- •1.1 Гіпотези й принципи теорії пружності
- •1.2 Напружений стан в точці тіла. Тензор напруг
- •1.2.1 Зовнішні сили й напруги
- •1.2.2 Диференціальні рівняння рівноваги
- •1.2.3 Визначення напруг на похилих площадках. Умови на поверхні
- •1.2.4 Головні напруги. Інваріанти напруженого стану
- •1.2.5 Тензор напруг. Найбільші дотичні напруження
- •1.3 Деформований стан у точці тіла. Тензор деформацій
- •1.3.1 Переміщення й деформації. Взаємозв'язок між ними
- •1.3.2 Об'ємна деформація
- •1.3.3 Рівняння нерозривності деформацій
- •1.3.4 Тензор деформацій. Головні деформації
- •1.4 Взаємозв'язок між тензорами напруг і деформацій. Узагальнений закон Гука
- •1.5 Робота пружних сил. Потенційна енергія деформацій
- •2.1 Повна система рівнянь теорії пружності
- •2.2 Розв’язання задач теорії пружності в переміщеннях
- •2.3 Рішення задачі теорії пружності в напруженнях при постійних об'ємних силах
- •2.4 Типи граничних умов на поверхні тіла
- •2.5 Теорема одиничності. Методи рішення задачі теорії пружності
- •3.1 Плоска деформація і плоский напружений стан
- •3.2 Методи рішення плоскої задачі для прямокутних однозв'язних областей
- •3.3 Згинання консолі силою, прикладеною на кінці
- •3.4 Балка на двох опорах під дією рівномірно розподіленого навантаження
- •3.5 Трикутна підпірна стінка
- •3.6 Розрахунок балки-стінки
- •3.7 Обґрунтування принципу Сен-Венана
- •Розділ 4. ПлосКа задача теорії пружності у полярних координатах
- •4.1 Основні рівняння
- •4.2 Простий радіальний напружений стан
- •4.3 Клин, навантажений у вершині зосередженою силою
- •4.4 Стискання клина
- •4.5 Згинання клина
- •4.6 Дія зосередженої сили, прикладеної до границі напівплощини
- •4.7 Функція напружень для плоскої задачі в полярних координатах
- •4.8 Осесимметричні задачі. Рішення в переміщеннях
- •4.9 Розрахунок труби з товстими стінками (задача Ламе)
- •4.10 Рішення осесимметричної задачі за допомогою функції напружень
- •4.11 Чистий вигин криволінійного бруса. Задача Головіна
- •4.12 Поняття про розрахунок циліндричних котків
- •6.13 Поняття про дію зосередженої сили на пружний півпростір
- •5.1 Основні поняття й гіпотези
- •5.2 Переміщення і деформації в пластинці
- •5.3 Напруження в пластинці
- •5.4 Зусилля в пластинці
- •5.5 Вираження напружень через зусилля
- •5.6 Диференційне рівняння зігнутої серединної поверхні пластинки
- •5.7 Умови на контурі пластинки
- •5.8 Прямокутна пластинка. Рішення Нав’є
- •5.9 Прямокутна пластинка. Розв’язок Леві
- •5.10 Поняття про розрахунок прямокутної пластинки й нескінченної смуги на пружній основі
- •5.11 Основні рівняння вигину круглої пластинки
- •5.12 Найпростіші осесиметричні задачі вигину круглої пластинки
- •5.13 Поняття про розрахунок гнучких пластинок
- •6.1 Сутність варіаційних методів розв’язання
- •6.2 Метод Рітца-Тимошенко
- •6.1 Сутність варіаційних методів розв’язання
- •6.2 Метод Рітца-Тимошенко
- •6.3 Метод Бубнова-Гальоркіна
- •6.4 Метод Власова
- •6.5 Потенційна енергія при вигині пластинки
- •6.6 Приклад розв’язання задачі методом Рітца-Тимошенко
- •6.7 Приклад розв’язання задачі методом Бубнова-Гальоркіна
5.2 Переміщення і деформації в пластинці
Вивчення згинання пластинки почнемо з визначення переміщень і деформацій. Досліджуємо пластинку, що несе поперечне навантаження, тобто навантаження, нормальну до серединної площини пластинки. Під дією цього навантаження пластинка одержить переміщення. Для їх визначення звернемося до прийнятих гіпотез.
Слідуя першій гіпотезі й підставляючи умову (5.2) у третю з формул (2.3), одержуємо
,
звідки виходить, що прогини пластинки не залежать від координати , тобто
.
Це означає, що всі точки пластинки, що лежать на одній вертикалі, одержують однакові переміщення . Отже, досить визначити прогини серединної площини пластинки, щоб знати вертикальні переміщення всіх її точок.
Розглядаючи умови для зсувів (5.1), з формул (2.3) одержуємо
;
;
звідси знаходимо похідні складових переміщення й :
Інтегруючи ці рівняння по , одержуємо
|
(а) |
Для обчислення функцій і , що з'явилися при інтегруванні рівнянь у частних похідних, скористаємося гіпотезою про недеформованість серединної площини. Підставляючи умови (5.3) у формули (а) при , одержуємо:
Тоді формули (а) приймають вид
|
(5.4) |
Таким чином, складові переміщення точок пластинки в напрямках осей і виражені через функцію прогинів серединної площини пластинки.
Складові деформації пластинки, відмінні від нуля, знаходимо за допомогою формул (2.3), підставляючи в них значення складових переміщення (5.4):
|
(5.5) |
Тут складові деформації, так само як і складові переміщення в співвідношеннях (5.4), виражені через одну функцію прогинів серединної площини пластинки.
5.3 Напруження в пластинці
Для обчислення нормальних напружень і скористаємося двома першими формулами закону Гука (2.5) і на підставі третьої гіпотези відкинемо напруження . Тоді одержимо:
звідси з урахуванням залежностей (5.5) знаходимо
|
(а) |
Четверта формула закону Гука після підстановки кутової деформації з формул (5.5) приймає такий вид:
|
(б) |
Дотичні напруження у двох інших площинах, відповідно до рівностей (5.1), звертаються в нуль:
Однак такий результат отриманий тільки внаслідок прийнятих раніше гіпотез. У дійсності ці дотичні напруження не дорівнюють нулю, оскільки це суперечить умовам рівноваги. Дійсно, розглянемо диференціальні рівняння рівноваги (2.1). Зневажаючи об'ємними силами, з першого рівняння знаходимо
.
Підставимо сюди напруження з формул (а) і (б):
Після спрощення одержуємо
або
Інтегруючи по , знаходимо
|
(в) |
Для визначення довільної функції маємо наступні граничні умови: на верхній і нижній поверхнях пластинки немає дотичних навантажень, тобто при . Підставляючи ці умови у формулу (в), одержуємо
звідки шукана функція
.
Якщо ввести її у формулу (в), одержуємо
. |
(г) |
Вирішуючи таким же шляхом друге рівняння рівноваги (2.1), знаходимо
. |
(д) |
Отже, відповідно до формул (а), (б), (г) і (д), у перерізах пластинки, перпендикулярних її серединнії площини, виникають наступні напруження:
|
(5.6) |
На рис. 5.2 показані епюри цих напружень по товщині пластинки.
Рис. 5.2. Епюри напружень по товщині пластинки
Напруження й розподіляються за лінійним законом, звертаючись у нуль в точках серединної площини; напруження і розподіляються по параболі, досягаючи в точках серединної площини максимального значення. Так само розподіляються дотичні напруження і при поперечному згинанні балок прямокутного перерізу.
У формулах (5.6) всі напруження виражені через одну функцію двох змінних , отже, функція прогинів грає тут такуж роль, що й функція напружень у плоскої задачі.