I. Поверхневі нерви голови

Акцентувати увагу, що серед поверхневих нервів голови є чутливі гілки V і рухові гілки VII пар черепно-мозкових нервів, які розміщуються під шкірою.

1. Трійчастий нерв (V пара) – віддає лише чутливі гілки:

а) від очної гілки – лобовий нерв, який крізь надочноямковий отвір (кінь) або через дорсальний край орбіти (велика рогата худоба) йде на інервацію шкіри лобової та тім’яної ділянок і верхньої повіки; нерв рога (від слізного нерва) – йде вздовж зовнішнього лобового гребеня до рогових відростків; підблоковий нерв – віддає гілки в шкіру медіального кута ока та підочноямкової ділянки, проте основна частина волокон розміщена в орбіті;

б) від верхньощелепної гілки – підочноямковий нерв, який після виходу з підочноямкового каналу поділяється на:

- зовнішній (дорсальний) носовий нерв – для шкіри спинки носа;

- внутрішній (оральний) носовий нерв – для слизової оболонки передньої частини носової порожнини (присінка носової порожнини);

- нерв верхньої губи – для шкіри та слизової оболонки верхньої губи;

в) від нижньощелепної гілки – підборідний нерв (продовження альвеолярного нерва), який після виходу із підборідного отвору йде на інервацію шкіри та слизової оболонки нижньої губи і шкіри підборіддя; поверхневий висковий (вушно-висковий) нерв, який огинає шийний край нижньої щелепи і вентрально від висково-нижньощелепного суглоба поділяється на дві гілки: дорсальна – поперечний лицевий нерв, котрий йде вздовж виличного гребеня в шкіру вискової і виличної ділянок, вентральна – зливається з дорсальною і вентральною щічними гілками (VII пара), інервує шкіру губ і щік та шкіру, що вкриває жувальний м’яз.

2. Лицевий нерв (VII пара) – віддає лише рухові гілки:

- дорсальна щічна гілка

- вентральна щічна гілка

Обидва нерви йдуть на інервацію мімічних м’язів.

II. Нерви, що розміщені за гілками нижньої щелепи

Звернути увагу, що це VII, X, XI пари черепно-мозкових нервів та їх гілки, які розміщуються каудальніше гілки нижньощелепної кістки в товщі привушної слинної залози або під нею.

1. Лицевий нерв (VII пара):

• каудальний вушний нерв (руховий) – м’язи вушної раковини;

- внутрішній вушний нерв (чутливий) – шкіра внутрішньої поверхні вушної раковини, відходить від вагуса (X пара);

- вушно-повіковий нерв (руховий) – позаду висково-нижньощелепного суглоба переходить по виличній дузі на висковий м’яз і віддає передній вушний нерв у вушні м’язи; його дорсальна гілка прямує в м’язи верхньої повіки, а вентральна – нижньої;

- двочеревцевий нерв (руховий) – аборальне черевце однойменного м’яза;

- шийна гілка – шийний шкірний і вентральний вушний м’язи.

2. Блукаючий нерв (X пара) – змішаний (рухові, чутливі і парасимпатичні волокна). Його рухові волокна інервують посмуговану мускулатуру глотки, гортані, стравоходу, чутливі волокна перериваються в яремному ганглії, який лежить у ділянці рваного отвору та інервують слизову оболонку органів травлення від глотки до проксимального відділу ободової кишки (включно), слизову оболонку органів дихання, починаючи з гортані. За щелепою вагус віддає дві найбільш значні змішані гілки: глоткові нерви у констриктори і слизову оболонку глотки та краніальний гортанний нерв у слизову оболонку присінка гортані і персне-щитоподібний м’яз, далі він йде вздовж шиї в грудну і черевну порожнини. Парасимпатичні волокна будуть розглядатися під час вивчення парасимпатичної нервової системи.

3. Додатковий нерв (XI пара) – руховий, утворений:

а) корінцями, що виходять з перших шести шийних сегментів спинного мозку і формують його спинну частину;

б) корінцями з довгастого мозку, які формують його головну частину.

Обидві частини з’єднуються в один стовбур, який виходить крізь рваний отвір. Потім стовбур знову поділяється на дві частини. Волокна головної частини приєднуються до вагуса, утворюючи в ньому поворотний нерв. Він йде разом з вагусом у грудну порожнину, де відокремлюється від нього. При цьому, лівий поворотний нерв огинає позаду дугу аорти, а правий – підключичну артерію. Після цього кожний поворотний нерв йде назад по вентро-латеральній поверхні трахеї і, поступово переходячи на дорсо-латеральну поверхню її, прямує в м’язи гортані (за винятком персне-щитоподібного), де і розгалужується як каудальний гортанний нерв. Спинна частина додаткового нерва поділяється на дорсальну і вентральну гілки і прямує в трапецієподібний, плечоголовний та груднинно-щелепний м’язи.

Зміст і послідовність самостійної роботи студентів за темою

До вивчення черепно-мозкових нервів необхідно повторити будову черепа різних видів свійських тварин, зокрема знайти такі отвори як зоровий, очноямковокруглий (або очноямкова щілина та круглий отвір), рваний, овальний, лицевий канал кам’янистої кістки, внутрішній слуховий прохід і під’язиковий отвір.

Крім того, згадати і знайти канали черепа, в яких проходять відповідні нерви: підочноямковий канал з’єднує верхньощелепний і підочноямковий отвори; піднебінний – більший піднебінний і задній піднебінний отвори; нижньощелепний – нижньощелепний і підборідний отвори; лицевий – внутрішній слуховий прохід та лицевий отвір.

Під час вивчення поверхневих нервів голови запам’ятати, що це чутливі гілки трійчастого нерва і рухові гілки лицевого нерва. Знайдіть такі гілки трійчастого нерва як лобовий нерв, який проходить крізь надочноямковий отвір (кінь) або через дорсальний край орбіти (велика рогата худоба); нерв рога (велика рогата худоба) – йде вздовж зовнішнього лобового гребеня; підблоковий нерв; підочноямковий нерв – йде в підочноямковому каналі і виходить крізь однойменний отвір, відмітити розподіл цього нерва на зовнішній і внутрішній носові нерви та нерв верхньої губи; підборідний нерв – проходить крізь підборідний отвір. Знайдіть також дорсальну і вентральну щічні гілки VII пари, які в коня проходять по зовнішній поверхні жувального м’яза, тоді як у великої рогатої худоби лише дорсальна щічна гілка проходить як у коня, а вентральна, що розвинута значно слабше, йде вздовж вентрального краю жувального м’яза до судинної вирізки, звідки прямує в мускулатуру щоки та нижньої губи, з’єднуючись з дорсальною щічною гілкою.

Під час вивчення нервів, розміщених за гілками нижньої щелепи запам’ятати, що це VII, X та XI пари черепних нервів. Знайдіть чутливі та рухові гілки лицевого нерва, а також блукаючий та додатковий нерви. Серед чутливих гілок лицевого нерва відшукайте вушно-повіковий нерв, його гілку, що йде у вушні м’язи та дорсальну і вентральну гілки, які прямують до повік; внутрішній вушний нерв, який спочатку з’єднується з лицевим нервом, а згодом знову відокремлюється від нього; каудальний вушний нерв, а серед рухових – двочеревцевий нерв, що розгалужується в однойменному м’язі.