Будова кінцевого мозку

сіра мозкова речовина

1. Плащ

біла мозкова речовина

нюхова цибулина

нюхові провідні шляхи

нюховий трикутник

2. Н юховий мозок

грушоподібна частка

гіпокамп

склепіння

передня спайка мозку

ядра

3. Смугасте тіло

зовнішня і внутрішня капсули

Вказати, що сіра мозкова речовина плаща ссавців представляє скупчення нервових клітин і утворює кору великого мозку, на якій розрізняють закрутки мозку, розділені борознами і щілинами. Кора великих півкуль несе вищі інтегративні центри регуляції всіх процесів, що проходять в організмі та є матеріальним субстратом вищої нервової діяльності. Біла мозкова речовина розміщена під корою плаща і утворює провідні шляхи, які з’єднують певні ділянки кори між собою та із стовбуровою частиною головного мозку і спинним мозком. Вони поділяються на:

а) асоціативні волокна – з’єднують окремі ділянки кори в межах кожної півкулі. Вони поділяються на короткі (між закрутками) і довгі (між частками півкуль) волокна;

б) комісуральні волокна – з’єднують ділянки, що належать різним півкулям. Наголосити, що вони формують найбільшу комісуру головного мозку – мозолисте тіло. В ньому розрізняють стовбур і два кінці: передній – коліно та задній – валик, який зростається із склепінням. Комісуральні волокна, що виходять із стовбура мозолистого тіла, на фронтальному його розрізі утворюють променистість спайки;

в) проекційні волокна з’єднують кору плаща як з окремими частинами стовбура головного мозку, так і зі спинним мозком. У смугастому тілі вони утворюють внутрішню капсулу.

Необхідно відмітити, що на відміну від сірої мозкової речовини півкуль великого мозку, яка формує кору (центри вищої нервової діяльності), сіра речовина стовбура головного мозку і кора мозочка об’єднуються поняттям „підкірка”.

На півкулях розрізняють такі частки: лобову, вискову, тім’яну, потиличну і нюхову.

Далі зупитися на будові нюхового мозку (схема 11), який окрім нюхової функції виконує ряд інших – формування таких загальних станів як бадьорості, сну, емоцій, мотивації поведінки, вегетативні функції.

Вказати, що нюхова цибулина представляє собою парний утвір у вигляді плоского і загнутого дорсально мозкового відростка, що виходить за передній край півкуль мозку в нюхову ямку решітчастої кістки. В ній розрізняють сіру і білу мозкову речовину. Відмітити, що в цибулині знаходиться шлуночок нюхової цибулини, який є продовженням бічного шлуночка мозку і заповнений спинномозковою рідиною. В нюхову цибулину входить нюховий нерв (I пара), що пов’язує кінцевий мозок з периферією (схема 12).

Підкреслити, що нюхові провідні шляхи (тракти) утворюють білу мозкову речовину власне цибулини і нюхові шляхи – загальний (нюхова ніжка), медіальний і латеральний. Латеральний нюховий шлях переходить на грушоподібну частку, вкриваючи на своєму шляху латеральну нюхову закрутку. Медіальний нюховий шлях досягає медіальної поверхні плаща, утворюючи підмозолисте (принюхове) поле і на своєму шляху вкриває медіальну нюхову закрутку. Нюхові шляхи обмежують нюховий трикутник – із сірої мозкової речовини.

Відмітити грушоподібну частку нюхового мозку, яка є вторинним (підкірковим) нюховим центром, вміщує порожнину, що є заднім відділом бічного шлуночка мозку.

Особливу увагу приділити гіпокампу (морський коник), який представляє собою складку первинного плаща головного мозку, своєю дорсальною поверхнею утворює дно бічного шлуночка. Сіра речовина гіпокампа є вищими асоціативними підкірковими нюховими і смаковими центрами. Провідні шляхи їх утворюють склепіння та його похідні.

Вкажіть, що склепіння складається із провідних шляхів, що з’єднують гіпокамп із сосочковим тілом проміжного мозку. Окремі ділянки цього пучка утворюють жолоб і торочку гіпокампа, ніжки, стовпи, тіло й передню спайку мозку. Жолоб гіпокампа вкриває гіпокамп з поверхні, оберненої в бічний шлуночок мозку. Він утворений волокнами, які йдуть від сірої мозкової речовини грушоподібної частки й гіпокампа. По дорсолатеральному краю ці волокна утворюють торочку гіпокампа, яка продовжується рострально в ніжку склепіння і, з’єднуючись із ніжкою іншого боку, стає коротким тілом

склепіння. Тіло є дорсальною стінкою третього мозкового шлуночка і поділяється на два стовпи. Спайка склепіння утворена поперечними волокнами між ніжками склепіння, вона з’єднує дорсальні кінці обох гіпокампів. Між переднім кінцем мозолистого тіла і стовпами склепіння знаходиться передня спайка мозку.

Акцентувати увагу на будові смугастого тіла, яке складається з ядер: хвостатого, сочевицеподібного, мигдалеподібного і огорожі. Між ядрами знаходяться внутрішня і зовнішня капсули, що утворені проекційними провідними шляхами. На хвостатому ядрі розрізняють голівку й хвіст. Голівка хвостатого ядра розташована на дні бічного шлуночка. Сочевицеподібне ядро складається з двох частин: латеральна – лушпина, медіальна – бліде ядро. Латерально від зовнішньої капсули знаходиться ядро у вигляді вузької смужки – огорожа. На межі між огорожею, лушпиною і гіпокампом розміщене мигдалеподібне ядро. Смугасте тіло бере участь у координації довільної і недовільної рухової активності.

Насамкінець, вказати, що порожниною, яка заповнена спинномозковою рідиною в кінцевому мозку є бічний шлуночок. Підкреслити, що дах його утворює мозолисте тіло, дно – голівка хвостатого ядра і гіпокамп. Краніально бічний шлуночок продовжується в шлуночок нюхової цибулини, а каудально – в порожнину грушоподібної частки.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою

Перш за все необхідно згадати будову кісток мозкового відділу черепа, особливо тих, що формують кісткову основу черепної коробки, її дах і дно, а також передню, задню та бічні стінки.

Спочатку знайдіть оболонки, якими вкритий головний мозок, а також складки, які формує тверда оболонка: серп мозку і мозочковий перетинчастий намет. Запам’ятайте, що між оболонками головного мозку є лише підтвердооболонковий і щілиноподібний підпавутинний підоболонкові простори, заповнені спинномозковою рідиною. Згадайте, чому в головному мозку, на відміну від спинного, відсутній надтвердооболонковий простір. Далі знайдіть відділи великого мозку: кінцевий, проміжний і середній мозок, які дорсально прикриті півкулями великого мозку і частини ромбоподібного мозку: мозочок, який розміщений дорсально від довгастого мозку і каудально від півкуль великого мозку, довгастий мозок, що лежить вентрально від мозочка і є безпосереднім продовженням спинного мозку, а на передньому кінці довгастого мозку з вентральної поверхні – мозковий міст.

Приступіть до вивчення будови кінцевого мозку. Спочатку знайдіть півкулі великого мозку, які розділені по дорсальній його поверхні глибокою поздовжньою щілиною. На кожній півкулі знайдіть дорсальний відділ мозку – плащ і вентральний відділ – нюховий мозок, а на фронтальному розрізі півкуль дорсально від частин нюхового мозку – смугасте тіло.

Потім розгляньте детально всі складові частини кінцевого мозку. Вивчення почніть із будови плаща. Знайдіть сіру мозкову речовину плаща, яка на поверхні півкуль утворює кору великого мозку. На ній знайдіть закрутки мозку, що розділені борознами і щілинами. Під корою плаща відшукайте білу мозкову речовину, яка утворює провідні шляхи: асоціативні, комісуральні і проекційні. В межах кожної півкулі знайдіть короткі і довгі асоціативні волокна. Відшукайте найбільшу комісуру головного мозку – мозолисте тіло, яке розміщене вглибині поздовжньої щілини і розгляньте його будову. Знайдіть комісуральні волокна, які виходять із стовбура мозолистого тіла – променистість спайки. В смугастому тілі знайдіть внутрішню і зовнішню капсули, які утворені проекційними волокнами. На півкулях знайдіть частки: лобову, яка чітко відокремлюється вінцевою борозною, потиличну – в каудальному відділі плаща, тім’яну – між лобовою й потиличною частками, вискову – позаду латеральної борозни у вентральній половині плаща, нюхову – утворює нюховий мозок.

У вентромедіальному відділі кожної півкулі великого мозку знайдіть нюховий мозок та його частини. На базальній поверхні мозку розгляньте парний утвір у вигляді плоского і загнутого дорсально мозкового відростка, що виходить за передній край півкуль мозку в нюхову ямку решітчастої кістки – нюхову цибулину. Далі знайдіть латеральний, медіальний і загальний провідні нюхові шляхи, які починаються від нервових клітин нюхової цибулини і обмежують нюховий трикутник. Медіально від латерального нюхового шляху і каудально від нюхового трикутника знайдіть грушоподібну частку, яка без чіткої межі каудально переходить у закрутку гіпокампа. Далі на дні бічного шлуночка, позаду від хвостатого ядра знайдіть гіпокамп (морський коник), який серпоподібно згинається латерокаудально й вентрально і зливається зі стінкою грушоподібної частки. Потім розгляньте будову склепіння. Знайдіть жолоб гіпокампа, який вкриває його з поверхні, оберненої в бічний шлуночок мозку, по дорсолатеральному краю – торочку гіпокампа, яка продовжується рострально в ніжку склепіння і, з’єднуючись із ніжкою іншого боку, стає коротким тілом склепіння, котре поділяється на два стовпи склепіння. Між переднім кінцем мозолистого тіла і стовпами склепіння знайдіть передню спайку мозку. Насамкінець розгляньте будову смугастого тіла, яке розміщене попереду зорових горбів. Спочатку знайдіть хвостате ядро, яке лежить на дні бічного шлуночка ростролатерально від гіпокампа. Латерально від хвостатого ядра і зорового горба знайдіть сочевицеподібне ядро, яке відокремлюється від них внутрішньою капсулою, виділіть його латеральну частину – лушпину та медіальну – бліде ядро. Зовні від сочевицеподібного ядра відшукайте зовнішню капсулу, а латерально від капсули – огорожу – ядро у вигляді вузької смужки. На межі між огорожею, лушпиною і гіпокампом знайдіть проекцію мигдалеподібного ядра. Насамкінець, розгляньте порожнину кінцевого мозку – бічний шлуночок. Знайдіть його дах, який утворений мозолистим тілом і дно, де знаходиться голівка хвостатого ядра і гіпокамп. Запам’ятайте, що краніально бічний шлуночок продовжується в шлуночок нюхової цибулини, а каудально – в порожнину грушоподібної частки.