Сутність системи управління запасами із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня:

- використовується в умовах значних коливань споживання (ресурсів);

• вхідним параметром є період часу між замовленнями;

• замовлення подаються у встановлені моменти часу за умови досягнення граничного рівня запасів;

• якщо розмір запасу знижується до мінімального рівня раніше настання терміну подачі чергового замовлення, то здійснюється позачергове замовлення; в інший час дана система функціонує як система з фіксованою періодичністю замовлення;

• замовлення поділяються на планові (робляться через задані інтервали часу) та додаткові (якщо наявність запасів досягає граничного рівня);

• підрахунки розміру замовлення ґрунтуються на прогнозованому рівні споживання до моменту надходження замовлення на склад.

Перевага системи  виключення нестачі ресурсів для логістичної системи.

Недолік  додаткові витрати на організацію моніторингу стану величини запасів.

Зазначена система застосовується у наступних випадках:

• умови постачання дозволяють варіювати розмір замовлення;

• втрати від можливого дефіциту порівняно незначні.

Сутність системи управління запасами “мінімум-максимум”:

- використовується в ситуації, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення замовлення досягають втрат від дефіциту запасів;

• використовується сталий інтервал часу між замовленням;

• замовлення виникають, коли запаси на складі виявилися рівними або меншими мінімального рівня;

• розмір замовлення розраховується так, щоб постачання поповнило запаси до максимального рівня.

Сутність системи оперативного управління запасами  через певні проміжки часу приймається рішення “замовляти” (і яку кількість ресурсів) чи не “замовляти”.

Метод АВС  спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає у розбитті номенклатури товарів на три нерівних частини.

Для проведення АВС-аналізу необхідно:

• встановити вартість кожного товару (за закупівельними цінами);

• розташувати товару у порядку зменшення ціни;

• знайти дані про кількість товарів та витрати на їх придбання;

• розбити товари на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання.

Залежно від витрат товарні запаси поділяють на три групи  А, В, С за їх питомою вагою до загальних витратах на придбання.

Група “А”  найдорожчі товари, на частину яких припадає 75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної кількості товарів, що зберігаються.

Група “В”  середні за вартістю товари. Їх частина у загальній сумі запасів складає 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси становлять 30-40% продукції, що зберігаються.

Група “С”  найдешевші товари. Вони складають 5-10% виробів, що зберігаються, і 40-50% від загальної кількості продукції, що зберігається.

У процесі аналізу XYZ асортимент поділяють на три групи залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування.

Група “Х”  товари, попит на який рівномірний (чи може незначним чином коливаються), а обсяги реалізації  прогнозуються.

Група “Y”  товари, попит на які коливається, зокрема, товари із сезонним характером споживання, а можливості прогнозування попиту  середні.

Група “Z”  товари, попит на які виникає епізодичного, через що прогнозувати обсяги їх реалізації складно.

Для віднесення товарів до певної групи використовують коефіцієнт варіації попиту (V):

,

де x_i  і-те значення попиту за оцінюваною позицією;

х  середнє значення попиту за оцінюваною позицією за період п;

п  величина періоду, за який зроблено оцінку.

Товари поділяються на наступні групи:

• група Х  0% ≤ V ≤ 10%;

• група Y  10% ≤ V ≤ 25%;

• група Z  25% ≤ V ≤ ∞.

	А	В	С
Х-матері-ал	Висока споживча вартість	Середня споживча вартість	Низька споживча вартість
	Високий ступінь надійності прогнозу споживання	Високий ступінь надійності прогнозу споживання	Високий ступінь надійності прогнозу споживання
Y-матері-ал	Висока споживча вартість	Середня споживча вартість	Низька споживча вартість
	Середній ступінь надійності прогнозу споживання	Середній ступінь надійності прогнозу споживання	Середній ступінь надійності прогнозу споживання
Z-матері-ал	Висока споживча вартість	Середня споживча вартість	Низька споживча вартість
	Низький ступінь надійності прогнозу споживання	Низький ступінь надійності прогнозу споживання	Низький ступінь надійності прогнозу споживання

Рис. 2.11. Комбінація АВС- і XYZ- аналіз