- •Логістика
- •Методичні рекомендації до вивчення дисципліни……………………13
- •Приклад побудови завдання для модульного контролю знань……...138
- •Загальне підсумкове оцінювання знань студентів з дисципліни……143 Вступ
- •Навчальна програма дисципліни Модуль і. Теоретичні основи логістики
- •Модуль іі. Функціональні галузі логістики
- •Тематичний план дисципліни
- •Технологічна карта тематичного плану дисципліни
- •Література Основна
- •Додаткова
- •Тести для самоперевірки знань:
- •1.2. Об’єкти логістичного управління
- •Інформаційні потоки це потоки логістичної інформації (тобто дані, що необхідні для забезпечення процесу управління логістичної системою підприємства).
- •Поняття матеріального, інформаційного та фінансового потоків, їх характеристика.
- •Структура логістичного продукту.
- •Література Основна
- •1.3. Концепції та види логістики
- •Питання для самостійного опрацювання
- •Тести для самоперевірки знань:
- •Література Основна
- •Додаткова
- •1.4. Методологія та наукова база логістики
- •Література Основна
- •Додаткова
- •1.5. Логістика закупівель та розміщення замовлень
- •1) Пошук потенційних постачальників:
- •Практичне заняття 1
- •Завдання 2
- •Тести для самоперевірки знань
- •Література Основна
- •Додаткова
- •1.6. Виробнича логістика
- •Практичне заняття 2 Оптимізація логістичних витрат при виготовленні проодукції Завдання 1
- •Практичне заняття 3 оптимізація логістичних потоків при виконанні технологічних операцій Завдання 1
- •Завдання 2
- •Тести для самоперевірки знань
- •Література Основна
- •Модуль іі. Функціональні галузі логістики
- •2.1. РозподІльча логістика
- •Практичне заняття 4 проектування логістичних розподільчих систем Завдання 1
- •Завдання 2 Які методи розподілу – інтенсивний, селективний, ексклюзивний необхідно обрати для таких товарів?
- •Завдання 3
- •Завдання розв’язується за методом ланцюгових підстановок. Тести для самоперевірки знань
- •Література Основна
- •Додаткова
- •2.2. Транспортна логістика
- •Практичне заняття 5 вибір транспортних засобів Завдання 1
- •Обґрунтуйте рішення щодо вибору виду транспорту в системі постачання заводу залізобетонних виробів. Методичні рекомендації
- •Загальні витрати системи постачання заводу залізобетонних виробів
- •Тести для самоперевірки знань
- •Література Основна
- •Додаткова
- •2.3. Інформаційна логістика
- •Література Основна
- •2. 4. Логістика запасів
- •Сутність системи управління запасами із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня:
- •Сутність системи управління запасами “мінімум-максимум”:
- •Практичне заняття 6 аналіз витрат на замовлення та утримання запасів Завдання 1
- •Завдання 2 Вихідні дані на товарно-матеріальні запаси:
- •Можлива затримка поставки (т2), днів – 1.
- •Система з фіксованим обсягом партії замовлення
- •Система з фіксованим періодом перевірки рівня запасу
- •Знижка на закупівлю продукції
- •Обмежений термін зберігання товару
- •Тести для самоперевірки знань
- •Література Основна
- •Додаткова
- •2.5. Логістична організація складських процесів
- •1. Постачання та контроль поповнення запасів.
- •2. Розвантаження та приймання вантажів:
- •6. Транспортування та експедиція товару, яка здійснюється:
- •Практичне заняття 7 організація логістичного процесу на складі Завдання 1
- •Тести для самоперевірки знань
- •Література Основна
- •2.6. Логістичний сервіс
- •Основні принципи логістичного сервісу:
- •2. Основні принципи логістичного сервісу.
- •Тести для самоперевірки знань
- •Додаткова
- •Система нарахування балів за видами навчальної роботи
- •Шкала нарахування балів у розрізі тем і видів занять
- •Модуль іі
- •Приклад побудови завдання для модульного контролю Тест
- •Перелік питань для підготовки до екзамену
- •Зразок екзаменаційного білету
Система з фіксованим періодом перевірки рівня запасу
У системах із періодичною перевіркою періодом функціонування T вважається інтервал між двома послідовними перевірками. Замовлення на поповнення запасу подається в момент перевірки, якщо попит за попередній період функціонування відмінний від нуля.
Розглядаються наступні моделі управління запасами при періодичних перевірках:
<R,T> – модель, заснована на R-стратегії: у момент перевірки замовляється партія, що доводить фіктивний рівень запасів (тобто сума наявного запасу та замовленого) до рівня R;
<R, r, T> – модель, заснована на Rr-стратегії: замовлення на поповнення запасу до рівня R подається, якщо в момент перевірки фіктивний рівень запасів у системі менше або дорівнює r;
<n, r, T> – модель, заснована на nQ-стратегії: замовлення на поповнення запасу подається, якщо в момент перевірки фіктивний рівень запасів у системі менше або дорівнює r. Об’єм партії замовлення кратний деякій фіксованій величині Q, n – найбільше ціле число, для якого фіктивний рівень запасів після подачі замовлення виявляється меншим або рівним R = r + Q.
Залежно від характеру товару й ступеня лояльності споживача можна виділити два типи реакції покупця на дефіцит. У першому випадку незадоволені вимоги стають на облік, тобто покупець погоджується почекати поставки товару (рис. 2.13). У другому випадку незадоволені вимоги губляться, тобто покупець задовольняє потребу у відсутньому товарі з іншого джерела (рис. 2.14).
Рис. 2.13. Рівень запасу в системі з урахуванням незадоволених вимог:
s – число вимог, зареєстрованих до моменту поставки; T1 – час, протягом якого надійдуть вимоги на (Q-s) одиниць; Т2 – час, коли вимоги стають на облік.
Середні річні витрати (TCU) і оптимальний розмір замовлення (Q*) визначаються за наступними формулами:
де λ – інтенсивність попиту.
Графічно поводження системи із втратою незадоволених вимог представлено на рис. 2.14.
Рис. 2.14. Рівень запасу в системі із втратою незадоволених вимог:
T’ – час, протягом якого незадоволені вимоги губляться.
Середні витрати й оптимальний розмір замовлення визначаються за формулами:
Часто в системах управління запасами передбачається, що частина запасу губиться, а частина – враховується. Для цього вводиться коефіцієнт β – частка незадоволеного попиту, що може бути врахована.
Знижка на закупівлю продукції
Знижка на розмір замовлення буває двох видів:
«Оптова»
знижка поширюється на кожну одиницю
закуповуваного товару залежно від
загального обсягу партії. Для системи
з «оптовою» знижкою при розмірі закупівлі
рівному
,
ціна товару для кожної одиниці партії
дорівнює Ci,
причому Ci+1
< Ci.
Середні річні витрати визначаються як:
Графічно середні річні витрати представлені на рис. 2.15.
Рис. 2.15. Середні річні витрати при оптовій знижці
Для визначення оптимального розміру партії використовується наступний алгоритм:
обчислюється
.
Якщо
то
– оптимально;
якщо
то
обчислюється
Якщо
то TCU(Qn−1)
порівнюється з TCU(qn−1),
і мінімум з них відповідає оптимальному
розміру замовлення;якщо Qn−1 < qn−2, то обчислюється Qn−2. Якщо
,
то TCU(Qn−2)
порівнюється з TCU(qn−3)
і TCU(qn−1),
і мінімум з них відповідає оптимальному
розміру замовлення;обчислення тривають доти, доки не перебуває мінімум. Потрібно не більше n кроків.
Диференціальна знижка поширюється на кожну наступну одиницю закуповуваного товару, що перевищує певний обсяг замовлення.
Диференціальна
знижка полягає в тому, що якщо розмір
замовлення коливається від 1 до q1,
то вартість одиниці виробу складе
при
розмірі замовлення від q1
+
1
до q2
вартість складе
для q1
одиниць товару й c1
для
(Q
– q1)
одиниць товару.
Середні
річні витрати при
визначаються за наступною формулою:
де
Ri
–
витрати на закупівлю
qi
одиниць виробу,
Графік середніх річних витрат зображений на рис. 2.16.
Рис. 2.16. Середні річні витрати при диференціальній знижці
Для обчислення Q оптимального використовується наступний алгоритм:
обчислюються значення Q(i):
для значень Q(i), що задовольняють умові
визначається значення TCU(Q(i));оптимальним буде Q(i), що відповідає мінімальним витратам.
