Оборотно-сальдовий баланс першого місяця діяльності

Таблиця 75

Звіт про фінансові результати

Таблиця 76

Звіт про рух грошових коштів

У першому місяці діяльності можна задовольнитися хоча б відсутністю негативного результату за рядком «Разом надходжень». Адже для придбання обладнання було задіяно кошти, котрі підприємство мало на початок діяльності у статутному капіталі, тобто не охоплені Звітом за означений період.

Наші виробники, задоволені першими результатами роботи, вирішили розширити свою діяльність. Для цього, звісно, потрібне окреме і пристосоване приміщення, а ще – нове виробниче обладнання, посуд і меблі для відвідувачів. Сума залишків на рахунках дає змогу негайно розрахуватися з попередніми кредиторами. Отже, можна сміливо набирати нових зобов’язань заради початку нової справи, що відкрила б нові можливості та перспективи.

Щоб правильно поставити завдання, необхідно, перш за все, визначити обсяги виробництва і реалізації, на які можна розраховувати. Це питання може виявитися нелегким, оскільки його вирішення залежить від багатьох внутрішніх і зовнішніх чинників. Серед них: виробнича потужність основного обладнання, яке хочете закупити, стабільність ділових стосунків з постачальниками, можливий потік покупців і відвідувачів (що прямо залежить від місця розташування точки і попиту на вироби), тривалість робочого часу та кількість робітників, зайнятих виробництвом і продажем. Ці та інші чинники слід врахувати і відобразити у відповідних розділах бізнес-плану, який вирішили подати на розгляд кредиторам.

Якщо припустити, що все це вже враховано і, виходячи з кількості виробів та середньоринкової їх ціни, заплануємо такі середньомісячні показники реалізації:

1. Доходи від реалізації хлібобулочних виробів 15000 грн.

2. Доходи від реалізації продукції

громадського харчування, 30000 грн.

у тому числі від реалізації напівфабрикатів 5000 грн.

РАЗОМ 45000 грн.

Це ми спланували бажані показники. Вирішили, що для їх досягнення необхідно закупити обладнання відповідної потужності та ще вкласти чималі кошти в організацію.

Нехай на організацію нового виробництва заплановано такі витрати, включаючи капітальні:

1. Закупівля нового обладнання 50000 грн.

2. Доставка, налагодження і введення

в експлуатацію 6000 грн.

3. Закупівля меблів та оформлення інтер’єру 12000 грн.

4. Посуд і різні МШП 4500 грн.

5. Середньомісячна вартість оренди

нового приміщення 800 грн.

6. Інші витрати 1700 грн.

РАЗОМ 75000 грн.

Перш ніж звертатися до кредиторів з проханням надати позику в 75000 грн., необхідно їх аргументовано запевнити, що ця сума є реальною. Отже, спробуємо обґрунтувати цю мету відповідними фінансовими показниками.

Подібно до того, як ми складаємо фінансовий звіт про діяльність, що вже відбулася, слід скласти аналогічний план за тими ж формами: Баланс і Звіт про фінансові результати.

Щоб отримати Баланс за станом на кінець кожного з місяців того періоду, який охоплює Бізнес-план, потрібно відобразити всі заплановані операції хоча би в агрегатному вигляді. Це спосіб, за яким однотипні операції (скільки б їх не налічувалося протягом місяця), мають бути відображеними однією величиною в цілому за місяць. Дрібниці у планах передбачити важко, та й потреби в цьому нема. Послідовності у таких планах також не обов’язково дотримуватися. Все це буде згодом, коли відображатимемо факти.

Щоб провести основні господарські операції, визначимо деякі додаткові дані до тих показників, що вже маємо.

Зважаючи на ту кількість (або вагу) майбутніх готових виробів, яку ми врахували для визначення планових обсягів реалізації, визначаємо прямі матеріальні витрати. Обсяги закупівель перебувають у прямій залежності від цієї величини. Маючи в розпорядженні рецептуру або технологічні картки, це зробити неважко, хоча така робота потребує певного терпіння. Достатньо лише уявити, наскільки широким може бути асортимент, адже його різноманітність має істотне значення для таких підрахунків. Проте маємо підстави припускати, що ця робота не може видатися нудною для господарів справи.

Домовимося вважати, що всі необхідні підрахунки вже зроблено. Скористаємося готовими даними.

Нехай на 1,0 тис. грн. реалізованих хлібобулочних виробів припадає близько 300 грн. прямих матеріальних витрат.

На хлібобулочні вироби, згідно з умовними розрахунками, нехай припадає на кожну 1000 грн. обсягів реалізації 250 грн. прямих матеріальних витрат.

Накреслимо чотири оборотно-сальдові робочі таблиці, де в лівій частині дебетові обороти збільшують залишки на рахунках (+), а кредитові – зменшують їх (–), бо це активна частина балансу; в правій частині все навпаки: дебетові обороти зменшують залишки (–), кредитові – збільшують (+), бо вона є пасивною. У цих оборотно-сальдових робочих таблицях відображений «сценарій» майбутніх подій, пов’язаних з операціями, які ми запланували здійснити у зв’язку з отриманням нового кредиту. Для скорочення прикладу не будемо подрібнювати розрахунки на 12 місяців, на практиці таке подрібнення вельми бажане. Кожного кварталу будемо підбивати баланс. Ми ще не знаємо наперед, скільки місяців потрібно, щоб проект видався нам виправданим. Власне у цьому і полягає одне з головних завдань подальшої роботи.