Вплив чинників завантаження устаткування в часі його роботи на додатковий випуск його продукції

За цими даними розрахуємо коефіцієнт екстенсивного використання устаткування (співвідношення фактично відпра­цьованих верстато-годин до прогнозних): 690 : 739 = 0,94, коефіцієнт інтенсивного використання устаткування (співвід­ношення фактичного випуску продукції за одну верстато-годину до прогнозного): 5,3 : 4,8 = 1,1, а також коефіцієнт інтегрального використання: 0,94 х 1,1 = 1,03.

Дані свідчать про резерви виробництва, прогнозний фонд часу, вико­наний на 94%, що привело до випуску продукції, хоча ці втрати були покриті при зростанні продуктивності устаткування на 10,4% (5,3 х 100 : 4,8).

Загальне відхилення від прогнозу випуску товарної продукції становило 110 тис. грн., у тому числі:

а) за рахунок зменшення числа відпрацьованих верстато-годин недодано продукції на суму:

(– 49 х 4,8) = –235,2 тис. грн.;

б) у результаті зростання виробітку за верстато-годину випуск продукції зріс на суму:

+0,5 х 690 = 345 тис. грн.

Загальний вплив двох чинників зумовив перевищення прогнозу на суму:

345 – 235,2 = 110 тис. грн.

Екстенсивне використання устаткування характеризується також коефіцієнтом змінності Кзм, який визначають як співвідношення відпрацьованих верстато-змін Тзм до загальної кількості встановленого устаткування Свст:

.

Наприклад, у цеху 200 одиниць устаткування, з них 190 працювали у першу зміну і 100 у другу, тоді загальний коефіцієнт змінності становитиме:

.

Підвищення коефіцієнта змінності прямо пропорційне до збільшення випуску продукції. Якщо Кзм зросте від 1,45 до 1,7, то додатковий випуск продукції становитиме:

тис. грн.

Основними причинами низького коефіцієнта змінності є неукомплек­тованість робітниками, несправність устаткування, наднормативний ремонт, недоліки у забезпеченні матеріальними ресурсами і т. д.

Інтенсивне використання основних засобів характеризується не лише показниками випуску продукції за 1 верстато-годину, а й рядом натуральних та умовно-натуральних показників: одержання продукції з 1 м виробничої площі і т. ін.

Цей показник характеризує також ефективність використання виробничих засобів у їх пасивній частині. Випуск продукції з 1 м² вироб­ничої площі визначають як співвідношення товарної продукції підпри­ємства до величини його виробничої площі. Зростання випуску продукції з 1 м² виробничої площі свідчить про підвищення ефективності її використання.

При аналізі враховують прогресивні зміни в структурі виробничих площ (табл. 29).

Таблиця 29

Оцінювання динаміки використання виробничих площ

На даному підприємстві структура виробничих площ дещо погір­шилась, оскільки питома вага площі цехів зменшилась на 1%.

За даними таблиці можна визначити вплив на випуск продукції за 1 м² їх виробничої площі.

Загальне відхилення випуску товарної продукції +56,00 грн.:

а) за рахунок зменшення виробничих площ цехів випуск продукції зменшився:

–84 х 195,9 = – 10575 грн.;

б) за рахунок підвищення випуску продукції з 1 м² виробничої площі цехів:

+23 х 28574 = +65720 грн.

Підсумковий вплив чинників: 65720 – 10575 = 55145 грн.

Розбіжність у балансі відхилень впливу чинників у сумі 855 грн. (55145 – 56000) пояснюють заокругленнями, проведеними у табл. 29.

Такий аналіз доцільно проводити також у внутрішньо­виробничих підрозділах підприємств.