МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент аграрної освіти та науки
Науково-методичний центр аграрної освіти
ГАВРИЛІН П.М., ОЛІЯР А.В.
МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДО ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З НЕЙРОЛОГІЇ СВІЙСЬКИХ ТВАРИН
(для викладачів анатомії та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації)
Київ
«Аграрна освіта»
2006
УДК 591.4:619(075.8)
Методичний посібник до лабораторних занять та самостійної роботи з нейрології свійських тварин (для викладачів анатомії та студентів факультетів ветеринарної медицини аграрних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації). – Київ: Аграрна освіта, 2006 . – 48 с.
Укладачі: д. в. н., професор Гаврилін П.М., к. в. н., доцент Оліяр А.В.
Представлені методичні підходи до викладання особливостей анатомії нервової системи свійських тварин з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності зі спеціальності „Ветеринарна медицина”. Подано схеми, що відображають особливості структурно-функціональної організації центральної та периферичної нервової системи, закономірності топографії та остеотопії нервів і нервових вузлів (гангліїв), які спрямовані на підвищення ефективності самостійної роботи студентів із вивчення анатомії нервової системи ссавців.
Рекомендовано до видання Навчально-методичною комісією працівників аграрних вищих навчальних закладів з напрямку 1305 «Ветеринарна медицина» для використання в навчальному процесі (протокол №3 від 8 червня 2006 р.) та Науково-методичною радою Науково-методичного центру аграрної освіти Міністерства аграрної політики України (протокол №9 від 19 січня 2006 р.) для викладачів анатомії та студентів вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.
Рецензенти:
● завідувач кафедри гістології, цитології та ембріології НАУ, докт. вет. наук, професор В.Т. Хомич;
● професор кафедри технології переробки та контролю якості продукції тваринництва ДДАУ, докт. вет. наук М.П. Високос
Відповідальні за випуск: старші наукові співробітники Наукметодцентру Костюк В.К., Ткачук С.А.
Редактор Л.М. Талюта
Заняття №1
Тема. Будова спинного мозку. Оболонки спинного мозку та підоболонкові простори. Закономірності утворення, ходу і розгалуження спинномозкових нервів. Шийні, грудні та хвостові спинномозкові нерви.
Мета заняття. Забезпечити засвоєння схеми будови спинного мозку, його оболонок, підоболонкових просторів та основних закономірностей утворення, ходу і розгалуження спинномозкових нервів. Вивчити загальні закономірності інервації шиї, тулуба, кінцівок і хвоста тварин.
Матеріальне забезпечення. Спинний мозок з оболонками (препарат з декількох сегментів хребетного стовпа з видаленими дужками та відпрепарованими спинним мозком, спинномозковими нервами, їх корінцями та гілками), трупи дрібних тварин (поросята, цуценята) з розітнутою черепною коробкою і хребетним каналом для демонстрації спинного мозку з корінцями спинномозкових нервів, мозковим конусом та „кінським” хвостом, трупи тварин з відпрепарованими м’язами та нервами тулуба, схеми утворення і розгалуження спинномозкових нервів, скелети та муляжі тварин.
Методичні особливості викладання та підходи до вивчення матеріалу під час лабораторного заняття під керівництвом викладача.
Акцентувати увагу, що спинний мозок поряд з головним формують центральну нервову систему. Спинний мозок розміщений у хребетному каналі та вкритий трьома оболонками – meninx (схема 1).
Схема 1.
Звернути увагу, що оболонки спинного мозку з оточуючими їх структурами формують ряд просторів (схема 2), найбільш розвинутим з яких є надтвердооболонковий або епідуральний. Окрім того, в центрі спинного мозку розташована циліндроподібна порожнина, або центральний спинномозковий канал.
Cхема 2.
Підоболонкові та
внутрішні простори спинного мозку
надтвердо-оболонковий
підпавутинний
центральний
спинномозко-вий канал
підтвердо-оболонковий
містить
пухку волокнисту сполучну тканину,
жи-рову тканину, корінці спин-номозкових
нервів та спі-нальні ганглії
містять
цереброспінальну (спинномозкову) рідину
Слід підкреслити, що надтвердооболонковий (епідуральний) простір щілиноподібний, знаходиться між твердою мозковою оболонкою і окістям хребців, що утворюють хребетний канал, містить окрім пухкої неоформленої волокнистої сполучної тканини з великою кількістю жирових клітин, корінці спинномозкових нервів та спінальні ганглії. Підтвердооболонковий (субдуральний) простір розміщений між твердою і павутинною мозковими оболонками, а підпавутинний – між павутинною і м’якою мозковими оболонками. Відмітити, що субдуральний і підпавутинний простори спинного мозку з’єднуються з однойменними підоболонковими просторами і шлуночками головного мозку, а також спинномозковим каналом та заповнені цереброспінальною (спинномозковою) рідиною.
Далі звернути увагу, що спинний мозок має вигляд циліндричного тяжа, поділяється на шийний, грудний і попереково-крижовий відділи. Відмітити, що на межі шийного і грудного, а також грудного і попереково-крижового відділів помітні шийне і попереково-крижове потовщення, де відгалужуються дорсальні й вентральні корінці нервів, що утворюють плечове та попереково-крижове нервові сплетення. Каудально від попереково-крижового потовщення спинний мозок утворює мозковий конус, який переходить у кінцеву нитку. З вентральної поверхні спинного мозку розміщена вентральна серединна щілина, в якій проходить спинномозкова вентральна артерія. На дорсальній поверхні мозку проходить малопомітна дорсальна серединна борозна. З боків від серединної борозни розміщені латеральні дорсальні борозни, а з боків від серединної щілини – латеральні вентральні борозни, через які входять дорсальні чутливі корінці і виходять вентральні рухові корінці спинномозкових нервів.
Посилаючись на схему 3, акцентувати увагу, що спинний мозок побудований із сірої та білої мозкової речовини.
Схема 3.