Література Основна

1. Глогусь О. Логістика: Навч. посібник.  Тернопіль: Економічна думка, 1998.  166 с.

2. Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посібник.  К.: КНЕУ, 2000.  148 с.

3. Крикавський Є.В. Логістика (для економістів): Підручник.  Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська політехніка», 2004.  448 с.

4. Пономарьова Ю.В. Логістика: Навч. посібник.  К.: Центр навча­льної літератури, 2003.  192 с.

Додаткова

2. Васелевський М., Патара Р. Інформація та паузи в логістичних системах: Монографія. - Львів: Видавництво Нац. Університету «Львівська політехніка», 2001.- 272 с.

3. Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / Под ред. В.И. Сергеева.- М.: ИНФРА – М, 2006.- 976 с.

4. Мате Э., Тискье Д. Логистика / Пер. с фр.  Изд-е 5-е.  М.: Олма-Пресс Инвест, 2003.  128 с.

5. Родкина Т.А. Информационная логистика.  М.: Экзамен, 2001.  288 с.

2. 4. Логістика запасів

Мета вивчення: з’ясувати суть матеріальних запасів та їх види. Мотивація формування за­пасів і причини їх створення. Проаналізувати систему управління матеріальними запа­сами. Набути навички в застосуванні АВС та XYZ – аналізу в управлінні матеріальними запасами.

Матеріальні запаси  це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва і обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання.

Причини створення матеріальних запасів:

• ймовірність порушення встановленого графіка постачання;

• можливість коливання попиту;

• сезонні коливання виробництва окремих видів товарів;

• спекуляція (на товари, ціна на які буде зростати);

• витрати, пов'язані з оформленням замовлення;

• можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу;

• можливість негайного обслуговування покупців;

• зведення до мінімуму простоїв у виробництві через відсутність запчастин.

Матеріальні запаси класифікуються за різними ознаками:

1. За місцем продукції у логістичному ланцюгові:

• запаси матеріальних ресурсів;

• запаси незавершеного виробництва;

• запаси готової продукції;

• запаси тари;

• запаси зворотної продукції.

2. По відношенню до базисних логістичних активностей:

• запаси у постачанні;

• виробничі запаси;

• товарні (збутові) запаси;

• супутні матеріальні запаси.

3. По відношенню до комплексних логістичних активностей:

• складські запаси;

• товарні запаси (запаси, що знаходяться у дорозі);

• запаси вантажопереробки.

4. За функціональним призначенням (стосується виробничих і товарних запасів):

• поточні (регулярні) запаси;

• страхові (гарантійні) запаси (призначені для безперервного постачання споживача за непередбачених обставин);

• підготовчі (буферні) запаси (при прийманні, оформленні, завантаженні, розвантаженні тощо);

• сезонні запаси (що враховують зміну сезонного попиту чи характеристику виробництва);

• запаси просування готової продукції (що здатні задовольнити можливе різке збільшення попиту на готову продукцію чи розгорнути широкомасштабну рекламу);

• спекулятивні запаси (які створюються з метою захисту від можливого підвищення цін на матеріальні ресурси);

• застарілі (неліквідні) запаси.

5. По відношенню до ланки логістичного ланцюга або логістичних посередників:

• запаси у постачальників;

• запаси у споживачів;

• запаси у торгових посередників.

Параметри системи управління запасами:

- точка замовлення  мінімальний (контрольний) рівень запасів, за умови досягнення якого необхідно їх поповнити;

- нормативний рівень запасів  розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;

- обсяги окремої закупівлі;

- частота здійснення закупівель  тривалість інтервалу між двома можливими закупівлями продукції (періодичність поповнення запасів продукції);

- поповнювана кількість продукції, за якої досягається мінімум витрат на зберігання запасу згідно із заданими витратами альтернативними витратами інвестованого капіталу.

У логістиці застосовуються різні системи управління запасами:

системи з фіксованим розміром замовлення, з фіксованою періодичністю замовлення, із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня, "мінімум-максимум", оперативного управління.

Сутність системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення:

• розмір замовлення на поповнення запасу є постійною величиною;

• замовлення на постачання здійснюється за умови зменшення запасу до критичного рівня (“точки замовлення”);

• страховий запас повинен залишатися недоторканим.

Ця система застосовується у випадках:

• великих витрат внаслідок відсутності запасів;

• великих витрат на зберігання запасів;

• високої вартості товару, що замовляється;

• високого ступеня невизначеності попиту;

• наявність зниження з ціни залежно від кількості товару, який замовляється;

• обмеження постачальника на мінімальний розмір партії постачання.

Недоліки системи  необхідність безперервного обліку залишків матеріальних ресурсів для того, щоб не “проґавити” моменту досягнення “точки замовлення”.

Сутність системи управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення:

- замовлення роблять у суворо визначені моменти часу, що віддалені один від одного на рівні інтервали (щотижня, щомісяця тощо);

- величина замовлення визначається як різниця між фіксованим максимальним рівнем, до якого відбувається поповнення запасу, і фактичним його обсягом у момент замовлення;

- регулюючими параметрами є максимальний розмір запасу і фіксований період замовлення (інтервал між двома замовленнями або черговими надходження партій).

Перевагою даної системи є відсутність необхідності системного обліку запасів на складі.

Недолік системи  необхідність інколи роботи замовлення невеликої кількості ресурсів, а при стрімкому зростанні попиту на них  небезпека виникнення дефіциту.