрахунків і платежів з покупцями, престиж виробника та продавця («ціна» фірми), престиж товару (товарний знак), ефективність реклами й ін.

Найскладнішим, на наш погляд, є визначення конкуренто­здатності машин та обладнання. Основний чинник її конкуренто­здат­ності – якість, яку визначають багато складових, набір яких складніший, ніж у товарів інших категорій. Поняття «якість машин та обладнання» передбачає продуктивність і універсаль­ність, стандартизацію й уніфікацію моделей. При цьому продуктивність обладнання – не завжди головний чинник; інколи перевагу надають низькопродуктивному обладнанню, але дешевшому, універсальному, простому, безпечному і зручному в користуванні (у побуті, у невеликих майстернях). Важливою характе­ристикою якості машин і обладнання є їх технічна досконалість. Велике значення мають також надійність та довговічність роботи і термін служби до капітального ремонту, рівень технічного обслуговування та постачання запасними частинами. Рівень конкурентоздатності машин і обладнання залежить від їх відповідності специфічним вимогам місцевого ринку (придатність для роботи в умовах тропічного або полярного клімату, на піщаних, болотяних чи кам’янистих грунтах, для роботи на місцевій сировині; з розрахунком традиції та смаки місцевого населення).

До важливих компонентів конкурентоздатності машин та обладнання належать якість оздоблення і фарбування, а також інші естетичні властивості.

Аналіз конкурентоздатності товарів, які експортують, має супровод­жувати також розробка відповідних рекомендацій партнерам щодо кооперації спрямованих на підвищення конкурентоздатності цих товарів.

Для отримання відповіді на запитання про зміни вартісної структури експорту за країнами і за товарами складають таблиці, де по кожній позиції (країна або товар) показують для кожного порівняльного року суму експорту в грошових одиницях і її питому вагу у відсотках до загального підсумку.

За товарними групами, що містять кількісно і якісно зіставлені товари (наприклад, нафтопродукти і бензин, дизельне пальне, мазут), можна розрахувати індекс кількісної структури, який визначають за формулою:

,

де g1 – кількість товарів поточного періоду; р0 – базові ціни цих товарів; р1 – середня ціна товарів базового періоду.

Середню ціну розраховують за формулою:

.

Показник ефективності – це показник валютної виручки на грошову одиницю витрат. Приріст валютної виручки на кожні 100 грошових одиниць витрат становив 439,9 валютної грошової одиниці.

Цей приріст зумовлений зміною: а) ціни брутто (контрактної); б) курсу грошової одиниці до долара; в) рівня накладних витрат у валюті в %; г) виробничої собівартості однієї одиниці; д) рівня накладних витрат у грошових одиницях.

Вплив перерахованих чинників визначимо за допомогою прийому ланцюгових підстановок.

1-а підстановка (змінна кількості при незмінних інших чинниках):

Висновок. Зміна кількості товарів не впливає на їх ефективність.

2-а підстановка (зміна ціни брутто при незмінному курсі гривні):

Висновок. Зниження експортної ціни при незмінному курсі гривні зменшило рівень ефективності на – 93,8% (843,7% – 937,5%). Недобір валютної виручки становить 93,8 валютних одиниць на кожні 100 грн. витрат.

3-я підстановка (зміна курсу гривні):

Зростання курсу гривні привело до підвищення рівня ефективності на: 1687,5% – 843,7%=843,8%.

Висновок. Підприємство одержало за рахунок зростання курсу долара до гривні додатково 843,8 валютного надходження на кожних 100 грн. витрат.

4-а підстановка (зміна рівня накладних витрат у закордонній валюті):

Висновок: Зростання рівня накладних витрат у закордонній валюті знизило ефективність на 37,5% (1650% – 1687,5%) і зменшило валютну виручку на 37,5 валютної грошової одиниці на кожних 100 грн. витрат.

5-а підстановка (зміна виробничої собівартості):

Висновок. Зростання витрат на виробництво товарів знизило ефективність на 330%. На кожних100 грн. витрат одержали менше валютних надходжень на суму 330.

6-а підстановка (зміна останнього чинника – рівні накладних витрат подані у гривнях). Після цього ефективність досягає рівня 1377,4%. Звідси: 1377,4% – 1320,0% = 57,4%. Рівень ефективності зріс на 57,4%.

Результати проведеного аналізу узагальнені у табл. 77.

Таблиця 77