Колонки

Колонки (рис. 2.14) призначаються для виводу звукових сигналів ( прослуховування музики). Акустична система може включати в себе від двох до шести колонок (з окремим сабвуфером для створення низьких частот), але, обираючи колонки, необхідно враховувати, що їх використання повинна підтримувати звукова карта ПК користувача.

Рис. 2.14. Колонки

5. Пристрої збереження даних

Необхідність у зовнішніх пристроях збереження даних виникає у двох випадках:

• коли на обчислювальній системі обробляється більше даних, ніж можна розмістити на базовому твердому диску;

• коли дані мають підвищену цінність і необхідно виконувати регулярне резервне копіювання на зовнішній пристрій (копіювання даних на твердому диску не є резервним і тільки створює ілюзію безпеки).

У даний час для зовнішнього збереження даних використовують кілька типів пристроїв, що застосовують магнітні або магнітооптичні носії.

Стримери

Стримери − це нагромаджувачі на магнітній стрічці. Їх відрізняє порівняно низька ціна. Недоліками стримерів є мала продуктивність (вона пов'язана, насамперед, з тим, що магнітна стрічка − це пристрій послідовного доступу) і недостатня надійність (на стрічки стримерів має місце підвищене механічне навантаження, і вони можуть фізично виходити з ладу).

ZIP-нагромаджувачі

ZIP -нагромаджувачі випускаються компанією Iomega, що спеціалізується на створенні зовнішніх пристроїв для збереження даних. Пристрій працює з дисковими носіями, які за розміром не набагато перевищують стандартні гнучкі диски і мають ємність 100/250/750 Мбайт. ZIP-нагромаджувачі випускаються у внутрішньому і зовнішньму виконанні. У першому випадку їх підключають до контролера твердих дисків материнської плати, а в другому − до стандартного рівнобіжного порту, що негативно поз-начається на швидкості обміну даними.

Нагромаджувачі HiFD

Основним недоліком ZIP -нагромаджувачів є відсутність їхньої сумісності зі стандартними гнучкими дисками 3,5 дюйми. Такою сумісністю володіють пристрої HiFD компанії Sony. Вони дозволяють використовувати як спеціальні носії ємністю 200 Мбайт, так і звичайні гнучкі диски. В даний час поширення цих пристроїв стримується підвищеною ціною.

Нагромаджувачі JAZ

Цей тип нагромаджувачів, як і ZIP -нагромаджувачі, випускається компанією Iomega За своїми характеристиками JAZ наближається до твердих дисків, але на відміну від них є змінним. У залежності від моделі нагромаджувача на одному диску можна розмістити 1 або 2 Гбайт даних.

Магнітооптичні пристрої

Ці пристрої одержали широке поширення в комп'ютерних системах високого рівня завдяки своїй універсальності. З їхньою допомогою вирішуються задачі резервного копіювання, обміну даними і їхнього нагромадження. Однак досить висока вартість приводів і носіїв не дозволяє віднести їх до пристроїв масового попиту.

6. Пристрої обміну даними

Модем

Пристрій, призначений для обміну інформацією між віддаленими комп'ютерами за каналами зв'язку, прийнято називати модемом (Модулятор + Демодулятор). При цьому під каналом зв'язку розуміють фізичні лінії (провідні, оптоволоконні, кабельні, радіочастотні), спосіб їхнього використання і спосіб передачі даних (цифрові або аналогові сигнали). У залежності від типу каналу зв'язку пристрої прийому-передачі підрозділяють на радіомодеми, кабельні модеми та інші. Найширше застосування знайшли модеми, орієнтовані на підключення до телефонних каналів зв'язку.

Цифрові дані, що надходять у модем з комп'ютера, перетворюються в ньому шляхом модуляції відповідно до обраного стандарту (протоколом) і направляються в телефонну лінію. Модем-приймач, що розуміє даний протокол, здійснює зворотне перетворення (демодуляцію) і пересилає відновлені цифрові дані у свій комп'ютер. У такий спосіб забезпечується зв'язок між комп'ютерами й обмін даними між ними. Зв'язок між ПК з використанням телефонної мережі, показано на рис. 2.15.

Рис. 2.15. Зв'язок між ПК з використанням телефонної мережі

До основних споживчих параметрів модемів відносяться:

• продуктивність (біт/с);

• підтримувані протоколи зв'язку і корекції помилок;

• шинний інтерфейс.

Від продуктивності модему залежить обсяг даних, які передаються в одиницю часу. Від підтримуваних протоколів залежить ефективність взаємодії даного модему із суміжними модемами (імовірність того, що вони вступлять у взаємодію один з одним при оптимальних настроюваннях). Від шинного інтерфейсу залежить простота установки і настроювання модему.

Модеми давно стали невід'ємною частиною сучасного ПК. Більш того, сучасні модеми − це не тільки зв'язок між ПК і всесвітньою павутиною, але і АОН, автовідповідач, голосова поштова скринька.

Перші модеми були аналоговими і їх головна задача була в перетворенні цифрових даних ПК в звуковий формат, в якому телефонними лініями передається голос. Сьогодні існують технології, які позбавляють від необхідності перетворювати сигнал з цифрової форми в аналогову і навпаки. Вони дозволяють істотно збільшити швидкість обміну даними. Наприклад, ISDN − мережа з інтегрованим пакетом послуг − дозволила в 2 рази збільшити швидкісний бар’єр аналогових модемів (56 Кб/с) і поєднати передачу голосу і даних. Високошвидкісні xDSL, кабельні і супутникові технології сьогодні зробили можливим не тільки передачу голосу по мережі, але й трансляцію радіо- і телепрограм.

Останні кілька років домінують серед виробників зовнішній модем (рис. 2.17), який є окремим пристроєм, що підключається до вільного порту ПК. Але поряд із зовнішніми модемами існують внутрішні модеми (рис. 2.16). Цей пристрій виконаний у вигляді плати, яка встановлюються в ПК так само, як звукова або відеокарта. Серед таких пристроїв є повні аналоги зовнішніх модемів, але найбільш поширені так звані безконтроллерні модеми, в яких на платі встановлений лише сигнальний процесор, а функції контролера виконує процесор ПК. Існують і повністю програмні модеми (безчіпові), в яких є лише аналоговий перетворювач і реле набору номера, всі інші елементи реалізовано програмно.

Не можна сказати, що внутрішні модеми гірші за зовнішні − при потужності сучасних комп'ютерів внутрішні модеми використовують незначну кількість ресурсів процесора і пам'яті, а на деяких цифрових лініях внутрішній модем може бути більш вигідним, так як він дешевший.

Рис. 2.16. Внутрішній модем Рис. 2.17. Зовнішній модем

При виборі зовнішнього чи внутрішнього модему треба враховувати:

1. якість зв'язку, що надає телефонна мережа;

2. потужність ПК.

Якщо якість зв'язку не дуже добра, то краще обрати зовнішній модем. При виборі внутрішнього модему треба врахувати потужність ПК користувача, вона повинна бути досить високою.

Питання для самоконтролю студентів

1. Склад ПК.

2. Структура та вміст системного блоку.

3. Накопичувачі на гнучких магнітних дисках.

4. Накопичувачі на жорсткому диску.

5. Накопичувачі на лазерних дисках.

6. Клавіатура, види клавіатури, складові частини клавіатури, призначення службових клавіш.

7. Види та прицип дії маніпуляторів.

8. Види та прицип дії сканерів.

9. Види та прицип принтерів.

10. Монітор, види моніторів, правила роботи з ними.

11. Пристрої збереження даних.

12. Пристрої обміну даними.