3. 3. Аналіз ритмічності випуску продукції
Ритмічність випуску продукції – це виробництво у суворій відповідності з прийнятим завданням за певний проміжок часу (квартал, місяць, день). Ритмічність не завжди означає рівномірність, бо прогнозні завдання не можна розподілити порівну, наприклад за місяцями року, через нерівне число робочих днів, а також через сезонність виробництва і прогнозоване наростання обсягу виробництва.
Аналіз ритмічності проводять шляхом зіставлення фактичних і прогнозних даних про питому вагу випуску за місяцями і кварталами в цілому по підприємству.
Для такого аналізу використовуємо подану нижче аналітичну таблицю (табл. 9).
Таблиця 9
Ритмічність випуску обсягу товарної продукції за кварталами року
У всіх кварталах питому вагу випуску продукції в останньому місяці прогнозували вищу за одну третю квартальної.
Порівняння фактичних питомих ваг з прогнозними показує, що на підприємстві наявні суттєві порушення ритмічності.
Питома вага випуску продукції у третьому місяці кварталу перевищує прогнозну на 9 – 12 пунктів.
Далі необхідно оцінити внутрішньомісячну ритмічність виробництва шляхом порівняння з прогнозом показників питомої ваги сум випуску за першу, другу і третю декади всіх дванадцяти місяців відповідно до річного обсягу продукції. Джерелами інформації для такого розрахунку є дані виробничого відділу про випуск продукції за декадами.
Оскільки ритмічність випуску готової продукції підприємства залежить від ритмічності роботи окремих цехів, то аналіз ритмічності проводять також у розрізі цехів.
Таблиця 10
Ритмічність випуску за декадами у розрізі цехів підприємства (% до місячного випуску)
Зведене оцінювання ритмічності проводять шляхом розрахунку коефіцієнта ритмічності. Коефіцієнт ритмічності (Кр) визначають так, як середній відсоток виконання завдання щодо асортименту: до виконання завдання зараховують фактичний випуск у межах завдання і одержану суму зіставляють із завданням випуску.
Цей розрахунок можна провести як за абсолютними показниками випуску, так і за їх питомою вагою.
У нашому прикладі коефіцієнт ритмічності дорівнює:
– у заготівельному виробництві:;
– у механічному виробництві:;
– у складальному виробництві:.
Аналіз показує, що у першу декаду всі виробництва дають разом від 20 до 25% місячного випуску, а у третю декаду – від 45 до 52%.
Через те, що коефіцієнт ритмічності не фіксує випадків перевиконання завдання, що мають також негативний вплив на загальну ритмічність, підраховують числа аритмічності, які дорівнюють підсумку позитивних і негативних відхилень від прогнозного завдання. Чим неритмічніше працювало підприємство, тим більші числа аритмічності, і навпаки; при суворому виконанні прогнозних завдань за кожний відрізок часу числа аритмічності за період у цілому будуть дорівнювати нулю.
У нашому прикладі числа аритмічності у першій декаді по всіх цехах були від’ємними і становили відповідно 7,5;9,5 і 12,5 пунктів; у другій декаді числа аритмічності також негативні і дорівнюють 3,5; 3,5 і 5,5 пунктів. У третій декаді числа аритмічності позитивні і по цехах становлять відповідно 11,0; 13,0 і 18,0 пунктів.
Розглянемо, до яких негативних наслідків призводить порушення ритмічності виробництва. Перш за все це відбивається на неповному завантаженні виробничих потужностей і робочої сили з початку місяця і застосуванні надурочних робіт у третій декаді. Збільшується частка бракованої продукції. Неритмічна робота у кінці місяця призводить до різкого зменшення залишків незавершеного виробництва порівняно з нормативом і нагромадження наднормативних залишків готової продукції на складі. Через неможливість відвантаження наднормативних запасів готової продукції в останні дні місяця не виконуються контрактні зобов’язання. За невиконання контрактів підприємство сплачує штрафи, що, разом з невиконанням обсягу реалізації продукції, зменшує суму прибутку підприємства.
За рахунок невиробничих витрат (оплата простоїв не з вини робітників, надурочних робіт, браку) зростає собівартість продукції і зменшується сума прибутку.