3.2. Напрями дослідження з економіки.

Напрями економічних досліджень визначаються розвитком соціально-економічних відносин у суспільстві, задоволенням потреб населення у матеріальних, культурних та соціальних благах.

Основними напрямами економічних досліджень є такі комплексні програми:

- соціально-економічні;

- науково-технічні;

- виробничо-технічні;

- регіональні;

- екологічні.

1. Програма соціально-економічних досліджень розглядає такі основні питання:

1.1. Дослідження рівня життя населення

- доходи та витрати домогосподарств України (метою дослідження є отримання інформації про рівень добробуту домогосподарств України, особливо про джерела та розміри грошових та натуральних доходів, структуру витрат та споживання, поширеність бідності та характеристики найбільш вразливих груп населення, про основні стратегії виживання (в тому числі зайнятості населення));

- житлові умови та рівень життя громадян ( метою дослідження є отримання інформації з приводу доходів, витрат та споживання сімей, якості комунальних послуг та системи оплати житла)

- рівень життя населення України у сільській місцевості (метою дослідження є вивчення сучасного стану життя сільського населення, при цьому особлива увага приділяється джерелам і розміру доходів і витрат, власності і майну домогосподарств, рівню бідності і характеристикам найбільш вразливих груп населення, здоров’ю і медичному обслуговуванню домогосподарств, а також ціннісним орієнтаціям сільського населення.)

1.2. Якісні дослідження стилів життя певних соціальних груп

Якісні дослідження стилів життя базуються на проведенні глибинних інтерв’ю, фокус-груп та інших якісних методів опитування, до таких досліджень можно віднести:

- глибинні інтерв’ю з бідними родинами;

- проблеми жінок в Україні в перехідний період.

1.3. Соціальна оцінка наслідків економічних реформ

Метод соціальної оцінки вперше був запроваджений в Україні Світовим банком, діяльність якого включала в себе не тільки впровадження тих або інших соціальних проектів, а й вимір їх наслідків для певних соціальних груп населення. Першим з таких досліджень в Україні стало дослідження «Соціальна оцінка структурної перебудови вугільної промисловості в Україні» у 1997 році.

Особливістю соціальної оцінки є поєднання багатьох соціологічних методів для багатостороннього вивчення певної соціальної проблеми (як то кількісне формалізоване опитування, фокус-групи, глибинні інтерв’ю з населенням та експертами, життєві історії, case study, аналіз документів тощо). Як приклад можно назвати такі дослідження:

- соціальна оцінка структурної перебудови вугільної промисловості в Україні: пом’якшення негативних соціальних наслідків;

- оцінка ефективності програми «Соціальна адаптація військовослужбовців в Кримському регіоні»;

- соціальна оцінка проекту «Збереження біорізноманіття у Азово-Чорноморському екологічному у коридорі»;

- довгострокові наслідки реструктуризації вугільного сектору у Східній Європі та колишньому Радянському Союзі: допомога місцевим громадам;

- соціальна оцінка проекту видачі державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвитку системи кадастру в Україні.