- •Заняття №1
- •Будова спинного мозку
- •Склад корінців спинномозкового нерва
- •Структурно-функціональний розподіл волокон змішаного спинномозкового нерва
- •Закономірності соматичної інервації тулуба та кінцівок
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №2
- •Нерви плечового сплетення
- •III група - два коротких нерва:
- •IV група - два довгих нерва:
- •Інервація м’язів, що прикріплюють грудну кінцівку до тулуба та голови і функціональних груп м’язів грудної кінцівки
- •Заняття №3
- •Інервація функціональних груп м’язів тазової кінцівки
- •Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №4
- •Будова кінцевого мозку
- •1. Плащ
- •Н юховий мозок
- •3. Смугасте тіло
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №5
- •Будова проміжного мозку
- •Будова середнього мозку
- •1. Пластинка покрівлі середнього мозку
- •2. Покрив ніжок
- •3. Ніжки великого мозку
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №6
- •Будова мозочка
- •1. Черв’як
- •2. Права і ліва півкулі
- •4. Паруса
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №7
- •I. Поверхневі нерви голови
- •II. Нерви, що розміщені за гілками нижньої щелепи
- •Лицевий нерв (VII пара):
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №8
- •III. Нерви, що розміщені під гілками нижньощелепної кістки
- •Лицевий нерв (VII пара):
- •IV. Нерви крилопіднебінної (клинопіднебінної) ямки
- •V. Нерви очної ямки (орбіти)
- •II ярус – нерви, що розміщені між м’язами очного яблука:
- •2. Трійчастий нерв (V пара) – від очної гілки:
- •III ярус – нерви, що розміщені під м’язами очного яблука:
- •Питання для самоконтролю:
- •Заняття №9
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин голови та дилятатора зіниці очного яблука
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин шиї
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин холки, спини, грудних і черевних стінок, попереку і тазових кінцівок
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин органів черевної порожнини
- •Інервація непосмугованої мускулатури судин органів тазової порожнини
- •Інервація сфінктера зіниці очного яблука та війкового м’яза
- •Інервація слинних та слізних залоз, непосмугованої мускулатури та залоз органів грудної та черевної порожнин (до поперечної частини ободової кишки)
- •Інервація непосмугованої мускулатури товстої кишки (від поперечного коліна ободової кишки до анального сфінктера), сечовидільної та статевої систем
- •Питання для самоконтролю:
- •Рекомендована література.
Інервація непосмугованої мускулатури судин голови та дилятатора зіниці очного яблука
З бічних рогів грудо-поперекового відділу спинного мозку виходять прегангліонарні нервові волокна, які йдуть у складі вагосимпатичного стовбура до краніального шийного ганглія, а постгангліонарні – в складі всіх черепно-мозкових нервів до непосмугованої мускулатури судин голови та дилятатора зіниці очного яблука. Краніальний шийний ганглій знаходиться в ямці під крилом атланта біля тіла потиличної кістки.
Схема 16б.
Інервація непосмугованої мускулатури судин шиї
З бічних рогів грудо-поперекового відділу спинного мозку прегангліонарні нервові волокна йдуть до зірчастого ганглія, а постгангліонарні утворюють хребцевий нерв, що прямує в міжпоперечному каналі та посегментно віддає гілки до шийних спинномозкових нервів, які в їхньому складі йдуть на інервацію непосмугованої мускулатури судин шиї. Зірчастий ганглій знаходиться під голівкою першого ребра на латеральній поверхні довгого м’яза шиї.
Схема 16в.
Інервація непосмугованої мускулатури судин органів грудної порожнини і грудних кінцівок
З бічних рогів грудо-поперекового відділу спинного мозку прегангліонарні нервові волокна йдуть до зірчастого ганглія, а постгангліонарні – в складі нервів плечового сплетення йдуть на інервацію непосмугованої мускулатури судин грудних кінцівок і самостійно – до непосмугованої мускулатури судин органів грудної порожнини (серце, легені, трахея, стравохід).
Схема 16г.
Інервація непосмугованої мускулатури судин холки, спини, грудних і черевних стінок, попереку і тазових кінцівок
З бічних рогів грудо-поперекового відділу спинного мозку йдуть прегангліонарні нервові волокна до гангліїв симпатичного стовбура, а постгангліонарні – в складі відповідних спинномозкових нервів до непосмугованої мускулатури судин даних ділянок.
Схема 16д.
Інервація непосмугованої мускулатури судин органів черевної порожнини
З бічних рогів грудо-поперекового відділу спинного мозку виходять прегангліонарні нервові волокна і утворюють більший і менший черевні нерви, які йдуть до півмісяцевого ганглія (результат злиття черевних і краніального брижового вузлів), крім того менший черевний нерв віддає волокна до ниркового ганглія, а постгангліонарні волокна утворюють сонячне сплетення (разом з волокнами вагуса) і йдуть до непосмугованої мускулатури судин органів черевної порожнини. Півмісяцевий ганглій розміщений на черевній та краніальній брижовій артеріях. Нирковий ганглій (ниркове сплетення) розміщений у місці відходження правої ниркової артерії від аорти.
Схема 16е.
Інервація непосмугованої мускулатури судин органів тазової порожнини
З бічних рогів грудо-поперекового відділу спинного мозку виходять прегангліонарні нервові волокна, що йдуть до каудального брижового ганглія, а постгангліонарні – до непосмугованої мускулатури судин органів тазової порожнини. Каудальний брижовий ганглій знаходиться на однойменній артерії.
Далі необхідно зупинитися на особливостях будови парасимпатичної частини нервової системи. Відмітити, що центри її знаходяться в середньому і довгастому мозку та в крижовому відділі спинного мозку (схема 17а, б, в).
Схема 17а.