- •Міністерство освіти і науки україни черкаський державний бізнес-коледж
- •Інформатика та комп’ютерна техніка
- •Передмова
- •Інформація та інформаційні процеси. Історія розвитку еом
- •Поняття про інформацію, властивості інформації
- •Кодування інформації
- •Вимір кількості інформації
- •Системи числення
- •Історія розвитку інформатики, еом
- •Історія розвитку еом
- •Принцип фон Неймана
- •Принципи роботи комп'ютера
- •Поява персональних комп'ютерів
- •Поява ibm pc
- •Принцип відкритої архітектури
- •Розвиток комп'ютерів ibm pc
- •Характеристика різних поколінь еом
- •Конфігурація комп’ютерної системи. Інформаційна система
- •Склад персонального комп'ютера
- •Системний блок
- •Материнська плата
- •Процесор
- •Характеристики мікропроцесорів
- •Відеокарта (відеоадаптер)
- •Звукова карта
- •Зовнішні носії даних
- •Накопичувачі на гнучких магнітних дисках
- •Накопичувачі на жорсткому диску
- •2.2.3. Накопичувачі на лазерних дисках
- •Пристрої вводу даних
- •Клавіатура
- •Клавіатура складається з кількох частин:
- •Призначення службових клавіш
- •2.3.2. Миша
- •2.3.3. Джойстик
- •2.3.4. Пристрої введення графічних даних
- •Планшетні сканери
- •Ручні сканери
- •Барабанні сканери
- •Сканери форм
- •Штрихи-сканери
- •Графічні планшети (дигитайзери)
- •Цифрові фотокамери
- •Пристрої виводу даних
- •Принтери Матричні принтери
- •Світлодіодні принтери
- •Струминні принтери
- •Плотери
- •Лазерні принтери
- •Колонки
- •Пристрої збереження даних
- •Стримери
- •Пристрої обміну даними
- •Програмне забезпечення
- •Програмне забезпечення пк
- •Файли, каталоги
- •Д окумент.Doc
- •Основи роботи з дисками Вільне місце на диску
- •Форматування дискети
- •Копіювання дисків
- •Дефрагментація диска
- •Перевірка диска
- •Відновлення інформації на диску
- •Графічний редактор Paint
- •Призначення та структура вікна графічного редактора
- •Завантаження Paint
- •Основні інструменти панелі інструментів
- •Створення малюнків
- •Введення і форматування тексту
- •Робота з кольором
- •Обробка виділених фрагментів малюнка
- •Зміна вигляду малюнка на екрані
- •Бази даних субд
- •Загальні поняття
- •Інформаційно-пошукова система
- •Призначення субд
- •Основні функції, що реалізуються субд
- •Основні об'єкти бази даних
- •Проектування бази даних
- •Створення бази даних Створення «порожньої» бази даних
- •Приклад створення структури таблиць бази даних
- •Первинний ключ
- •Створення первинного ключа
- •Зберігання структури таблиці
- •Введення даних у режимі «Таблица»
- •Редагування таблиці
- •Копіювання і переміщення даних
- •Відміна виконаних дій
- •Зв'язування таблиць Створення зв'язків між таблицями
- •Виконання підстановок
- •Впорядкування та пошук даних Впорядкування (сортування) даних
- •Впорядкування даних проводиться таким чином:
- •Пошук даних за зразком
- •Пошук і заміна даних
- •Фільтри Створення фільтра
- •Знищення фільтра
- •Використання фільтра за виділеним зразком
- •Використання простих фільтрів
- •Використання розширеного фільтра
- •Збереження фільтра
- •Форми Створення форми
- •Перехід в режим Конструктора
- •Редагування форми
- •Оформлення форми
- •Створення звіту
- •Редагування і оформлення звіту
- •Друкування звіту
- •Обробка звіту за допомогою Word або Ехсеl
- •Запити Створення запиту
- •Створення простого запиту
- •Виконання і збереження запиту
- •Запит з параметрами
- •Створення перехресного запиту.
- •Штучний інтелект. Експертні системи
- •Штучний інтелект
- •Експертні системи
- •Типова структура експертної системи
- •8.1. Підготовка PowerPoint до роботи
- •Представлення інформації на екрані
- •8.3. Створення презентацій
- •Створення презентації за допомогою майстра автозмісту
- •Створення презентації на основі існуючого Word-документа
- •Створення презентації на основі шаблона оформлення
- •Вибір шаблона оформлення
- •Редагування та форматування презентації
- •Настройка анімації та часу
- •8.4. Вставка номера слайда та дати
- •Підсумковий слайд
- •Підготовка до проведення презентації
- •Список рекомендованої літератури:
- •Про автора
- •Ковальська Наталія Володимирівна інформатика та комп’ютерна техніка
- •Редактор н. А. Азьмук
- •18028, М. Чекраси, вул. Смілянська, 2
Штучний інтелект. Експертні системи
Штучний інтелект
Системи штучного інтелекту − це комп'ютерні системи, що грунтуються на моделюванні діяльності людського мозку.
Основні напрямки розвитку систем штучного інтелекту:
машинний зір, розпізнавання об'єктів;
сприйняття природних мов, машинний переклад;
шахові програми;
експертні системи.
Під штучним інтелектом розуміють область інформатики, завданням якої є моделювання інтелекту людини штучними засобами. Це програми, які примушують комп'ютер міркувати і діяти подібно людині, наприклад, спілкуватися природною мовою при встановленні медичного діагнозу.
Дослідження в області штучного інтелекту сягають своїми коренями далекого минулого. Природу знань і природу міркувань вивчали Аристотель, Платон і Сократ, але власна історія штучного інтелекту почалася вже в наш час.
Засновником робіт у цій області вважається Норберт Вінер. Під час Другої світової війни він брав участь у створенні систем керування вогнем зенітних гармат. Він зробив стрільбу по літаку ворога більш ефективною завдяки використанню принципу зворотного зв'язку: напрямок гармат постійно змінювався відповідно до зміни курсу літака, що летить.
Принцип зворотного зв'язку використовується живими організмами для пристосування до навколишнього середовища і досягнення своєї мети. Вінер писав: «Усі машини, що претендують на «розумність», повинні мати здатність йти до визначеної мети і пристосовуватися, тобто навчатися».
Термін «штучний інтелект» увів Джон Маккартні, професор Стенфордського університету. Перша програма, що доводила теореми в символьній логіці, з'явилася в 1956 р. в інституті Карнегі (США).
Одним з найважливіших механізмів рішення задач штучного інтелекту є евристика (спеціальні методи скорочення великої кількості перебирань). Евристики були використані при символьному доказі теорем.
Пізніше, у 60-і роки, було доведено, що більшість людських міркувань може бути представлена за допомогою правил виду «ЯКЩО умова, ТО виконання дій».
Дослідження в області штучного інтелекту привели до створення науки, що називається кібернетикою. У перекладі з грецького слово «кібернетика» означає «кермовий».
Кібернетика − це наука про загальні закономірності процесів керування і передачі інформації в живих і неживих організмах.
Суть кібернетики, виходячи з міркувань Норберта Вінера, складається з трьох концепцій:
навчання про зворотні зв'язки;
навчання про інформацію;
комп'ютер.
Вагомим практичним результатом у цій області є створення експертних систем.
Експертні системи
Експертна система − це набір програм, який виконує функції експерта при вирішенні задач у певній предметній області. Експертна система, як і експерт-людина, у процесі своєї роботи оперує із знаннями. Знання про предметну область, необхідні для роботи експертної системи, певним чином формалізовані і представлені в пам'яті комп'ютера у вигляді бази знань, яка може змінюватись і доповнюватися у процесі розвитку системи.
Експертні системи здатні самостійно давати поради або здійснювати вирішення поставлених задач, проводити аналіз, давати консультацію. Вони орієнтовані на вирішення задач, які потребують проведення експертизи людиною-експертом. На відміну від прикладних програм, які використовують процедурний аналіз, експертні системи вирішують задачі у вузькій предметній області на основі дедуктивних міркувань. Такі системи у більшості випадків здатні знайти вирішення задач, які неструктуровані і погано визначені. В експертних системах комп'ютер працює в основному не з числовими, а з символьними даними і логічними міркуваннями.
Головною перевагою експертних систем є можливість накопичення знань і зберігання їх тривалий час. На відміну від людини, до будь-якої інформації експертні системи підходять об'єктивно, що покращує якість експертизи. Під час вирішення задач, які потребують обробки великого об'єму інформації, можливість виникнення помилки є малою.
Потреба в експертних системах виникне коли:
немає можливості залучення спеціалістів найвищої кваліфікації з багатим досвідом вирішення подібних проблем;
доводиться часто і швидко вирішувати однотипні задачі експертного характеру, які відрізняються, в основному, вхідними даними;
необхідно отримати для користування чужі знання з уже створеної експертної системи;
необхідно залишити цінні знання і досвід своїх висококласних спеціалістів.
Основними відмінностями експертних систем від інших програмних продуктів є використання не тільки даних, але і знань, а також спеціального механізму формування рішень і нових знань на основі існуючих. Знання в експертній системі подаються у такій формі, яка може бути легко оброблена на комп'ютері. В експертну систему закладено алгоритм обробки знань, а не алгоритм вирішення задачі, що може привести до одержання такого результату під час вирішення конкретної задачі, який не був передбачений. Більше того, алгоритм обробки знань заздалегідь невідомий і будується по ходу вирішення задачі на основі евристичних правил. Вирішення задачі експертною системою супроводжується зрозумілими користувачеві поясненнями, якість отриманих результатів зазвичай є не гіршою, або навіть кращою від результатів, досягнутих спеціалістами.
У системах, побудованих на знаннях, правила, за якими вирішуються проблеми в конкретній предметній області, зберігаються у базі знань. Проблеми ставляться перед системою у вигляді сукупності фактів, які описують певну ситуацію. За допомогою баз знань система намагається дати висновок на основі цих фактів.
Якість експертної системи визначається розміром і якістю бази даних. Система функціонує в циклічному режимі:
вибір (запит) даних;
спостереження;
інтерпретація результатів;
засвоєння нової інформації;
висунення за допомогою правил тимчасових гіпотез;
вибір нової порції даних.
Такий процес продовжується до моменту отримання інформації, достатньої для кінцевого висновку.
Експертні системи − це системи, що містять поняття й об'єкти в даній предметній області і призначені для моделювання чи імітації поводження досвідчених фахівців-експертів у даній предметній області.
Така система повинна мати наступний перелік характеристик:
здатність міркувати при неповних і суперечливих даних;
здатність пояснювати міркування зрозумілою мовою;
можливість нарощування бази знань;
на виході експертна система повинна видавати пораду - не таблицю чи цифрову картинку, а чітку пораду;
вона повинна бути економічно вигідна.
Уже сьогодні ці програми використовуються в найрізноманітніших галузях діяльності людини. Вони застосовуються в першу чергу в тих областях, в яких знання, задачі і їхні рішення не можна описати у вигляді чітких правил, а саме: в машинобудуванні, обчислювальній техніці, інформатиці, медицині, біології, геології, ядерній енергетиці, ядерній фізиці, економіці, історії, військовій справі. Ці системи, як правило, використовуються фахівцями високого класу як допоміжне джерело інформації. В міру поширення таких систем до них зможуть звертатися і менш кваліфіковані люди. Дуже часто навчальні програми в різних областях також засновані на базі експертних систем.
Виділяють 6 класів задач, для яких створюються експертні системи:
аналіз вхідних даних для пошуку подібної ситуації в базі знань;
діагностика (визначення місця і характеру дефектів в машинах і механізмах, розпізнавання хвороб у людей і живих істот);
спостереження за ходом подій з метою виявлення критичних ситуацій;
прогнозування;
планування;
проектування об'єктів, що відповідають заданим вимогам.
За своїм призначенням експертні системи можна розділити на:
консультаційні системи − для одержання кваліфікованих порад;
дослідницькі системи − для вирішення наукових задач;
керуючі системи − для автоматизації керування.
За складністю й обсягом знань експертні системи розділяються на:
неглибокі чи прості − містять кілька сотень фактів і правил, фактів значно більше, ніж правил, причому правила короткі;
глибокі − характеризуються великим обсягом даних і більш довгими правилами.
Щоб бути ефективною, експертна система необов'язково повинна бути глибокою. Так, одна з найвідоміших у світі консультаційних систем Mycin, призначена для медичних цілей, є неглибокою. В даний час одержали поширення також наступні програмні пакети:
Oncocyn − діагностика та лікування хворих на рак;
PUFF − діагностика захворювань легенів;
Prospector − точне визначення місця розташування нафти і молібдену та ін.