6. Розвиток комп'ютерів ibm pc

Спочатку відкритість архітектури IBM PC була вигідна фірмі IBM. Вона забезпечила комерційний успіх комп'ютерові і дозволила фірмі порівняно легко випускати нові моделі, зберігаючи сумісність зі старими, щоб усі програми і всі пристрої, розроблені для старих моделей IBM PC, працювали і з новими, У 1983р. був випущений комп'ютер IBM PC XT, що має убудований твердий диск, у 1985 р. − комп'ютер IBM PC AT на основі нового мікропроцесора Intel−80286, працюючий у три-чотири рази швидше IBM PC XT.

Однак незабаром інші фірми перестали задовольнятися роллю виробників комплектуючих і почали самі збирати комп'ютери, сумісні з IBM PC. Вони переймали всі розробки фірми IBM, а за рахунок того, що їм не доводилося нести величезні витрати фірми IBM, вони змогли продавати свої комп'ютери значно дешевше. Більш того, ці фірми стали реалізовувати багато технічних досягнень швидше, ніж IBM. Так, перші комп'ютери на основі мікропроцесорів Intel−80386 були випущені вже не IBM. І незабаром IBM виявилася не монополістом у випуску розроблених нею комп'ютерів, а однієї із сотень конкуруючих фірм, кожна з яких прагне зробити комп'ютери швидше, продуктивніше, надійніше, і, природно, дешевше.

7. Характеристика різних поколінь еом

Усі етапи розвитку ЕОМ умовно ділять на покоління, які змінюють одне одного. Кожне покоління визначається сукупністю елементів, з яких будували обчислювальні машини, − елементною базою. Зміна елементної бази була причиною зміни параметрів устаткування, логічної організації і програмного забезпечення ЕОМ. З кожним новим поколінням збільшувалась швидкодія, зменшувались споживана потужність і маса ЕОМ, підвищувалась їх надійність. При цьому зростали "інтелектуальні" можливості машин – здатність "розуміти" людину і забезпечувати їй ефективні засоби для використання ЕОМ, можливість перевірки стану автоматизації введення програми.

ЕОМ першого покоління − це машини, основними деталями яких були електронні лампи. Ці машини розробляли до початку 60-х років. Вони мали порівняно невелику швидкодію, значні габарити і масу, споживали багато електроенергії, їх функціональні можливості були обмежені. Основний недолік машин першого покоління − низька надійність, зумовлена невисокою надійністю електронних ламп. Ця обставина гальмувала розширення можливостей машин, бо, щоб збільшити їх, треба було ускладнювати конструкцію машин і, отже, збільшувати кількість ламп.

Застосування напівпровідникових приладів дало можливість значно підвищити надійність ЕОМ, зменшити їх масу, габарити та споживану потужність. Напівпровідникові елементи – транзистори, були основою ЕОМ другого покоління. Ці ЕОМ порівняно з ЕОМ першого покоління мали великі обчислювальні можливості і швидкодію.

Вимоги надійності, компактності, технологічності сприяли створенню елементної бази ЕОМ − інтегральних мікросхем (ІМС). Їх виконують на кристалах кремнію. Ці машини містять усю сукупність напівпровідникових приладів (до кількох сотень), конденсаторів, резисторів і зв'язків між ними. З появою інтегральних схем почалися розробки ЕОМ третього покоління, які характеризуються розширеним набором різного устаткування для введення, виведення і зберігання інформації.

ЕОМ четвертого покоління почали розробляти в 80-х роках, їх елементна база − великі інтегральні схеми (ВІС), в яких на одній пластинці напівпровідника налічується кілька сотень тисяч елементів. Розміри ВІС не перевищують кількох сантиметрів. Застосування таких схем підвищує надійність ЕОМ і дає можливість збільшити їх швидкодію до кількох десятків мільйонів операцій за секунду. ЕОМ четвертого покоління − це потужні обчислювальні комплекси, об'єднані в єдині центри і з'єднані з численними абонентами сучасними лініями зв'язку.

ЕОМ п'ятого покоління почали розробляти в 90-х роках, їх елементна база основана на використанні мікропроцесорів.

В табл. 1.2. показано, як змінювалась ємність та швидкодія ЕОМ різних поколінь.

Таблиця 1.2

Ємність та швидкодія ЕОМ різних поколінь

Покоління	Роки	Швидкодія, к-ть операцій за секунду	Ємність, байт
І	1950-1960	103	103
ІІ	1960-1970	105	105
ІІІ	1970-1980	107	107
IV	1980-1990	109	109
V	1990-2000	1011	1011

Отже, сьогодні на службі в людини є надійний помічник, котрий може допомогти йому в плаванні інформаційними морями − це комп'ютер. Комп'ютер виконує складні обчислення, допомагає розв'язувати інженерні та економічні задачі. Щоб вручну відтворити його кількасекундну роботу, людині потрібні роки. Одержану інформацію можна записувати на магнітні або оптичні носії, де вона може зберігатися тривалий час. На таких носіях нагромаджують дані, наприклад, про результати переписів населення, про робітників і службовців підприємств, вміст книгосховищ бібліотек, архівів. За допомогою комп'ютерів нараховують зарплату, здійснюють банківські операції, контролюють виробничі процеси, лікують хворих, навчають студентів.

Питання для самоконтролю студентів

1. Поняття про інформацію.

2. Основні форми подання інформації.

3. Властивості інформації.

4. Кодування інформації.

5. Вимір кількості інформації.

6. Системи числення, додавання в різних системах числення.

7. Переведення числа з однієї системи числення в іншу.

8. Історія розвитку інформатики.

9. Історія розвитку ЕОМ.

10. Принцип фон Неймана.

11. Принципи роботи комп’ютера.

12. Поява ПК.

13. Принцип відкритої архітектури.

14. Характеристика різних поколінь ЕОМ.